Наша Бастилія. Як Насиров у "Феофанії" чиновникам свиню підклав
Колись один знайомий скаржився мені за чаркою чаю: "Розумієш, мені цей "мерседес" взагалі не потрібен. Але я досяг такого стану, коли тебе просто не зрозуміють, якщо будеш їздити на чомусь іншому". Шафи, набиті брендовим одягом, ремонти в стилі "пшонка-стайл", наволочки, набиті доларами, — все це ознаки статусності в країні, де дуже довго не можна було бути багатим. Обслуговування у лікарні "Феофанія" — ознака особливого положення, входження в коло державної еліти. Подейкують, що більшість чиновників, які зайняли високі пости, насамперед біжать заводити картку саме в цій лікарні.
Клінічна лікарня "Феофанія", розташована в мальовничій місцевості під Києвом, перебуває у віданні Державного управління справами Адміністрації президента (в народі ця структура відома під назвою "ДУСя"). Щорічно на неї з держбюджету виділяється близько 360 млн грн — втричі більше, ніж на будь-яку іншу клініку схожого профілю і масштабу в країні. Послуги лікарні безкоштовні для держчиновників вищого рангу, нардепів (у тому числі колишніх), академіків і народних артистів. З 2008 р. в клініці почали лікувати і звичайних людей. Але за гроші. Причому розцінки тут далеко не народні. Наприклад, доба перебування в стаціонарі коштують від 1500 грн. Всі обстеження, маніпуляції і ліки за додаткову плату.
У 2014-му Рада дозволила безкоштовно лікуватись у "Феофанії" бійцям, постраждалим в ході АТО.
Але незважаючи на спробу "олюднити" вигляд лікарні "Феофанія" досі залишається елітним закладом для чиновників, своєрідною Бастилією. З тією лише різницею, що за неприступними стінами французької фортеці ховали злочинців, а в Бастилії по-українськи чиновники часто ховаються від правосуддя. Вірніше, навіть від спроб здійснити останнє. Як тільки заходить мова про можливе звільнення або, того гірше, кримінальній справі, як у нещасного чиновника моментально знаходиться море болячок і він опиняється у "Феофанії" трохи не при смерті. Про те, наскільки можна довіряти діагнозів лікарів госклиники, свідчить історія з Романом Насировым, якого детективи НАБУ з боями вивозили з лікарняної палати. Кадри, на яких глава ГФС практично у непритомному стані лежить під картатим лікарняними ковдрою, облетіли всі телеканали. У "Феофанії" тоді заявили, що рятують Насирову життя і чіпати його ніяк не можна. Правда, комісія Моз у вівторок, 28 березня, повідомила, що лікарі "Феофанії" систематично і необґрунтовано перебільшували важкість стану здоров'я глави ГФС. Простіше кажучи, діагноз виявився липовим. Власне, цілком собі здоровий вигляд Насирова, радісно того, хто фотографується зі своїми співкамерниками з гучного батальйону "Торнадо", найкраще підтвердження того, що хворий був не так вже й хворий.
Звичайно, можна розглянути й іншу версію — лікарі "Феофанії" змогли поставити на ноги тяжкохворого в рекордно стислі терміни. Лікарське диво в масштабах одного Насирова. Недарма ж у лікарні працюють імениті лікарі, так і апаратура там така, що лікар будь-якої районної лікарні помре від заздрості на місці. Якби не багата історія чудових діагнозів і зцілень чиновників високого рангу в "Феофанії".
Наприклад, у часи президентства Ющенка у "Феофанії" несподівано виявився суддя Конституційного суду Віктор Шишкін. У той самий момент, коли президент вирішив достроково розпустити парламент, і перешкодити цьому могло б рішення Конституційного суду. Подейкують, саме "ув'язнення" Шишкіна в "Феофанії" дозволило не допустити скасування рішення про дострокове переобрання Ради.
В квітні 2013-го лікарі "Феофанії" видали довідку "регіоналки" Ірини Горіної про закритої черепно-мозкової травми і струс мозку. Ці пошкодження депутат отримала після того, як її закидали сніжками.... Струс мозку діагностували лікарі "Феофанії" і в Олександри Кужель, яку в минулому році нібито вдарив пляшкою нардеп від НФ Андрій Тетерук.
Були і більш витончені спроби використати лікування в "Феофанії" в якості приводу для піару. У 2009-му представник уряду Михайло Левинський і депутат-нунсівець Микола Катеринчук влаштували туди знамениту бабу Параску — бабулька загриміла в лікарню після того, як спробувала покласти квіти до пам'ятника В'ячеславу Чорноволу разом з Віктором Ющенком, але охорона президента благородні пориви не оцінила і скрутила бабусю на підході до монумента. Про те, як благородні політики провідують бабу Параску у "Феофанії", писали всі газети. Власне, оповідання про те, як у "Феофанії" лікують Юлію Тимошенко, потрапила в лікарню після ДТП в січні 2002-го, теж були топ-темою української преси.
Але чому держава повинна витрачати гроші на елітну клініку, перебування в якій чиновники використовують або як захист від можливого звільнення чи ув'язнення, або для створення іміджу героя?
З радянських часів "Феофанія" — місце для людей, наділених владою. Шкіряні меблі, суперсучасне обладнання, держохорона, вишколений персонал, просторі палати — все, щоб пан відчував власну значущість. Примітно, що про наміри ліквідувати елітну клініку, а точніше, зробити її звичайної лікарнею, депутати говорять вже років десять. А віз і нині там.
При цьому більшість українців, заплативши зі своєї кишені за царські умови для часто цілком здорових чиновників, змушена лікуватися у воістину жахливих умовах, та ще й доплачувати за них. Госбольницы часто нагадують руїни, а без "подяки" медсестрам і санітаркам хворому навіть судно не подадуть.
Шикарні умови перебування у "Феофанії", де ще й ставлять потрібні чиновникам діагнози, — чергова зв'язка дров для розпалення класової ненависті. "Золоті батони" після Революції гідності змінилися "золотими електронними деклараціями". І хто знає, чи не стане черговий чиновник з липовим інфарктом тим самим каталізатором, який призведе до захоплення української Бастилії.
До речі, саме на території "Феофанії" повинні були побудувати "Лікарню майбутнього". Ту саму, на яку було зібрано понад 150 млн грн. І яка буквально розчинилася в повітрі.
