Україна — третя за смертністю від COVID-19 в Європі

Про це йдеться у матеріалі видання "Сегодня", передає "ДС".

Зараз в Україні кількість померлих від COVID-19 за добу перевищує пікові показники осінньої хвилі на 34% і продовжує зростати. По захворюваності Україна в пʼятірці країн з найгіршою ситуацією, разом з Румунією, Польщею, Чехією, Швецією.

"Чи поганий це тренд і вийдемо ми на перше місце? Ми бачимо, що до першого місця великий розрив. На першому місці зараз Чехія – 24,7 померлих на 100 тис. населення, в Україні – 9,7. Тому найближчим часом Україна не вийде на перше місце. Але рівень смертності в Україні залишається одним з найбільших на 100 тис. населення в Європі і в світі – і зростатиме ще щонайменше два тижні", — зазначив Юрій Ганиченко, керівник Центру економіки охорони Здоровʼя Київської школи економіки.

Водночас, темпи поширення вірусу вже потроху зменшуються. На початку місяця захворюваність зростала на 20% щотижня. Зараз — на 6%. Якщо тенденція продовжиться, то в найближчі тижні вона стабілізується, зазначає Ганиченко.

Ще один позитивний знак – кількість виписок з лікарень почала зростати і розрив між госпіталізаціями та виписками скорочується. Але останні дні в Україні фіксують негативні рекорди за кількістю померлих від коронавірусу — понад 400 смертей. До середини квітня число померлих продовжить зростати.

"Смертність продовжить зростати ще два тижні, наздоганяючи захворюваність. Тобто спочатку йде зростання захворюваності, госпіталізацій, а потім ми бачимо, як смертність наздоганяє це зростання", – пояснює Юрій Ганиченко.

Смертей від COVID-19 в цьому півріччі буде більше, ніж за весь 2020-й, прогнозує Київська школа економіки. Є три сценарії, скільки смертей від коронавірусу буде в підсумку.

Якщо минулого року від вірусу померло 20 тис.українців, то за середнім сценарієм до кінця першого півріччя сумарно від COVID-19 буде 55 тис. померлих.

"Якщо говорити про діапазони, то загальне число смертей з початку пандемії до кінця першого півріччя може бути від 40 до 75 тис.померлих", – зазначає Ганиченко.

На ці цифри будуть впливати циркуляція варіантів вірусу, які швидше поширюються. Тобто який відсоток серед усіх варіантів складуть Британський, Південноафриканський і бразильський. Ще один фактор-тривалість імунітету. До цього часу немає досить тривалих досліджень, які б говорили про те, скільки тримається імунітет. І третє — це темпи вакцинації.

Зараз в Україні діє адаптивний карантин. Найжорсткіші обмеження введені в червоних зонах. Поки 10 областей і Київ — "червоні" з найсуворішими заходами.

"Україна може пройти другу хвилю без національного локдауну. Але ризик запровадження локдауну залишається високим через більш поширені варіанти вірусу. Якщо обмеження в регіонах будуть передчасно зняті або вони будуть нехтувати, то це може призвести до повторної сильнішої хвилі", – вважає Юрій Ганиченко.

Епідеміолог, професор, завкафедрою епідеміології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, головний спеціаліст МОЗ за спеціальністю "Епідеміологія" Наталія Виноград впевнена, що все залежить тільки від того, як будуть виконуватися заходи, запроваджені в областях, і як впускають і випускають з карантинних зон.

"Якщо не буде контролю, то медиків чекає багато роботи і ми втрачатимемо людей. Якщо не дотримуватися карантинних заходів, то за законами епідеміології можливість заражати наступну людину закінчиться природним чином за рахунок великої кількості смертей. Цього не можна допускати. Так було під час легеневої чуми, яка завершилася після того, як знищила 60% населення і збудник не міг знайти нову жертву – це приклад природного процесу в гіршому варіанті. Ми розумні люди і цього не допустимо", — зазначила Виноград.

Нагадаємо, з 5 квітня у Києві посилюють карантин : закриють дитсадки, а транспорт переведуть на спецперепустки. В Одесі деякі члени комісії з питань охорони здоровʼя міськради наполягають на запровадженні жорстких карантинних обмежень в місті за прикладом столиці через різке зростання захворюваності на COVID-19.