Вчителів на пенсію. Чим загрожує новий закон про середню освіту
Індивідуальні програми навчання, педагогічна інтернатура і можливість вчитися у лікарні - такі нововведення незабаром чекають українські школи. Новації прописані в законі про повну загальну середню освіту, який нещодавно у першому читанні ухвалила Верховна рада.
"Шкільна реформа - це забіг на довгу дистанцію. Саме тому надзвичайно важливо, щоб ідеї та архітектура освітньої реформи, механізми, які створюють нові, співзвучні часу можливості для наших дітей, були чітко визначені і закріплені в якості стратегічного пріоритету держави на наступні роки, зокрема, на рівні законів", - так презентував документ міністр освіти і науки Лілія Гриневич. За цими кілька витіюватими фразами стоїть закріплення на законодавчому рівні ідей Нової української школи - поки що реформа торкнулася лише молодшої школи.
Одне з нововведень - створення власної освітньої траєкторії. На практиці це означає, що діти з інвалідністю зможуть отримувати освіту в стінах школи, діти, які серйозно займаються спортом або музикою, будуть звільнені від відповідних предметів у школі, а навчання вдома тепер буде законною практикою. Для того щоб, наприклад, перевести дитину на домашнє навчання, потрібно буде написати заяву в школу, після чого для дитини розроблять індивідуальний навчальний план - його будуть писати спільно педагоги, батьки і сам учень. Щоб підтвердити результати навчання, двічі в рік будуть проводити семестровий контроль. Закон також вирішить проблему навчання в лікарнях і санаторіях - багато діти змушені місяцями перебувати на лікуванні і реабілітації, пропускаючи заняття в школі. Закон також дозволяє бути присутніми на уроках батькам дітей з інвалідністю. Раніше до такої дитини повинен був бути прикріплений тьютор - фахівець, який допомагав би учня на уроках і поза класної кімнати. Але знайти такого вихователя складно - копійчані зарплати. Самі ж батьки тьюторами бути не могли з-за відсутності педагогічної освіти. У результаті формування інклюзивних класів у багатьох школах було вкрай проблематичним.
Новий закон про повну середню освіту також передбачає два адаптаційних циклу навчання - 1-2-й і 5-6-й класи. Як кажуть у Міносвіти, у ці періоди діти найбільш вразливі - змінюється розпорядок дня, з'являються нові заняття і люди. Крім того, закон дасть більше можливостей для реального вибору предметів варіативної складової. Оскільки в школах часто скаржаться на нестачу навчальних годин, де-факто вибір предмета за школярів роблять самі педагоги. Тепер же закон дасть можливість створювати межклассные групи: дисципліну зможе слухати не один клас, а учні з однієї паралелі. У Міносвіти зазначають, що такий підхід особливо актуальний для старшої школи, де передбачено профільну освіту.
Новий закон передбачає і навчання для самих вчителів. Так, з'явиться педагогічна інтернатура - молодий учитель, прийшовши до навчального закладу після вузу, отримає наставника, який буде консультувати молодого колегу. За таке наставництво передбачена доплата до 20% до зарплати. Вчителям також обіцяють широку автономію - аж до створення власної системи оцінювання. Крім того, педагогів зобов'яжуть пройти курси з домедичної допомоги - за словами Лілії Гриневич, безпечне середовище для дітей - одна з головних цілей нового закону. Обіцяють доплачувати педагогам і за заведывание ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами - за таку роботу вчителі зможуть отримувати від 10 до 20% до зарплати.
Зміни торкнуться і управлінців. Закон "Про освіту" передбачає, що директор школи зможе займати свою посаду не більше двох термінів по шість років поспіль в одному навчальному закладі. У новому ж законі прописано, що вибирати директора будуть представники власника школи й експерти, а сам педколектив і батьки будуть мати лише дорадчий голос.
Представники профспілок працівників освіти і самі вчителі більшість новацій підтримують. Позитивно оцінюють, наприклад, те, що вчителям будуть доплачувати не тільки за перевірку зошитів, але і за інші роботи начебто перевірки лабораторних. Але окремі пункти закону вже зазнали критики - наприклад, невдоволення викликало відсторонення педколективу від участі у виборах директора школи. Крім того, в законі є обмеження щодо наповнення класів - не більше 30 учнів. Між тим окремо зазначено, що якщо санітарні норми дозволяють, то учнів може бути і більше. Скільки це - більше, і як при такому підході забезпечити індивідуальну роботу з кожним учнем, в Міністерстві освіти поки не роз'яснили.
Але найбільш резонансна новація стосується роботи вчителів пенсійного віку. В законопроекті зазначено, що після виходу на пенсію всіх вчителів переведуть на роботу на умовах трудового договору терміном від одного до трьох років. Між тим Конвенція Міжнародної організації праці, яку Україна ратифікувала ще в 1994-му, передбачає, що законними підставами для припинення відносин з працівниками можуть бути тільки його здатності чи виробничі потреби. Обмеження, пов'язані з віком, - дискримінаційні та порушують принцип рівності прав громадян. Педагоги наголошують: оцінювати потрібно вміння вчителів, а не їх вік. Так, у 2017-му лауреатом премії Global Teacher Prize Ukraine (своєрідна "нобелівка" для вчителів) став вчитель фізики з Чернівців Паул Пшеничка. На момент вручення премії йому був 71 рік.
До того ж експерти підкреслюють: з одного боку, Міносвіти закликає досвідчених вчителів стати наставниками для молодих колег, а з іншого - пропонує їм працювати на пташиних правах. У профспілці працівників освіти і науки вже заявили, що мають намір пікетувати парламент, якщо цю статтю із законопроекту не приберуть, а у разі якщо депутати до педагогам не прислухаються, обіцяють завалити суди позовами від вчителів.
Втім, кажуть вчителі, наміри міністерства освіти омолодити кадри в школах свідомо приречені на провал. Причина одна - фінансова. У столичних школах відкрито безліч вакансій, але молодь йти працювати до школи не поспішає - молодий вчитель сьогодні може розраховувати на зарплату в 4100 грн. При цьому держава не раз декларував, що зарплати в сфері освіти повинні бути на рівні зарплат у промисловості. Однак сьогодні середня зарплата педагогів - 7 600 грн, тоді як у промисловості - 11 600 грн.
Невдоволення викликає і той факт, що в законі чітко не прописані розміри доплат до зарплати - формулювання "до 20%" на практиці може означати і один-два відсотки. Крім того, закон не передбачає доплат за розробку індивідуальних планів навчання, які Міносвіти називає однією з головних новацій законопроекту. "Все нове, а оплата праці стара", - нарікають вчителя.
Мова спотикання
Норма закону "Про освіту", за якою у школах для нацменшин збільшили кількість предметів, які читають українською, викликало дискусію не лише в Україні, але і призвела до дипломатичного скандалу між Україною та Угорщиною. У законі про повну середню освіту МОН спробував застрахуватися від подібних проблем.
Передбачено три моделі отримання освіти для дітей, чия рідна мова не українська. Кримські татари як представники корінного народу України зможуть навчатися рідною мовою з 1 по 12 клас, одночасно вивчаючи українську.
Друга модель запропоновано для шкіл з мовою навчання національних меншин, мови яких належать до мов ЄС. У залежності від мовної групи і середовища модель може змінюватися, але в будь-якому випадку материнською мовою (паралельно вивчаючи український) вони зможуть вчитися тільки в початковій школі, далі кількість предметів, які читаються українською, буде рости - з 20% навчального часу в 5-му класі до 60% у старшій школі. Остання запропонована модель, по суті, для носіїв російської мови. В початковій школі навчання буде йти російською, а з 5 класу не менше 80% навчального часу навчання буде вестися державною мовою. Частина експертів назвала таку різницю в моделях для російської мови і мов ЄС дискримінаційною. У парламентському комітеті з питань освіти обіцяють врахувати зауваження до другого читання законопроекту.
