Вбивство Шеремета: у ЄСПЛ відзвітували про отримання заяви від Антоненка
Європейський суд з прав людини підтвердив надходження скарги обвинуваченого у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Андрія Антоненка ("Riffmaster") проти держави Україна
"Європейський суд з прав людини підтвердив отримання заяви від пана Антоненка проти України, подану Дмитром Круговим (адвокатом Антоненка — "ДС") від 23 червня 2020 року. Заяві Antonenko v. Ukraine присвоєно №29341/20", — зазначив керівник юридичної фірми "Сенс консалтинг", долученої до захисту Антоненка, Леонід Маслов.
Юристи також розʼяснили деякі тези цієї заяви. Зокрема, зазначається, що Антоненко був затриманий фактично 12 грудня 2019 року не пізніше 15:10, проте час затримання був задокументований як 23:05. При цьому затримання проводилося з посиланням на ухвалу слідчого судді, проголошену о 18:40.
"До 18:40 заявник був затриманий без ухвали слідчого судді, а потім – на підставі ухвали, постановленої під впливом омани. Зазначене порушення є як окремим, так і може розглядатися у зв'язку з подальшим ув'язненням, адже заявник у такий спосіб був позбавлений можливості самостійно, вільно, без кайданок, прибути до судді наступного дня, продемонструвавши таким чином свою добру волю і відсутність наміру переховуватись", — підкреслює захист.
Вказано також, що підозра була "явно необґрунтованою, адже виходила виключно зі схожості у манері ходи з ймовірним злочинцем на відео".
При цьому підкреслюється, що Антоненко не був знайомий чи якось пов'язаний з жертвою та з іншими підозрюваними.
"Він не був причетним до інших правопорушень і не був пов'язаний з терористичними чи екстремістськими організаціями, не мав жодних воєнних або технічних навичок. Нацистський мотив (заявник має єврейське походження) висунутий свавільно, з метою суспільної дискредитації і "CopyPaste" запозичений з іншої справи", — йдеться у тезах.
Також уточнюється, що Антоненко на 8-10 см вищий за особу на відео, а за умови максимальної похибки у найгіршому для захисту випадку – щонайменше на 2,5 см.
"Попри наявність такої важливої об'єктивної інформації, зріст заявника слідством до 12.12.2019 не встановлювався, а після виміру зросту, який відбувся під час надходження в ізолятор вранці 13.12.2019 – був утаємничений. Усі застереження щодо ненаукового і неточного характеру ідентифікації по ході ігнорувалися", — наголошують адвокати.
Вказано також, що Антоненко просить ЄСПЛ дослідити механізм спотворення органами української влади стандарту "обгрунтована підозра". Він полягає в тому, що "об'єктивний спостерігач" має бути обізнаним з усіма наявними фактами, а не лише з тими, які вигідні стороні обвинувачення з приховуванням решти від захисту і слідчого судді".
"Приховування даних експертиз зросту осіб на відео аж до 16.02.2020, а також зволікання і ненадання вимірів зросту заявника лежить поза межами добросовісної помилки", — наголошує захист.
Серед іншого, на думку захисту, обрання і продовження запобіжних заходів було безпідставним, адже ґрунтувалося виключно на тяжкості обвинувачення, і лише виходячи з цього розглядалися ризики втечі, впливу на свідків тощо.
Нагадаємо, 12 грудня 2019 року слідчі повідомили, що в справі про вбивство Павла Шеремета підозрюють щонайменше трьох осіб: медсестру одного з парашутно-десантних батальйонів Яну Дугарь, лікаря і волонтера Юлію Кузьменко, музиканта і добровольця Андрія Антоненко. Всім їм було оголошено про підозру. Також в справі фігурують добровольці Владислав і Інна Грищенко, проте на даний момент вони є підозрюваними у справі про організацію замаху на бізнесмена в Косові Івано-Франківської області.
За версією правоохоронців, за результатами проведених експертиз, закладала вибухівку під авто Шеремета Кузьменко, а допомагав їй — Антоненко. Також слідство вважало основним мотивом вбивства журналіста Павла Шеремета дестабілізацію соціально-політичної ситуації в країні.
У серпні 2020 Юлію Кузьменко, підозрювану у вбивстві журналіста Павла Шеремета, відпустили з-під варти під цілодобовий домашній арешт.