Вбивство Гандзюк: суд відсторонив Мангера від посади голови Херсонської облради
Підозрюваний в організації вбивства активісти Катерини Гандзюк відсторонений від посади на місяць - до 6 квітня 2019 року, повідомляє "ДС" з посиланням на "Громадське".
Прокуратура просила відсторонення на два місяці, підкреслюючи, що Владислав Мангер може здійснювати тиск на діючих і потенційних свідків по справі, зокрема на працівників Херсонського обласної ради.
Також прокуратура зазначала, що, перебуваючи на посаді, Мангер може знищити докази і перешкоджати слідству.
Адвокати Мангера виступили проти задоволення відповідного клопотання, відзначаючи, що прокуратура не має достатньої кількості доказів причетності Мангера до вбивства Гандзюк.
Крім того, за їх словами, всі зусилля прокуратури були спочатку спрямовані на зняття Мангера "як представника опозиційної сили від посади перед виборами в Україні".
Захист також заявила, що ні один із співробітників обласної ради не є свідком у справі, а посаду підозрюваного передбачає не тільки організацію роботи 30 осіб депутатського корпусу.
Сам підозрюваний зазначив, що справа проти нього є політично вмотивованим, а свідків, про яких говорить прокуратура, він не знає і не може на них впливати. Мангер додав, що одразу після вручення підозри збирався піти у відпустку на час розслідування.
Рішення про зняття Мангера з посади може бути оскаржено в апеляційній інстанції. Адвокати заявили, що мають намір подавати апеляцію.
Раніше суд не продовжив Мангеру зобов'язання щодо застави Мангеру. Це означає, що він зобов'язаний з'являтися до слідчого за викликом, однак з нього знімуть браслет і він зможе пересуватися за межами Херсона. Крім того, йому повернуть паспорт.
Нагадаємо, про смерть Катерини Гандзюк стало відомо вдень 4 листопада 2018 року. Інформацію про це оприлюднили в FB-співтоваристві "Хто замовив Катю Гандзюк?", яке створили і вели друзі активістки. Гандзюк, яка також працювала в Херсонській міськраді, облили концентрованої сірчаної кислотою 31 липня 2018 року в Херсоні. В результаті нападу вона отримала опіки 40% шкіри і сильне пошкодження очей.
Правову кваліфікацію справи під тиском громадськості змінювали кілька разів: "хуліганство", потім "умисні тяжкі тілесні ушкодження", згодом "замах на вбивство" (ст. 15 КК України стосується замаху на злочин, стаття 115 - умисного вбивства).
Після смерті активістки справу було переквалифицированно у умисне вбивство. На сьогоднішній день поліцією затримано п'ять осіб, які підозрюються наслідком в організації та співучасті у скоєнні замаху на вбивство Гандзюк. Серед затриманих є і колишні учасники АТО.
За підозрою в причетності до нападу в розшук був оголошений Олексій Левін (Москаленко), який, за даними ЗМІ і родичів Катерини Гандзюк, мав тісні контакти з владою, в тому числі "з головою Херсонської ОДА, партійцем "Блоку Петра Порошенко", Андрієм Гордєєвим і головою Херсонської обласної ради, партійцем партії "Батьківщина" Владиславом Мангер". Останній раніше був затриманий підозрою в організації нападу на Гандзюк, однак за рішенням суду був відпущений з-під варти під заставу в розмірі 2,5 млн грн.
Активістка, що займалася в тому числі антикорупційними розслідуваннями, після нападу перенесла 11 операцій з видалення омертвілих тканин і пересадки шкіри. Гандзюк поховали в Херсоні 7 листопада, їй було 33 роки.