У "Київській картинній галереї" триває виставка Ганни Криволап "Пульс любови": коли можна подивитись
У залах Національного музею "Київська картинна галерея" до 17 січня 2024 триває художня виставка Ганни Криволап "Пульс любови". В експозиції представлені картини двох циклів "Стрічки", якому понад десять років й над яким Ганна невпинно працює, та циклу "Воїни", що народжений повномасштабною війною
Кураторка арт-проєкту Олеся Авраменко зазначила: "Назва навіяна поетичним образом українського поета-шістдесятника Миколи Вінграновського, який "…по Вітчизні …вивірив пульс любови". Художниця ж своєю творчістю прагне синхронізувати й вивірити власний серцевий ритм й любов до Батьківщини з воїнами, захисниками України".
На початку великої війни багато людей переживали певне зціпеніння. Не становила виключення, за власним визнанням, й художниця Ганна Криволап.
"Я волонтерила, адже не могла собі дозволити займатися живописом. Була переконана, що слід допомагати передусім у практичному плані. Тож у березні вже почала з однодумцями організовувати благодійні виставки, аукціони на підтримку біженців та на допомогу українській армії".
Однак уже наприкінці суворої весни 2022 року Ганна відчула сили та бажання повернутися до живопису. "Я зрозуміла, що мені хочеться писати психологічні портрети військових чоловіків та жінок, – ділиться Ганна. – Хотіла таким чином передати захоплення нашими людьми, які так героїчно захищають нас, світ від рашистів. З людьми, портрети яких пишу, мене зіштовхнула доля через близьких друзів. Декого з військових уже немає, на жаль".
Серед тих, кого написала Ганна, чимало відомих в Україні митців — наприклад, Сашко Положинський, Ахтем Сеітаблаєв, артист балету Олександр Шаповал, який загинув у 2022 році…
На виставці надзвичайно вирізняються й жіночі портрети, зокрема українських медикинь. Силою художньої майстерності та харизмою героїні вражає портрет підполковниці медичної служби ЗСУ, старшої ординаторки клініки психіатрії Головного військового клінічного госпіталю. І портрет Марії Назарової, волонтерки, інструкторки з тактичної медицини. Марія переконана: "Незалежно від зовнішніх обставин, мистецтво має існувати. Війна підсилює всі емоції, вона викручує на максимум всі звуки та кольори, усе хороше та погане, що є в людях. Мистецтво підкреслює ті речі, як людина не бачить своїм оком. Тому звісно це потрібно. Я дуже щаслива, що ми можемо зараз під час війни прийти у музеї. Абсолютна більшість наших музеїв відкриті й наші колекції збережені, вони не продані, вони збережені. Ми можемо пишатися тим, що ми творимо як нація, нашими мистецтвом, культурою, історією. І ще трошки та ми знімемо ці дерев'яні заслони з вікон музеїв".
І портрети пензля Ганни у музейній експозиції наче переплетені картинами ще з одного знакового проєкту художниці – "Стрічками". Усіх кольорів веселки стрічки — це не тільки традиційна прикраса жіночого одягу та святкових ритуалів, це і ніжний поетичний символ віри, і потужний оберіг українського народу.
"Як життя змінилося, так змінилися і мої "Стрічки", – вважає Ганна. – Я повернулася до них у квітні буремного 2022 року. Стрічки воєнного часу нагадують стрічки маскувальних сіток, які відділяють минуле від майбутнього. На одному з моїх полотен "Стрічок"-2023 глибокий золотий фон. Отже, коли здобудемо Перемогу, обов’язково відновляться наші золоті пшеничні, сонячні поля. Так буде! Так має бути!"
