У головних річках знайдені "ковідні" препарати: в Мінекології запевнили, що боятися рано
У Дніпрі, Дністрі та Сіверському Донці, які є головними річками для забезпечення водопостачання побутових споживачів, були знайдені препарати, які використовуються для лікування під час коронавірусу
Про це заявив заступник міністра екології та природних ресурсів Михайло Хорєв в ефірі телеканалу "Дім", передає "ДС".
Він повідомив, що недавно було проведено первинний аналіз (скринінг) трьох головних річок, води яких використовуються для водопостачання населення — Дніпра, Дністра та Сіверського Донцю.
"Перевіряли воду на 3200 речовин — це цільовий скринінг, тобто коли у вас є конкретний перелік і ви шукаєте. А також вода досліджувалася на 64 000 речовин — це просто припущення, що вони можуть бути чи ні. Згідно з результатами, дійсно, якісь забруднювальні речовини є", — сказав Хорев.
Так, екологи зʼясували, що в українських водах відзначається дуже велика кількість цинку.
"І зараз ми вивчаємо — залежить це від сезону чи ні. І вже є припущення, що це взагалі природний стан, що води України просто містять підвищений вміст цинку. Бо скрізь, де здійснювали скринінг, — Сіверський Донець, Дніпро, Дністер — у всіх пробах перевищення цинку. Ось таке спостереження", — розповів заступник міністра.
Також виявлені пестициди.
"Вони є, але не в якійсь величезній кількості. Ми просто розуміємо, що є змив з території, розораність біля води та що з цим треба боротися. Так, ми фіксуємо пестициди. Це погано. Але ми знали, що вони є. Але їхня кількість нас радує, бо їх менше, ніж ми очікували", — обнадіяв представник Мінекології.
Фіксуються і метали, при цьому в воді фактично немає ртуті.
"Це дуже добре. А в європейських річках є така проблема, і вони з цим активно борються", — додав він.
Також є сліди фармпрепаратів в воді.
"Звідки беруться? Ми з вами вживаємо якісь таблетки, якісь уколи тощо, це все виводитися з організму й рано чи пізно потрапляє у водний обʼєкт", — пояснив Хорєв.
Останні тенденції стану води повʼязані з пандемією коронавірусу.
"Ковідних" препаратів дуже багато. Те, що входить саме до "ковідного" протоколу, саме ці речовини зараз у нас у воді. Ми це фіксуємо. Ми ж з вами вживаємо таблетки. Велика кількість людей лікується, і це все потрапляє туди", — акцентував Хорєв.
Але "ковідна" тенденція — це не особливість України, в водах Європи та ж проблема.
"У Європі відбувається те саме… Європейці чітко оцінюють: якщо фармпрепарати трапляються у воді — це значить, що погано, недостатньо працюють очисні споруди… У Європі є й хороші модернізовані очисні споруди, але є й старі", — додав заступник міністра.
Хорєв відзначив, що дуже велика проблема — наявність фосфатів, які застосовуються при виробництві миючих засобів.
"Чому? Вони, по-перше, погано чистяться, і тому присутні постійно в наших стічних водах через те, що очисні споруди з ними не справляються. Є два способи в світі як борються з фосфатами: або будувати дорогі очисні споруди, або їх забороняють у використанні миючих засобів ", — сказав він.
Україна пішла шляхом заборони використання фосфатів у виробництві.
"Я б назвав це не повною забороною, а обмеженням. Але обмеження досить серйозні. Ми заборонили цього року, це була ініціатива нашого міністерства. Єдиний мінус — ці обмеження почнуть діяти не з сьогодні, а тільки з 2023 року", — уточнив Хорєв.
За його словами, скринінг трьох головних водних басейнів показав, що в порівнянні з країнами Європи "у нас не найгірша ситуація".
"Боятися, насправді, поки що нічого. Ми не можемо сказати, що у нас стан значно гірший, ніж у сусідів у Європі, бо немає ще глибинних досліджень, ми їх тільки почали. Дослідження за водною рамковою директивою займають 3 роки. Оцінюється досить великий спектр… Словаки, які робили у нас скринінг, залишилися задоволені результатом. Вони сказали, що загалом ваші річки перебувають у набагато кращому стані, ніж усі про них думають", — уклав Хорев.
Як повідомляла "ДС", раніше в Рахунковій палаті заявили, що екологічний стан річки Дніпро знаходиться на межі катастрофи, оскільки в поверхневих водах був знайдений 161 забруднювач.