Туалетний протест Семенченко-Левченко і особистий капут Аграмунта

Експрес-аналіз суспільної реакції на топові теми сьогоднішнього дня

"Ділова столиця" продовжує рубрику DIARIO SCRIPTUM (від латинських diario - щоденний і scriptum - текст) або скорочено D. Scriptum. Тут ми розповідаємо про реакцію суспільства на топові теми дня.

Законодавче визнання Росії агресором

Від сьогоднішнього засідання Верховної Ради багато в українському інформпросторі чекали продовження вчорашніх бійок під куполом, але нардепи від БПП і НФ завчасно самі заблокували трибуну, не дозволивши це зробити першими, як вчора, представникам "Самопомочі" і "свободівцям". Таким чином, обидва президентських законопроекту на тему реінтеграції Донбасу були без особливих проблем таки прийнято. У першому такому документі, щоправда, проголосованому поки що лише в першому читанні, Росія на законодавчому рівні визнана країною-агресором, а влада самозваних "ДНР" і "ЛНР" - окупаційною адміністрацією РФ. Але ні у кого немає ні краплі сумніву, що ці основоположні принципи залишаться в законі і після остаточного його прийняття. Що ж стосується другого, більш скандального і вже прийнятого в цілому закону, то він продовжує на рік так званий "особливий статус Донбасу", який не існує в реальності, а виключно на папері, і може вступити в силу лише після виведення з Путіним ОРДЛО своїх військ, російських найманців і місцевих колаборантів. Втім, копій в політичних суперечках на цей рахунок буде ще зламано чимало.

Туалетний протест Семенченко-Левченко

Незгодні з прийняттям присвячених ОРДЛО президентських законопроектів представники "Самопомочі" і "Свободи" сьогодні вирішили не ламати словесні списи, а протестувати дією, але досить екзотично. Спочатку нардеп-"самопомощник" Семен Семенченко підпалив у чоловічому туалеті парламенту димову шашку, яку вдалося швидко загасити, хоча їдкий дим просочилася в кулуари, так і в сесійний зал. А потім "свободівець" Юрій Левченко кинув "димовуху" вже в самому залі пленарних засідань, про що особисто і голосно зізнався і навіть пообіцяв в майбутньому взагалі спалити весь парламент. "Це якийсь туалетний протест від безсилля", - іронічно відреагували на цей інцидент окремі українські інтернет-користувачі і чекали продовження шоу. Але на цьому ВР швидко припинила свою роботу.

Особистий капут Аграмунта

Свіже повідомлення з Європи також не дозволило нудьгувати українській блогосфері. А вся справа в тому, що раніше скандально прославився своїми зв'язками з Кремлем президент ПАРЄ Педро Аграмунт не став чекати понеділка, коли повинна була стартувати процедура відсторонення його від посади, а подав у відставку добровільно. "З особистих причин", - так пояснив у своєму Twitter це рішення сам Аграмут, ніби ніяких справедливих звинувачень в токсичної путинофилии в його адресу ніколи і не було. У ПАРЄ офіційно оголосили, що в. о. президента асамблеї автоматично став старший віце-президент Роджер Гейл, але тільки до виборів нового президента, на наступному засіданні ПАРЄ.

Додон-відмова Чаусу

"Схоже, дні молдовського еміграції судді-"баночника" Чауса полічені", - коментують в українському сегменті Інтернету сьогоднішню новину з Молдови. Мова йде про те, що апарат тамтешнього президента Ігоря Додона відмовився надати політичний притулок колишньому судді Дніпровського районного суду Києва Миколи Чаусу, який в Україні обвинувачують у корупції і оголошений у розшук. Тепер "баночнику" вже, по суті, нікуди подітися, а на Батьківщині з нетерпінням чекають його екстрадиції молдовськими правоохоронцями, для чого не залишилося тепер ніяких бар'єрів. До речі, зовсім недавно, а точніше, позавчора одна з дисциплінарних палат Вищої ради правосуддя, нарешті, офіційно відсторонила Чауса від суддівської посади.

Колективна Нобелівка за мир

Сьогоднішні соцсетевые обговорення тривають на тему нових нобелівських лауреатів, а до кінця тижня оголошена найбільш часто згадувана номінація - за зусилля у досягненні миру. В цьому році цю Нобелівку отримав не окрема людина, а ціла організація, що, в принципі, відбувалося і раніше. На цей раз Нобелівський комітет оцінив діяльність Міжнародного руху по забороні ядерної зброї ICAN, зазначивши при цьому, що хочуть цим спонукати ядерні країни почати переговори щодо майбутнього відмови від близько 15 тисяч ядерних боєголовок.