"Кольорові" списки від Моз. Як має працювати державна медстраховка
На пленарному засіданні 17-го жовтня народні депутати мають намір розглянути в другому читанні законопроект про медреформе. Саме її спікер Андрій Парубій називає одним з найбільш дискусійних законопроектів останнього часу.
У березні 2017-го Моз презентував закон про державний солідарному медичному страхуванні. Прийняти його обіцяли до кінця минулої сесії, однак депутати не встигли - в червні за медреформу проголосували в першому читанні, однак провалили два закони, які стосувалися змін до держбюджету, - без них реформа не запрацює.
Читайте також: Крок вперед і два назад. Як нардепи рубають медреформу
Адже головна зміна, якого торкнеться реформа, - принцип розподілу коштів на медичну допомогу. У країні хочуть фінансувати не безликі ліжка в лікарнях, а лікування кожного конкретного українця. Якщо раніше всі послуги в державних медустановах теоретично не вимагали оплати з боку пацієнта (хоча на практиці безкоштовної медицини в країні практично немає), то закон про медичне страхування передбачає надання пацієнтам безкоштовною для них первинної допомоги, швидкої допомоги, а також перебування в хоспісах. Інші послуги повинні надаватися за принципом співфінансування - якусь частину за медпослуги (новий термін в госмедицине) доведеться оплатити пацієнту або з своєї кишені, або залучаючи кошти місцевої влади, спонсорів і так далі. Яку саме частину доведеться сплатити і які послуги увійдуть до гарантований безкоштовний пакет, поки невідомо - цей перелік має встановлювати Кабмін.
Власне, саме в момент розподілу коштів викликав гарячі дискусії серед парламентарів. В результаті на сьогодні до законопроекту про медреформе до другого читання внесено 886 правок. Так що в якомусь вигляді візьмуть реформу і коли це станеться - можна тільки припускати.
"ДС" нагадує, що саме зміниться в системі охорони здоров'я країни після прийняття закону про медичну реформу.
Червоний, зелений і синій списки
За словами заступника міністра охорони здоров'я Павла Ковтонюка, система медицини в країні вкрай неефективна. ВООЗ підрахувала, що в минулому році кожна сім'я в середньому внесла 4500 грн (податків) у рахунок державної медицини. При цьому одночасно 640 тис. сімей несли величезні витрати на лікування з власного бюджету. Вся справа в тому, що гроші, які надходять до бюджету, витрачаються неефективно. Раніше в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун зазначала, що левова частка бюджету Моз йде на медичну субвенцію — кошти роздають медустановам, щоб підтримати інфраструктуру. У міністерстві кажуть, що, заплативши державі 4,5 тис. грн, сім'я повинна мати гарантії того, що отримає медичну допомогу.
Ці реальні гарантії передбачається забезпечити за трьома напрямками: пакет послуг і ліків від держави, персоніфікована виплата та стандартизація протоколів.
Пакет, що покриває медичні послуги для українців, буде єдиним для всіх громадян незалежно від доходу. При цьому додатково платити саме за страховку українці не будуть.
Пакет буде оновлюватися кожен рік в залежності від пріоритетів, визначених Кабміном (наприклад, у зв'язку із зростанням випадків якогось захворювання).
У пакеті передбачені три списки: червоний, зелений і синій. Червоний передбачає послуги, які апріорі не забезпечуються державою (естетична медицина, несертифіковані ліки, естетична стоматологія — точного списку поки ніхто не складав). Зелений включить ті послуги, які на 100% покриваються з держбюджету. Сюди точно увійдуть невідкладна допомога, первинна допомога та паліативна медична допомога (догляд за важкохворими).
Синій список передбачає спільну оплату послуги державою та громадянином: частина суми платить держава, частину — сам пацієнт. Мова йде про вторинний (спеціалізований) та третинний (высокоспециализированном) рівнях. У Моз зазначають, що такий підхід змусить українців виконувати приписи лікарів первинної ланки та не ігнорувати методи профілактики хвороб, тоді і платити доведеться менше.
Саме акцент на профілактику захворювань має стати наріжним каменем нової системи надання медичної допомоги.
Так, у міністерстві кажуть, що мають намір зробити безкоштовною профілактичну дитячу стоматологію, тоді в майбутньому вже дорослим пацієнтам треба буде витрачати менше грошей на лікування зубів.
Що стосується діагностики, то за неї держава заплатить в тому випадку, якщо на обстеження пацієнта відправить сімейний лікар. Якщо ж пацієнт вирішить "призначити" собі УЗД або аналізи самостійно, платити за них доведеться самому. Оплачувати виписані лікарем ліки, якщо вони не передбачені протоколом (навіть зі списку тих, за які готові платити з бюджету), держава теж не буде. Що робити в тому випадку, якщо пацієнт з призначеним лікуванням не згоден, у Мінохоронздоров'я поки не кажуть. Раніше Уляна Супрун радила в таких випадках телефонувати на гарячу лінію міністерства. Мовляв, якщо будуть надходити такі дзвінки, міністерство перевірить, наскільки лікар дотримується протоколу, і в разі чого просто забере у нього державне фінансування. При цьому в законопроекті чітко зазначено, що пацієнт має право захищати свої інтереси в суді.
Механізм того, як саме лікар буде визначати, до якого списку відноситься послуга, і яким чином пацієнт в разі чого буде доплачувати за лікування, поки тільки розробляється. Невідомо і те, яку саме суму українцям потрібно буде доплачувати за послуги з синього списку.
Проблеми з визначенням вартості послуг виникають із-за того, що в Україні практично немає затверджених медичних протоколів — документів, що регламентують процес діагностики і лікування тих чи інших захворювань. А значить, підрахувати, скільки коштує, приміром, лікування від грипу, поки не представляється можливим.
Незважаючи на наявність декількох списків послуг, для певних категорій населення буде передбачена адресна соціальна допомога. Паралельно обіцяють місцеві та державні програми підтримки. Першою повинна стати національна програма допомоги ветеранам АТО: за рахунок держбюджету буде покриватися лікування бойових поранень, наслідків контузій, операцій по встановленню протезів, а в разі отримання інвалідності — довічне покриття медичних послуг і ліків в повному обсязі.
Сподіваються на конкуренцію
Платити за послуги лікарням буде Національна служба здоров'я України, створена за зразком аналогічних служб в європейських країнах — Норвегії, Італії, Великобританії. Саме вона буде розподіляти кошти з бюджету та відшкодовувати медустановам витрати на лікування громадян. До її функції також увійдуть аналіз і прогнозування потреб населення країни в медпослуги і ліках.
Передбачається, що українець зможе вибрати собі лікаря в медичному закладі будь-якої форми власності, у тому числі приватних клініках, які підписали договір з Національною службою охорони здоров'я. У Моз визнають, що платити приватникам стільки ж, скільки і державним або комунальним клінікам, держава не зможе. "Їм доведеться знизити тарифи, зате вони отримають постійний гарантований потік клієнтів. Ми вже почали переговори з приватними клініками, і багато висловили зацікавленість", — запевняє Павло Ковтонюк.
Причому відвідувати сімейного лікаря можна буде не за місцем реєстрації, а в будь-якому зручному медустанові. Для того щоб держава оплачувала медпослуги, між лікарем і пацієнтом буде укладатися договір. На рівні первинної ланки (сімейні лікарі) такі договори повинні бути укладені вже до липня. Правда, за законом їх має розробити саме Національна служба здоров'я, створення якої поки тільки в проекті. При цьому в Моз припускають, що в перші кілька років пацієнти будуть мігрувати в пошуках лікаря, який відповідає їх вимогам.
Можливість вибору лікаря зі сторони пацієнта повинна підвищити якість послуг у системі державної медицини. Адже від кількості пацієнтів, яких обслуговуватиме лікар, безпосередньо будуть залежати і його зарплата, і надходження в лікарню в цілому.
В середньому за кожного пацієнта одного лікаря держава буде виділяти 210 грн. У розрахунку на те, що він буде обслуговувати близько 2 тис. пацієнтів. Виходить близько 34 тис. грн на місяць на лікаря. Але з цих коштів буде оплачуватися і обслуговування медустанови. Середньомісячну зарплату медика сподіваються довести до 10 тис. грн в місяць.
Виплати з первинної допомоги обіцяють розпочати вже в 2017 р., а в 2018-2019 роках — впровадити систему діагностики і "кольорові" списки. Причому оплата послуг з боку пацієнтів повинна проводитися за безготівковим розрахунком — ніяких конвертів з банкнотами. У Моз закликають почати реформу якомога раніше, адже на її впровадження буде потрібно як мінімум три роки. У відомстві кажуть, що 2019-2010 рр. — роки парламентських і президентських виборів в країні, а значить, до реформування медицини нікому не буде діла. Поки ж у законі зазначено, що з 2019-го Моз припинить направляти гроші на фінансування державних та комунальних закладів — вести діяльність вони повинні тільки за рахунок коштів солідарного медичного страхування. Чим більше пацієнтів, тим більше коштів.
Потрібні точні розрахунки
Механізми, які намагається впровадити Моз, викликають ряд питань. Найголовніше: у відомстві поки не можуть пояснити, як саме будуть розраховувати вартість лікування. Експерт Реанімаційного пакету реформ Тетяна Юрочко відзначає, що людям не важливо, хто оплатить медпослуги — держбюджет або фонду медстрахування, оскільки важлива своєчасна і якісна медична допомога. Між тим некоректно говорити, що держава покриє витрати українців на лікування, — спершу потрібно визначити вартість послуги і зрозуміти, на що в бюджеті насправді вистачить грошей.
Голова комітету охорони здоров'я Ольга Богомолець наголошує, що в першу чергу слід адаптувати європейські стандарти лікування, ввести референтні ціни і вже на їх основі зареєструвати модель розрахунку вартості медпослуги.
Між тим експерти визнають: змінювати існуючу систему "безкоштовного лікування" давно пора. Однак без чітких списків послуг і ліків, а також розрахунків можливих витрат пересічних громадян на лікування "понад нормативу" зрозуміти, наскільки успішніше буде модель запропонованої Моз страхової медицини, поки що складно. Особливо враховуючи той факт, що в самій системі охорони здоров'я країни до нововведень ставляться не просто зі скепсисом, а часто і з ворожістю.
