Тисячі парадоксів Telegram. Чи варто Україні відмовитись від месенджера і які небезпеки він несе

Блокування тривало декілька годин і приблизно о 10:30 ранку 29 квітня частина із заблокованих ботів запрацювали знову. Проте такі дії адміністрації Telegram довели ненадійність платформи, особливо в часи війни, та показали, що не варто її розглядати як основний комунікаційний сервіс. Адже невідомо, чи не повториться подібна ситуація в інший час уже щодо інших важливих для українців каналів. Невідомо, чи усвідомлювали це в Telegram, але ці дії компанії зробили найменш імовірній сценарій блокування додатку в Україні реальнішим.

Залежність України від російського соціального сервісу Telegram перестала бути лише предметом обговорення експертів, журналістів та фахівців з національної безпеки. Сервіс, про ризики якого СБУ попереджала ще за рік до повномасштабного вторгнення, продовжує не лише працювати в Україні, але й бути основною платформою споживання новин нашими співгромадянами. Українці продовжують читати новини в Telegram та користуватися цим сервісом у інших повсякденних задачах, наприклад, в отриманні інформації про повітряні тривоги. Заяви очільника РНБО про небезпеку Telegram подекуди доповнюються думкою інших експертів, до прикладу, з Мінцифри. На початку цього року представники ГУР також заговорили про ризики Telegram для національної безпеки. Проте і у 2021 році, і у 2023му, за каденції міністра Ткаченка, ці розмови не привели до реального результату. Хоча не можна не згадати про реальні кроки стосовно Telegram, до прикладу, законопроект про його регулювання.

Водночас і сама компанія Telegram та її очільник Павло Дуров не залишаються осторонь активних українських дискусій про майбутнє сервісу. Саме так можна сприйняти інтерв’ю засновника проекту, перше за багато років його активної непублічності. Це можна було б сприйняти як позитивний крок, якби не інтерв’юер – відомий пропагандист Такер Карлсон. Іще одним доказом того, що в компанії Telegram уважно стежать за ситуацією в Україні, є листи від буцім-то представника компанії Telegram, які отримують українські медіа після статей із критикою цього продукту. Кількість листів призвела навіть до спроб українських журналістів зрозуміти, ким же є той таємничий автор, який переконує українські медіа в безпеці сервісу. Проте і цю справу не вдалося завершити до кінця. Ймовірно через небажання компанії розповідати про своїх працівників.

Це відбілювання репутації компанії відбувається на фоні запуску нею контраверсійного інструменту, який експерти називають надзвичайно небезпечним для цифрової безпеки. А ще – в контексті спроб України навести лад в сегменті анонімних Telegram-каналів, які панують в інформаційному просторі нашої країни.

Telegram — прекрасний, незалежний та прозорий: версія Павла Дурова

Телеведучий та пропагандист Такер Карлсон відомий не лише своїм інтерв’ю з Путіним. Остання його робота обговорювалась в технологічній спільноті не менше, аніж маячня президента сусідньої країни. Наразі у цієї бесіди – понад 2,6 млн переглядів, і це менше ніж за тиждень. Інтерес до цієї розмови очевидний – Павло Дуров, який загалом є непублічною людиною попри серйозний вплив його цифрового продукту, і це лише його друге персональне інтерв’ю. Мета такого виходу в публічний простір не озвучувалась. Нею може бути анонсований вихід Telegram на IPO, про що компанія повідомляла у березні цього року. А можуть бути й обговорення зв’язків Telegram та російської влади чи спецслужб в Україні.

Загалом ця бесіда спрямована виключно на те, аби розповісти світові, який Дуров прекрасний керівник та як він у свій час страждав від репресій, а іще – про його незалежність, прозорість та інші моменти, які так не подобаються критикам проекту.

Ось найголовніші тези із бенефісу російського підприємця:

• Telegram не співпрацює з російською владою, ці чутки розпускають конкуренти
• Telegram було створено на фоні тиску Росії та обшуків у нього, коли він ще був власником "ВКонтакте"
• головний цензор Telegram – це Apple і Google, власники магазинів мобільних додатків, у яких є дуже строгі вимоги щодо функціоналу застосунків
• аудиторія Telegram сягнула 900 млн користувачів, щодня на платформі реєструється близько 2,5 млн людей
• Telegram не веде бізнес у США через надмірну увагу до себе з боку американських спецслужб
• Дуров не відвідує США, Китай та Росію по цій же причині
• Telegram не витрачає кошти на маркетинг
• Дуров вітає купівлю Ілоном Маском сервісу Twitter (X)
• Дуров погодився, що деякому контенту, зокрема CSAM-зображенням (CSAM — Child Sexual Abuse Material, матеріали з секс-експлуатацією дітей) не місце на платформі.

Telegram – жах для приватності. Версія експертів з безпеки щодо нової функції додатку

За декілька тижнів до того, як очільник Telegram зустрівся з одіозним журналістом, додаток запустив нову функцію, яку експерти назвали жахом для приватності. Мова йде про пропозицію Telegram перевести юзерів на преміум-підписку за умови, якщо ті нададуть у відповідь свій номер телефону для надсилання одноразового SMS-паролю.

Ця функція працює наступним чином: користувач дозволяє Telegram використовувати свій номер телефону для надсилання одноразових SMS для інших юзерів. Компанія обіцяє використовувати номер для надсилання не більше 150 повідомлень такого характеру. У відповідь на це такий юзер отримує можливість перейти на платний тариф використання додатку Telegram Premium із розширеними можливостями. Проте у такій домовленості не враховано те, що SMS, які надсилатимуться з номеру юзера, можуть слатися закордон, що означатиме високі тарифи за такі повідомлення. Окрім того, ця розсилка повідомлень з номеру телефону людини зробить цей номер відомим і дозволить зловмисникам використовувати його для шахрайств. Цікаво, що в угоді щодо цієї опції згадується, що сам Telegram знімає з себе відповідальність за наслідки оприлюднення номеру телефону користувача. А якщо пригадати, що часто номер є одним із ідентифікаторів особи, до прикладу, в Mobile ID, то з його допомогою можна ідентифікувати людину в месенджерах. Та й оператор може заблокувати такий номер через розсилання спаму.

Telegram – ризик для національної безпеки: версія українських законотворців

Розмови про загрози Telegram для національної безпеки втілилися наприкінці березня у законопроект. Він є доповненням до закону "Про медіа" та встановлює вимоги до провайдерів та поширювачів інформації, в тому числі, стосовно оприлюднення структури власності та джерел фінансування.

Особливо активним критиком Telegram є народний депутат Ярослав Юрчишин, який зробив декілька гучних заяв стосовно Telegram-каналів. Нардеп запропонував перевірити сплату податків каналами, а у своїх численних інтерв’ю не раз називав Telegram основним джерелом поширення фейків в Україні. Зовсім недавно Юрчишин заперечив, що в Україні медіа заборонять створювати Telegram-канали. Проте нардеп не приховує, що він та українська влада чекають від компанії Telegram відкриття представництва в Україні, з яким можна було працювати, в тому числі, блокувати окремі канали.

Проте нардеп не виключає, що додаток може бути заблоковано, до прикладу, якщо підтвердиться витік інформації його користувачів та передача даних спецслужбам.

Майбутнє Telegram: обмеження, блокування чи…нічого?

Суспільна дискусія навколо Telegram триває уже понад рік. У неї є декілька найбільш очевидних результатів, і це не лише законопроект про регулювання платформи й увага окремих нардепів до феномену українського Telegram. Таким результатом суспільних обговорень є створений проект Кремлєграм, учасники якого намагаються довести, що слова засновника Telegram про відсутність зв’язків із російською владою є неправдою, а іще – вплинути на рішення влади української, принаймні, аби та задумалась над самим фактом того, що в Україні найпопулярніша платформа читання новин має російський слід. Хоча заява російських спецслужб про те, що адміністрація Telegram співпрацює з ними за першим запитом сама по собі є приводом негайно зайнятись виправленням ситуації з Telegram.

В майбутньому Telegram в Україні може чекати один із трьох варіантів розвитку. Найбільш радикальний, та, ймовірно, найменш реальний – це повне блокування. Це складно, дорого (вимагає встановлення спеціального обладнання у провайдерів) й без гарантованого успіху. Можна пригадати слова Дурова про вимогу магазинів мобільних додатків, які він назвав основними "цензорами" Telegram та звернутись до них, але навіть у випадку успіху користуватись сервісом можна буде через браузер.

"Золота середина" — обмеження, які прописані у законопроекті Княжицького. В цьому випадку сервіс буде заборонено використовувати державним структурам, всі анонімні канали повинні будуть розкрити структуру власності, але їм буде дозволено працювати в інформаційному полі країни. Цей помірний варіант обмеження впливу Telegram на український медіапростір впирається в бажання депутатів долучити цей проект до порядку денного та у існуванні політичної волі для голосування за нього. Оцінювати політичні розклади в українському парламенті ми не будемо, проте можемо припустити, що в країні є багато інших проблем, які варто розглянути Верховній Раді і проблема Telegram далеко не найважливіша.

На жаль, найбільш реалістичним є ситуація, коли розмови залишаться розмовами і ні до чого не приведуть. Поради фахівців ігнорувати небезпечні канали час від часу фігуруватимуть у медіа. Тим більше, що в українському суспільстві немає єдності стосовно майбутнього Telegram – до прикладу, в СБУ переконані, що блокувати цей додаток не варто. Час від часу ситуація обмежуватиметься кроками на кшалт списку небезпечних Telegram-каналів – такі складали у 2022, і у 2024, проте більшість з них доступні до цього часу.

Очевидно, що блокування каналів, корисних для Сил оборони та спецслужб заставлять різні структури переглянути використання Telegram то ж, можливо, з часом ми бачитимемо якщо не менше дискусій про небезпеку цього сервісу, то більше кроків, спрямованих на відмову від нього.