Телевізор програє "Фейсбуку". Чому українці перестали довіряти медіа
Українці все менше сприймають телебачення як джерело отримання інформації, вважаючи за краще дізнаватися новини з соцмереж. Це дані дослідження USAID-Internews "Ставлення населення до ЗМІ і споживання різних типів медіа в 2019-му". Головний висновок дослідження — українці втрачають довіру до традиційних ЗМІ, оскільки вважають опубліковані в них новини недостовірними і заангажованими.
В цьому році телебачення вперше втратила звання головного джерела новин для українців. Якщо ще в 2015-му саме ТБ називало головним постачальником інформації близько 85% населення, то в 2019-му цей показник впав до 66%. При цьому більшість людей вважають за краще дізнаватися новини з соцмереж: за останні п'ять років цей показник зріс з 51 до 68%. Крім того, зростає популярність новинних сайтів — в 2015-му їх читали 47% українців, в 2019-му -59%. Що стосується радіо і газет, то їх популярність за останні п'ять років впала вдвічі: сьогодні аудиторія радіо становить 18% українців, газет — 15%. Цілком очікувано телевізор залишається основним джерелом інформації для людей старшого віку, тоді як онлайн-медіа користуються популярністю серед користувачів у віці 18-45 років.
Найпопулярніша в Україні соцмережа — Facebook, її аудиторія збільшилася з 27% у 2015-му до 74% в цьому році. Майже половині користувачів Facebook замінює газету — користувачі гортають свою стрічку новин і переходять на онлайн-ресурси тільки в тому випадку, якщо їх щось зацікавило. А ось YouTube і Instagram хоч і є одними з найбільш популярних соцмереж, як джерело новин майже не розглядаються. Натомість, за останній рік різко зросла аудиторія Telegram — сьогодні їм користується кожен п'ятий українець. Одне з головних переваг месенджера — можливість переглядати контент незалежно від алгоритму виведення оновлень.
Зростання довіри до соцмереж супроводжується падінням довіри до традиційних ЗМІ. Так, лише половина респондентів довіряє загальнонаціональним телевізійним каналам (в 2015-му цей показник становив 61%), рівень довіри до радіо — 20%, друкованій пресі — всього 19%.
У цьому, до речі, ми кардинально відрізняємося від жителів інших європейських країн. Так, згідно з дослідженням TNS, проведеним за замовленням Європейського мовного союзу, найбільш авторитетному джерелом інформації в ЄС визнано радіо — йому довіряють понад 85% жителів, ще 75% довіряють телевізійним новинам. А ось з соцмережі ситуація зворотна: 63% європейців не вірять в те, що пишуть в соцмережах, більше половини не довіряють інформації онлайн-ЗМІ. Причому довіра до інтернету і соцмереж падає протягом останніх кількох років.
Як зазначено в дослідженні USAID-Internews, в Україні основними недоліками традиційних ЗМІ називають заангажованість і залежність від власника, а також низьку оперативність — неможливість отримати інформацію "тут і зараз".
Примітно, що, говорячи про поширення недостовірної інформації, самі українці насилу розрізняють, яка новина правдива, а яка фейк. Так, лише 11% опитаних змогли відрізнити правдиву інформацію від недостовірної, а кожен четвертий взагалі не зміг правильно визначити, яка з новин правдива. Так, більшість респондентів назвали фейком абсолютно достовірну інформацію про те, що держава компенсує аграріям кошти на купівлю техніки.
Ще один цікавий момент: основним джерелом оцінки довіри до ЗМІ є особисте суб'єктивне сприйняття. Читач вибере ЗМІ, яке надасть йому очікувану або приємну інформацію, — кожен п'ятий українець каже, що правдивість новин визначає інтуїтивно. Поява альтернативних думок на шпальтах видання найчастіше сприймається не як намір ЗМІ подати широку картину того, що відбувається, а як бажання маніпулювати думкою. Недовіра до ЗМІ зростає і в тому випадку, якщо видання спростовує або уточнює якусь інформацію, це трактується не як спроба об'єктивно відобразити те, що відбувається, а як чергова маніпуляція. Підривають довіру і емоційні заголовки "для жовтої преси".
Опитана в рамках дослідження аудиторія також зазначила, що фейкові новини частіше публікуються російською мовою, хоча в цілому їхня поява не залежить від мови. Між тим російські ЗМІ сьогодні читають, дивляться або слухають лише 13% респондентів. При цьому мотивацією найчастіше виступає бажання дізнатися альтернативну точку зору. Основні канали доступу до такого контенту — супутникове телебачення і YouTube. Найбільш активні споживачі — літні люди, а також ті, хто незадоволений державною політикою. Між тим, зазначено в дослідженні, на півдні та сході новини з російських джерел часто читають просто за звичкою.
До речі, про регіонах. Майже всі українці вважають за краще дізнаватися новини з загальнонаціональних ЗМІ. З регіональних засобів масової інформації тільки друкована продукція може похвалитися популярністю: 65% людей, які читають газети, віддають перевагу саме місцевій пресі. Що ж стосується місцевого телебачення, то найчастіше його дивляться в Запорізькій, Одеській та Донецькій областях — майже половина респондентів. Саме непопулярне — місцеве телебачення Харківській області, його дивиться менше п'ятої частини населення регіону. Зате на новинних сайтах українці частіше звертають увагу саме на місцеві новини.
Що стосується розподілу вікових і гендерних груп за інтересами, то тут нічого несподіваного: молодь менше цікавиться політикою і охороною здоров'я, натомість віддає перевагу спорту та новинам шоубізу, а політичні події цікавлять аудиторію у віці від 46 років. Жінки найчастіше стежать за новинами зі сфери мистецтва та охорони здоров'я, а чоловіки найбільше цікавляться спортом. Втім, у цьому році українці активно читали новини з-за виборів президента і Верховної Ради, так що багато респондентів під самим словом "новини" сьогодні мають на увазі саме політичні новини.
