Тютюнові компанії виступили проти різкого підвищення акцизу на сигарети
Як повідомляє "ДС" з посиланням на Цензор.немає, 16 вересня Кабінет Міністрів затвердив підвищення акцизу на сигарети - на 30%. Відповідна ставка закріплена в проекті державного бюджету на 2017 рік.
Компанії-виробники тютюнових виробів, тим часом, стурбовані черговим різким підвищенням акцизів на сигарети, відзначаючи, що детальні заходи потрібно впроваджувати поступово. Оптимальним для України було б щорічне збільшення акцизу на 20%, вважають представники тютюнових компаній. В іншому випадку, різке подорожчання сигарет призведе до збільшення рівня контрабанди в країні, а споживачі перейдуть на більш дешевий продукт, що, в свою чергу, також негативно позначиться на надходженнях до держбюджету.
"Уряд в черговий раз прийняв поспішне і незбалансоване рішення, не зваживши всіх наслідків для тютюнового ринку України", - вважають в компанії Бритіш Американ Тобакко Україна (British American Tobacco Ukraine).
Таке значне і різке підвищення акцизу призведе до низки негативних наслідків, зазначає начальник відділу по роботі з державними органами Бритіш Американ Тобакко Україна Юрій Рилач.
"В існуючих фінансово-економічних реаліях української економіки споживачі надчутливі до коливань цін на тютюнові вироби. Тому ми можемо прогнозувати, що таке різке зростання ставок акцизного податку неминуче призведе до зростання частки контрабандної та контрафактної продукції на ринку України. Можливо також очікувати і падіння частки тютюнових виробів середньоцінового і преміум сегментів, оскільки споживачі, які не мають можливості платити за продукцію більше, будуть перемикатися на сигарети низького цінового сегмента. Обидва ці чинники неминуче призведуть до зниження податкових надходжень у державний бюджет", - підкреслює Юрій Рилач.
На думку компанії, рішення Кабінету Міністрів про підвищення адвалорної ставки акцизного податку з 12% до 15% не відповідає існуючій практиці оподаткування тютюнових виробів в Європейському Союзі і буде мати негативні наслідки для всієї галузі.
Негативно сприйняли цю ініціативу Кабміну і в компанії Japan Tobacco International Ukraine (JTI).
"Ми не підтримуємо цю пропозицію, оскільки ринок ще не оговтався від різкого підвищення ставок на 40% з початку цього року, - зазначає директор Відділу корпоративних питань і комунікацій JTI Україна Олександр Когут. - Також ми стурбовані безсистемністю акцизної політики і тим, що бюджет наступного року знову балансують за аналогією з минулим роком, за рахунок нічим не обґрунтованого різкого підвищення акцизів на тютюнові вироби", - каже Когут.
В компанії дотримуються думки, що довгостроковий план підвищення акцизного податку повинен бути прив'язаний до зобов'язань України відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і повинен враховувати, як досвід європейських країн, яким в середньому знадобилося близько 13 років для досягнення акцизних ставок ЄС, так і купівельна спроможність українського споживача.
Аналогічну точку зору відстоюють і в компанії "Філіп Морріс Україна".
"Питання підняття акцизів складається з кількох під-питань. По-перше, є питання того, наскільки піднімати. І, по-друге, питання - що саме піднімати: специфічний акциз, ставка якого визначається конкретною сумою, однаковою для всіх сигарет? Або адвалорний акциз, ставка якого визначена у відсотках від вартості, і тому є навантаженням для більш дорогих сигарет?", - відзначає Директор з корпоративних зв'язків компанії "Філіп Морріс Україна" Наталія Бондаренко.
Від правильних відповідей на ці питання залежить, чи вдасться знайти баланс між інтересами держбюджету (яким потрібні максимальні надходження), інтересами суспільства (суспільне здоров'я), та інтересами бізнесу (яким потрібна розумна, обґрунтована і передбачувана акцизна політика), вважають в компанії.
"Однозначно правильних відповідей на ці питання не існує, проте є світовий досвід, а також рекомендації міжнародних організацій. Згідно світового досвіду, занадто різке підняття акцизу, особливо в країнах з низькою купівельною спроможністю, як Україна, призводить до різкого збільшення тіньового ринку сигарет, з якого ні акцизи, ні які-небудь інші податки не сплачуються взагалі. На нашу думку, оптимальним розміром підвищення акцизу буде його щорічне збільшення на 20%, що дозволить Україні приблизно за 10 -13 років досить плавно вийти на мінімальний рівень акцизів в ЄС (90 євро за тис. штук) - що ми зобов'язалися зробити, підписавши Угоду про асоціацію з ЄС", - зазначила Бондаренко.
"Якщо ми подивимося на європейський досвід, то побачимо, що, по-перше, Угода про асоціацію між Україною та ЄС не вимагає і не передбачає підвищення адвалора. По-друге, країни ЄС на практиці виконують рекомендації Єврокомісії та МВФ, підвищуючи специфічний акциз і одночасно знижуючи адвалорний. Протягом 2010-2016 років адвалорний компонент знизили 23 з 28 країн ЄС. А в таких країнах, як, наприклад, Швеція, Данія, Нідерланди ставка адвалорного акцизу сьогодні становить всього 1%", - підкреслює представник компанії JTI Олександр Когут.
У той же час, якщо специфічна і мінімальна ставки збільшаться на 30%, а адвалорна на 3 п. п. - то пачка сигарет в Україні подорожчає на 4-5 грн у середньому, прогнозує Когут.
Підвищення адвалорного компонента, за словами Наталії Бондаренко, перш за все, призводить до того, що споживачі переходять на сигарети низького цінового сегменту, з яких центральний та місцеві бюджети отримують менше податкових надходжень. А з точки зору громадського здоров'я, найбільш ефективним інструментом знизити кількість курців є саме специфічний акциз.
"Цієї думки дотримуються і ВООЗ, і Єврокомісія, і МВФ, - зазначає Бондаренко. - Крім того, в реаліях українського тютюнового ринку є ризик, що підвищення адвалорної складової використовується в якості інструменту конкурентної боротьби - оскільки в захист підвищення адвалора у нас виступає тютюнова компанія, на яку, через структури продуктового портфеля, адвалорна складова впливає найменше, порівняно з іншими гравцями ринку", - сказала представник компанії "Філіп Морріс Україна".
Різкі і значні підвищення ставок будь-яких податків завжди негативно позначаються на стані відповідного ринку та економіки в цілому, зазначає Юрій Рилач.
Він також нагадав, що виробники тютюнових виробів раніше звернулися до Міністерства фінансів України з пропозицією про запровадження 10-річного поетапного плану по гармонізації податкового навантаження на тютюнові вироби в Україні відповідно до вимог ЄС, який передбачав прогнозоване щорічне підвищення мінімального акцизного зобов'язання, як це передбачено Директивою, на 20% протягом 10 років.
"Безперечною перевагою даної ініціативи уряду є прогнозованість податкових надходжень до державного бюджету в довгостроковій перспективі і мінімізація ризиків вибухового зростання нелегальної торгівлі. Розроблений 10-річний план грунтується на ретельному аналізі ринку і розуміння наслідків тих чи інших дій.
Такий план є прикладом стратегічного підходу до формування податкової політики держави, однак, на наш превеликий жаль, органи державної влади вважають за краще концентруватися на вирішенні нагальних проблем за рахунок тієї або іншої галузі економіки, найчастіше ігноруючи фінансово-економічні наслідки своїх рішень", - констатує Юрій Рилач.
