Сюрприз для абітурієнта. Як пройде вступна кампанія у наступному році
У Міністерстві освіти і науки розповіли про новації, які чекають на абітурієнтів в наступному році. Серед них - зміна коефіцієнтів, зменшення кількості заяв, які можна подати для вступу, і введення мінімального балу для тих, хто поступає на лікарські спеціальності.
Одне з головних нововведень - фіксований перелік конкурсних предметів. Так, два конкурсних предмета будуть фіксованими, а третій абітурієнт зможе вибрати з двох варіантів. За словами заступника міністра освіти і науки Юрія Рашкевича, таким чином відомство хоче забезпечити рівні права для всіх студентів. Щоб не виникало ситуацій, коли при розрахунку бала при вступі в різні університети враховуються різні предмети. З наступного року будуть обов'язковими українська мова та література, а також профільний предмет. Що стосується третього, то його запропонують вибрати з двох предметів, закріплених за кожною окремою спеціальністю. Причому зміниться і кількість заяв, які абітурієнт може подати на бюджет: якщо в цьому році їх можна було подавати дев'ять, то в наступному - сім. Але, як і раніше, - не більше, ніж на чотири спеціальності. Що стосується контрактної форми навчання, то тут ніяких обмежень немає - все залежить від бажання і товщини гаманця.
Абітурієнти, які закінчили школу в цьому році або раніше, можуть використовувати при надходженні свої сертифікати за ЗНО, проте їм доведеться здати тест з іноземної мови. Справа в тому, що з наступного року формат проведення таких тестів зміниться - він буде двох рівнів складності. Тест рівня В2 здаватимуть випускники 2018-го, які вивчали мову в спецшколах і яким результат ЗНО будуть зараховувати як підсумкову оцінку за держатестацію. Загальним нововведенням стане поява аудіювання, на необхідності якого давно наполягають експерти. Так що випускникам треба буде слухати фрагменти промови іноземною мовою й виконувати певні завдання.
Цього року вступна кампанія ознаменувалася низкою гучних скандалів. Говорили навіть про те, що кампанія зірвана. В першу чергу мова йшла про роботу системи електронного вступу: з-за того, що програму писали на швидку руку, система втрачала дані абітурієнтів, зависала і всіляко доводила вступників та їх батьків до сказу. Після завершення кампанії в МОН пообіцяли, що більше таке неподобство не повториться.
Читайте також: Вступний хаос. Як Міносвіти зробило крайніми абітурієнтів
А ось що стосується іншого дискусійного моменту - регіонального, сільського і галузевого коефіцієнта, на який множаться бали ЗНО, їх залишили і на наступний рік. Правда, у дещо модифікованому вигляді.
Так, регіональний коефіцієнт для вузів Києва становитиме 1, для вишів в Донецькій, Житомирській, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Сумській, Херсонській, Хмельницькій, Чернігівській областях, а також переміщених з Криму і Донбасу вузах коефіцієнт - 1,04, для всіх інших - 1,02. Таким чином у Міносвіти має намір підвищити привабливість внз, розташованих у регіонах, - мовляв, необов'язково їхати за дипломом в Київ. Примітно, що в 2017 році найвищий показник - 1,03 - був встановлений для вузів в Донецькій і Луганській областях, для вузів в Дніпропетровську, Львові, Одесі та Харкові він становив 1,01, для інших вузів - 1,02. Незважаючи на заклики МОН вчитися недалеко від будинку, в списку найпопулярніших вузів країни як і раніше лідирують навчальні заклади Києва.
Нікуди не зник і сільський коефіцієнт. Їм зможуть скористатися абітурієнти, зареєстровані в селах не пізніше, ніж за два роки до дати завершення подачі заяв про вступ. Крім того, абітурієнт повинен отримати загальну середню освіту у сільському навчальному закладі в рік вступу. На практиці це означає, що батьки і далі зможуть формально реєструвати дітей в селах та переводити їх в сільську школу на останні кілька місяців навчання. Сільський коефіцієнт складатиме 1,02. Трохи вище він буде для тих, хто вирішить освоювати аграрні спеціальності, - 1,05. У цьому році він становив 1,02 для всіх спеціальностей.
Що стосується галузевого коефіцієнта, то він становитиме 1,02 і, на відміну від 2017-го, буде поширюватися і на заяви з іншого пріоритетністю. Нагадаємо, що цей коефіцієнт був введений для того, щоб мотивувати абітурієнтів на технічні спеціальності. Втім, бонус не спрацював: найбільше заяв в цьому році подали на філологію, право і менеджмент.
А ось на окремі медичні спеціальності - "Стоматологія", "Медицина" і "Педіатрія" - все-таки вирішили ввести мінімальну планку в 150 балів з біології, хімії чи математики. Напередодні старту вступної кампанії-2017 наполягала на цьому в. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун. У Моз тоді підкреслювали, що в 2016-му прохідний бал на медичні спеціальності становив 103 бали, що було найнижчим показником серед усіх спеціальностей. Як результат - більше третини випускників медичних вузів не можуть здати міжнародний ліцензійний інтегрований іспит. Та й взагалі - кому охота лікуватися у лікарів-трієчників. Однак ініціатива Моз викликала різкий опір ряду нардепів, впевнених, що якщо вже людина хоче стати лікарем, то неважливо, з якими балами ЗНО він вчинив, - чи буде вчитися, або вилетить після не зданої сесії.
Читайте також: Кошмар пацієнтів. Виженуть з вузів хірургів-трієчників
У МОН запевняють: незважаючи на нововведення, незмінним залишається головний принцип вступної кампанії: місце йде за студентом. Тобто кращі випускники будуть потрапляти в кращі вузи. Забезпечувати це буде електронна система вступу. Правда, в МОН поки не поспішають обіцяти, що в наступному році технічних неполадок вдасться уникнути.
