Свобода слова чи контроль від Big Brother. Що ховається за ідеєю запуску Дія.Каналів
Анонс сервісу "Дія.Канали" як альтернативи Telegram викликав дискусії в українському інтернеті. І не лише через порівняння його із "Телемарафоном "Єдині новини"" у смартфоні
Нещодавно відбулась презентація інструменту перевірки приватності Telegram. Цей застосунок створили представники ГО "Аналітичний центр Інформаційних ресурсів". Анонсуючи свій, безумовно, корисний для кожного українця сервіс, його розробники озвучили іще одну ідею, яка стосувалась спроби створити альтернативу для Telegram. Представники ГО висловили бажання створити захищений сервіс комунікації – принаймні так цитують їх слова журналісти "Детектор медіа". Для цього вони пропонують побудувати новий сервіс на платформі "Дія" і навіть пропонують його назву "Дія.Канали".
Сама по собі ідея створити альтернативу Telegram в сучасних умовах залежності України від цього інструменту із непублічною структурою власності та почасти дивною поведінкою, є зрозумілим та похвальним рішенням. Більше того, пропозиція запропонувати українцям офіційний канал комунікації, верифікований (перевірений), тобто гарантовано надійний й такий, який заслуговує на довіру, теж є зрозумілою. Навіть за умови, що за цим підходом подекуди стирчать вуха "Телемарафону "Єдині новини"". Проте ідея побудови сервісу на базі "Дії" із одночасним використанням слів "безпечний", "надійний" та "захищений" не лише виглядає принаймні дивно, але й подекуди говорить й про нерозуміння ідеї захищеного месенджера, й про незнання історій про злам "Дії" та державних українських сайтів.
"Дія.Канали" та Telegram: хто й кого має замінити
Адепти ідеї "Дія.Канали" порівнюють свій майбутній проект з Telegram. Коментуючи його необхідність, вони послуговуються відразу двома аргументами проблем із продуктом Дурова. Перша – це негарантоване видалення повідомлень та інформації, переданої через Telegram, що саме по собі є ризиком для цифрової безпеки та приватності. Друга сентенція стосується недопустимості використання державними структурами такої платформи як Telegram.
Не погодитися із другою ідеєю сьогодні важко – понад 2 роки в Україні ведеться дискусія проблем із тим, що Telegram став у нас основним інструментом отримання новин. Спроби СБУ в 2021 році заблокувати проросійські канали, обережні висловлювання колишнього міністра Олександра Ткаченка у 2023 році, що теж стосувалися Telegram, так і не призвели до якихось конкретних дій по відношенню до цього цифрового продукту. Аж поки уже в травні 2024 року Telegram (випадково?) не заблокував декілька чатботів українських спецслужб.
Проте в будь-якій дискусії стосовно Telegram потрібно пам’ятати, що цей додаток виконує одразу дві функції, тобто є умовним "два в одному". Telegram – це месенджер (до безпеки якого також є багато запитань) і Telegram – це платформа поширення контенту. Використання Telegram як месенджеру, особливо представниками спецслужб чи в ситуаціях, коли потрібно забезпечити захищений зв’язок, зменшується. Натомість Telegram як платформа поширення контенту є надзвичайно популярною в Україні – більше того, цей сервіс став основним джерелом новин для більшості українців.
"Дія.Канали" як медіа: "Телемарафон" чи зручний спосіб отримання перевіреного контенту
Сама по собі ідея створити "Дія.Канали" як джерела перевіреної інформації не є однозначно поганою ідеєю. Попри те, що рівень медіаграмотності українців зростає і ми уже не реагуємо на відверті фейки, а історія останнього тижня під слоганом "мене побила людина у військовій формі", яку обговорювали в Мережі, не лише швидко спростовується українцями, але й дозволяє побачити за цим кейсом "вуха" російської ІПСО. Проте велика кількість вкидів російської пропаганди, спрямованої на те, аби розділити українців, продовжує циркулювати у нашому медіапросторі. Натомість довіра до офіційних каналів чи "Телемарафону "Єдині новини"" щоразу зменшується – люди хочуть знати правду про ситуацію в країні, а не слухати ведучих про те, що ми перемагаємо.
В той же час, залежність від Telegram при отриманні інформації та засилля Telegram-каналів сумнівного походження призводить до того, що українці частіше читають Telegram, аніж звертаються до першоджерел в отриманні правди. Навіть якщо першоджерела (Верховна Рада, Кабмін, підрозділи ЗСУ чи Сил оборони) мають свої Telegram-канали. Через це ідея створити зручний спосіб отримання перевіреної інформації на будь-якій платформі, навіть на сервісі "Дія" є непоганим рішенням. Із цим погоджується Олександр Краковецький, CEO в Donor.UA та DevRain, експерт з штучного інтелекту та підкреслює: "Це має бути виключно комунікація ОФІЦІЙНИХ органів". Іншими словами, якщо "Дія.Канали" будуть зручним доступом до інформації від офіційних органів і замість того, аби відкривати офіційні сайти чи сторінки в соцмережах, інформацію від державних структур можна буде прочитати в "Дії" — поганого в цьому нічого немає.
В той же час, бажання створити платформу виключно для офіційної інформації мимоволі нагадує той самий горезвісний "Телемарафон", саме існування якого власне й було умовним "паливом" для зростання інтересу до альтернативної точки зору у вигляді Telegram-каналів. Головне, аби умовні "Дія.Канали" існували в одному інформаційному полі з альтернативними джерелами інформації, в першу чергу, з якісними медіа.
"Дія.Канали" як месенджер: не-анонімний й не-захищений "за замовчуванням"
Ідея майбутнього проекту "Дія.Канали" не обмежується лише концепцією створення майданчика для оприлюднення офіційних новин. Коментуючи свій продукт, автори проекту також говорять про те, що він має стати захищеним інструментом для комунікацій на платформі "Дія". При цьому авторизація тут відбуватиметься через "Дія.Підпис".
Аргументуючи перспективність ідеї, розробники також говорять про недостатній захист Telegram, відсутність в нього шифрування за замовчуванням та непрозоре збереження повідомлень.
Проте ідея створення месенджеру на основі "Дії" та "Дія.Підпису" нівелює саму ідею захищених комунікацій, адже вона передбачає достатньо точну ідентифікацію користувача через додаток "Дія". Іншими словами, в такому месенджері всі транзакції будуть прив’язані до конкретної людини, а рівень стеження за його активністю буде найвищий в порівнянні з будь-яким іншим месенджером.
Державне "Дія"-стеження
Створення месенджера на основі "Дії" не дає гарантії надійності спілкування з його допомогою. Адже довіряти месенджеру можна, якщо він гарантує захист повідомлень, натомість у "Дія.Каналах" всі повідомлення будуть прив’язані до користувача, то ж для відстеження активності юзера не потрібні якісь надскладні зусилля.
Іще одна характеристика захищеного месенджера – збір якомога меншої інформації про юзера. Натомість "Дія" сама по собі є додатком, який збирає багато даних про користувача та має доступ до багатьох функцій його смартфона – до прикладу, до камери для фотоідентифікації. Чим більше даних просить додаток, тим менш надійним він є ще й в ситуації його зламу. А те, що злам чи непрацездатність "Дії" — це реальність, показали не лише історії 14 січня 2022 року, але й голосування під час Нацвідбору на Євробачення у 2024 році.
Експерт з кібербезпеки Костянтин Корсун нагадує: "привабливість Інтернету полягає у його неконтрольованості, свободі розповсюдження інформації, приватності, анонімності. Саме тому люди йдуть в Інет – знайти альтернативні думки та висловити свої, не боячись переслідування". Саме тому, на його думку, ідея продукту, про який можна сказати "тотальний контроль, нуль приватності, нуль анонімності, ніяких оцих ваших аватарів, ніків та закритих профілів" — це не прозахищену комунікацію.
Схожі думки щодо перспектив нового інструменту висловили в коментарях читачі технологічних медіа, називаючи цю ідею "розпилом засобів" та підкреслюючи, що "Месенджери мають працювати на засадах безпеки листування та анонімності учасників цього листування".
Так виглядає, що історія про "Дія.Канали" завершиться, так і не почавшись – принаймні як спроба зробити (не дуже) захищений месенджер. Якщо поява "офіційних новин" в додатку "Дія" ще може виправдати себе, особливо зараз, в умовах війни, то створення захищеного месенджера на не-анонімній платформі навряд чи знайде відгук в серцях та смартфонах українців.