Дихайте глибше. Чому одними масками ми не обійдемося
Новина про те, що нам, можливо, доведеться дихати по-новому, трохи турбує
У минулу п'ятницю глава ВООЗ Тедрос Гебрейесус заявив на брифінгу в Женеві, що в 2021 році жертв пандемії коронавірусу буде більше, ніж в 2020-му. З такими заявами Гебрейесус і інші чиновники ВООЗ виступають постійно, починаючи з кінця минулого року. Однак на тлі цих тривожних спічів будь-яких дій на випередження ми не спостерігаємо.
Заява про необхідність відстежувати нові мутації COVID-19 теж не спричинила за собою випереджальних кроків: Індію накрив новий штам. При цьому про те, що проти нього дієві відомі вакцини, ми дізнаємося переважно від їх виробників. Що, до речі, дивно — незалежній інформації пора б з'явитися.
І це, наголошую, Індія. Один зі світових лідерів фармацевтичної промисловості, при всій нерівномірності її розвитку. Виробник вакцини CoviShield — дженерика британської AstraZeneca. Тобто, досить розвинена, при всіх своїх чималих проблемах, країна, яка не належить до виділеної Дональдом Трампом категорії Shithole State.
Втім, і в усьому світі, за даними тієї ж ВООЗ, 2,5 мільярда людей ще не отримали навіть першої дози вакцини. Причому є підозра, що далеко не всі ці люди живуть десь в джунглях Амазонії і Центральної Африки. Дехто з них живе і значно ближче. Прямо в вашому під'їзді, наприклад. До речі, а ви вже зробили щеплення? Ні? А чому?
Іншими словами, глобальна боротьба з пандемією виглядає глобально-провальною, і це враження з кожним днем тільки міцніє. Можна, звичайно, поміркувати про те, що якби не було цієї боротьби, все було б ще гірше — і, ймовірно, так воно і є. Але наскільки гірше? Які досягнуті поліпшення в перерахунку на один долар/гривню/юань/фунт/євро витрат? У чому їх можна виміряти — природно, з урахуванням негативних ефектів і жертв від антиковідних заходів? Простіше кажучи, у скільки чого нам обходиться пандемія і у скільки чого могла б обійтися?
Причому враховувати потрібно і те, що "під пандемію" і під її приводом найчастіше набирає обертів процес згортання громадянських прав і свобод — на зразок обмеження свободи пересування для невакцинованих при незабезпеченому вільному доступі до вакцин, неможливості їх вибору і обмеження доступу до інформації про них — як це, до речі, все ще робиться в Україні.
Обмеження на свободу пересування стали улюбленим профілактичним заходом по боротьбі з пандемією. І, це, в цілому, теж зрозуміло. Вакцини коштують грошей, які можна, витратити і з більшим задоволенням. До того ж вони дефіцитні, їх ще треба купити, завезти, організувати їх зберігання і, власне, вакцинацію. А заборонити громадянам переміщатися між країнами, містами, районами окремо взятого міста, під'їздами, квартирами і т.п. може одним розчерком пера любий дурник, якого ці ж громадяни самі і вибрали по приколу.
І, ось, на такому оптимістичному тлі, в Мережі з'являється новина: дихання через задній прохід і засвоєння кисню через кишечник може стати альтернативою апаратів ШВЛ. Втім, не стільки навіть альтернативою, скільки виходом в ситуації, коли вражена велика частина легких, і апарати ШВЛ просто неефективні.
Нове дослідження, опубліковане в журналі Med, нарешті вирішило давню суперечку, надавши докази того, що ссавці дійсно можуть використовувати свої органи кишечника для дихання, і що це може значно підвищити виживання і швидкість відновлення в ситуаціях дихальної недостатності. Правда, експерименти поки ведуться на мишах, щурах і свинях. Але від свиней тільки крок до людини, у всіх сенсах, і в цьому теж.
Про технічні деталі: глибоко вдихнути через задній прохід свіже ранкове повітря, гуляючи, скажімо, в парку, поки не можна — але робота ведеться. Однак можна вводити в пряму кишку і кишечник кон'югований перфторвуглець — відомий кровозамінник з газотранспортною функцією. Це допоможе протриматися при легеневої недостатності.
Відкриття, що і говорити, чудове (без іронії). Технологія, при великому ураженні легенів — дуже перспективна (і теж без іронії). Але при думці про те, як здатні застосувати її наші люди, близькі до населення, стає, зізнатися, трохи не по собі.
І адже вони її саме так, як це може здатися в самих кошмарних снах, і застосують, коли получать в свої руки. Застосовувати що-небудь інакше вони просто не вміють. Більше ста років виповнилося розповіді Аверченко, і Україна вже давно не Росія, а люди, близькі до населення, залишилися всі ті ж.
Втім, не тільки у нас. Весь світ так живе — ну, ось і ми не гірші за інших. І не краще.
