Супутники, ракети і співпраця з NASA. Як українці будують космічний транспорт

За останній рік світова космогалузь значно просунулася — NASA планує відправити перший туристичний екіпаж на Міжнародну космічну станцію, SpaceX вже здійснила посадку туристичної місії в Атлантичному океані, Ілон Маск хоче відправляти людей на Марс, а інтернет-супутники мільярдера завойовують космос. На тлі цього лунають заяви і про важливість космічної повістки в Україні.

З 2018 року в України взагалі не було космічної програми, проте у вересні цього року уряд її затвердив, і вона — доволі амбіційна. Серед головних завдань програми — створення космічних систем спостереження Землі, впровадження космічних технологій на ринку послуг, створення ракетно-космічної техніки та наукові дослідження у космосі. "ДС" розповідає, наскільки реальними є такі цілі, чого вже вдалося досягнути і які ще плани на космос має Україна.

Останні досягнення

У вересні 2021-го українсько-американська приватна компанія Firefly Aerospace спробувала запустити космічну ракету Alpha у космос. Однак, як повідомили "ДС" у пресслужбі компанії, через понад дві хвилини після запуску Alpha була керовано підірвана із центру управління польотом. "Вибух ракети Alpha був контрольованим! її політ був припинений командою Space Launch Delta 30 Бази Космічних військ Ванденберг після фіксації відхилення в траєкторії польоту", — наголосили в Firefly Aerospace. Компанія з 2017 року належить українському підприємцю Максиму Полякову, а її штаб-квартира розташована у Техасі. Подія стала важливою для престижу України у космічній галузі, адже далеко не всі країни хоча б намагаються запускати ракети власного виробництва. Ба більше, жодна компанія у світі не змогла запустити ракету в космос успішно з першої спроби. У грудні ж компанія Полякова виграла тендер американської космічної агенції NASA на запуск у космос малих супутників SmallSats.

У 2013 році у космос успішно запустили "Антарес" — ракету середнього класу, розроблену у США за участі українських розробників. Її створювала американська компанія Orbital Sciences Corporation для запуску корисних вантажів масою до 8,0 т на низьку опорну орбіту. Однак оскільки Orbital не мала достатньо досвіду у роботі з усіма ступенями і компонентами ракети, до розробки долучили українське державне конструкторське бюро "Південне", що у Дніпрі. Зона відповідальності "Південного" враховувала паливний відсік першого ступеня, а основним завданням — була розробка та контроль виготовлення на заводі паливних баків і пневмогідравлічної системи. Ракета працює і досі, Україна продовжує співпрацю зі США у її розробці, а 11 серпня вона успішно вивела на орбіту вантаж для Міжнародної космічної станції.

"Антарес" — далеко не єдине досягнення і внесок "Південного" у космічну галузь. Наприклад, у серпні з космодрому у Франції усімнадцяте запустили ракету легкого класу Vega з українським двигуном, а італійська компанія купила 10 додаткових двигунів для цієї ракети. У квітні у Франції також запускали Vega. Тоді вона вивела на орбіту космічний апарат Pléiades Neo — перший з чотирьох супутників, які можуть відвідувати будь-яку точку земної кулі принаймні двічі на день та забезпечують зображення з високою роздільною здатністю.

Радник голови Держкосмосу Едуард Кузнєцов розповів, що міжнародні угоди та стандарти щодо удосконалення ракет-носіїв враховувалися в організації ще з початку 90-х. "Ми вийшли на міжнародний ринок зі своїми пропозиціями, своїми ракетами, своїми супутниками. Ми здійснили 169 пусків ракет-носіїв українського виробництва, а також ракет-носіїв, які мали велику питому вагу українських складових, а також запустили 28 вітчизняних космічних апаратів, виготовлених на КБ "Південне" на Південмаші" — розповів він.

Плани на космічне майбутнє та конкретні дії

"Космічна держава" — одна з улюблених мрій українських політиків. Заяви про те, що Україна має нарощувати свій космічний потенціал періодично лунають останні роки, але у 2021-му — найбільше. "Для нас і промисловість країни, і космічна індустрія, і всі наші підприємства – це і є стратегія розвитку країни, щоб Україна була промисловою та космічною державою", — казав Зеленський у липні.

Тему розвитку космічної галузі президент підіймав і під час візиту до США 31 серпня. Тоді Зеленський і керівник NASA Білл Нельсон обговорили співпрацю у космічній галузі, а саме участь українських підприємств у програмі дослідження Місяця "Артеміда", а також проєкти, до яких Україна може долучитися завдяки власним космічним технологіям. Тоді Офіс президента не розповів, якими саме можуть бути ці проєкти. Тим часом глава держави наголошував, що Україна має відродити свій космічний потенціал. "Дослідження та використання космічного простору в мирних цілях – важливий компонент партнерства між Україною та США", — казав президент.

У 2021-му також стало відомо, що ​​Україна веде перемовини з компанією Маска SpaceX щодо запуску власного супутника "Січ 2-30" у грудні. А згодом, що Україна заплатить за це гроші — 1,99 мільйона доларів. У початковому прайсі була сума у мільйон доларів, але у Держкосмосі пояснили, що туди не врахували витрати на створення адаптера та транспортування супутника до точки запуску. Голова Держкосмосу Володимир Тафтай запевнив, що сам супутник і всі його компоненти вироблені "Південним" й іншими українськими підприємствами. Загальна вага "Січ 2-30" становить 170 кілограмів та 40 кілограмів корисного навантаження. Він призначений для одержання цифрових зображень поверхні Землі у видимому й ближньому інфрачервоному діапазонах, а також для моніторингу параметрів магнітосфери Землі.

"Сам по собі супутник не потрапляє в космос. Його потрібно встановити на ракеті, запустити, супутник повинен відокремитися від ракети та полетіти у потрібному напрямку, щоб зайняти потрібну орбіту. Система відділення супутника від ракети, за допомогою якої супутник кріпиться до ракети і яка забезпечує його відстріл в потрібному напрямку на орбіті, — це теж досить складна річ", — пояснив Тафтай причини звернення до SpaceX. Своєю чергою, віцепрем’єр-міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський наголошував, що востаннє Україна запускала серйозний супутник дистанційного зондування 10 років тому. Тому, якщо його вдасться запустити у грудні, — це стане великою подією для космічної галузі України.

Радник Держкосмосу Кузнєцов також пояснив, що Україна вже кілька років не має на орбіті свого космічного апарата, тож доводиться користуватися даними з інших. Отже, запуск — важливий для агросектору, екології, нацбезпеки та науки, зокрема дослідження стану атмосфери. Тим часом у новій космічній програмі уряду 2021-2025 рр. закладено щорічний запуск одного космічного апарата, а "Південне" планує долучитися до американської програми з освоєння Місяця "Артеміда", яке є продовженням попередньої космічної програми з висадки людей на Місяць "Аполлон". Мета "Артеміди" — колонізація Марсу.

Тим часом у світі…

Україна не може не долучатися до тенденції підкорення космосу на тлі того, що робить світ. Стає все складніше ігнорувати гучні події про запуск супутників, ракет, туристів у космос, новини про які лунають мало не щодня.

У липні компанія американського бізнесмена та засновника інтернет-магазину Amazon Джеффа Безоса Blue Origin запустила туристичний екіпаж на борту своєї ракетно-капсульної системи New Shepard. Крім самого Безоса, на кораблі була 82-річна льотчиця Воллі Фанк, рідний брат бізнесмена Марк та 18-річний студент Олівер Демен з Нідерландів. Подорож тривала 10 хвилин, за неї у космосі одночасно побували наймолодша та найстарша людина за всю історію світової астронавтики. Другий подібний суборбітальний політ компанія Безоса здійснить невдовзі — 12 жовтня. У ньому візьме участь й актор із серіалу "Star Trek" — 90-річний Вільям Шетнер.

Однак цей політ у космос став не першим туристичним. Безоса на 9 днів випередив британський 70-річний мільярдер та засновник корпорації Virgin Group Річард Бренсон. Політ тривав годину, а квиток на нього — коштував 250 тис. доларів. Утім, Безос відмовився визнати політ Бренсона "космічним" через те, що начебто корабель бізнесмена Unity не подолав умовну межу космосу — лінію Кармана на 100-кілометровій висоті. Попри сварки щодо того, де ж починається космос, звання першого космічного туриста вже закріпилося за Бренсоном.

NASA також давно підіймало тему туристичних польотів у космос, а наприкінці вересня — назвало дату. Вже 21 лютого 2022 року агентство відправить перший повністю комерційний екіпаж на МКС. Для початку він складатиметься з чотирьох людей і вони 8 днів будуть жити на станції з астронавтами, які знаходяться там постійно. До місії залучать корабель SpaceX "Crew Dragon". Тим часом Ілон Маск щомісяця виводить на орбіту десятки супутників системи супутникового інтернету Starlink, США відроджують програму польотів на Місяць, а Європа, Китай та Японія активно розвивають "еко-супутники", які борються із "космічним сміттям".

Після перших польотів людини у космос у XX столітті світові лідери прогнозували "профспілкові" путівки на Місяць та доступні туристичні польоти на навколоземну орбіту. Хоча прогнози щодо космічного туризму справджуються лише зараз, а до доступності таких подорожей є багато запитань, українська наука має гарні шанси долучитися до цих процесів за умови стабільної уваги влади до них і відповідного фінансування.