Столиця заплатить зі свого бюджету за земельні схеми десятирічної давності
Київрада може викупити за гроші міської казни 0,3 га землі по вул. Отто Шмідта у Шевченківському районі. Така угода нібито необхідна, щоб запобігти будівництво на зсувонебезпечному схилі. Відповідний проект рішення Київради був прийнятий за основу комісією з питань містобудування, архітектури та землекористування і направлений на доопрацювання в Горзем. Ініціатор рішення, депутат Дмитро Банас заявив, що на горі Юрковиця необхідно викупити у приватних осіб чотири земельних ділянки, два з яких мають площу 0,1 га і ще два по 0,05 га. На цій території депутат пропонує створити зону відпочинку, інакше там почнеться будівництво (на ділянці вже намагалися встановити будівельний паркан). З-за цього може постраждати сусідній будинок по вул. Отто Шмідта, 26-Б. Така покупка може обійтися столичному бюджету близько 6 млн грн - на землю вул. Отто Шмідта продають за ціною 200 тис. грн за сотку.
"Ділянки, які пропонується викупити, ще в 2004 році були безкоштовно за рішенням Київради передані з комунальної у приватну власність кільком фізичним особам під індивідуальну житлову забудову. Очевидно, що це була сумнівна схема землевідведень підставним особам. Ці ділянки були пов'язані з компанією "Еліта-Центр", - розповів "ДС" Дмитро Банас. За його інформацією, на цій території планується будівництво житлового багатоквартирного будинку, і в Інтернеті вже навіть продають у ньому квартири. Згідно з даними на сайті, забудовник - будівельний кооператив" Доступне житло", але організація з такою назвою в реєстрі відсутня. Ця будівництво, на думку депутата, буде незаконною, адже цільове призначення землі передбачає тільки зведення приватних малоповерхових будинків, так і Департамент містобудування та архітектури КМДА не видавав забудовнику містобудівні умови.
Рішення Київради про викуп землі дасть старт переговорам між Департаментом земельних ресурсів КМДА та власниками землі про викуп її в комунальну власність для суспільних потреб. Така процедура прописана в Законі України "Про відчуження земельних ділянок, інших розміщених на них об'єктів нерухомого майна, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".
Останнє, на думку Дмитра Банаса, стало б оптимальним виходом з ситуації. У цьому випадку і землевласники залишаться при наділах (але вже поза зсувонебезпечної зони), і кошти міського бюджету витрачати не доведеться.
Щоправда, передбачити результат переговорного процесу досить складно. За словами директора Департаменту земельних ресурсів КМДА Олексія Поліщука, таких прецедентів в Києві ще не було. Зате, якщо справа закінчиться успішно для міста, депутати Київради візьмуть цю практику на озброєння. Адже в столиці дуже багато зсувонебезпечних територій, де небезпечно будувати, а ділянки у багатьох місцях знаходяться у приватній власності.
До речі, подібний механізм викупу землі розглядають і для збереження Скверу Небесної Сотні на вулиці Михайлівській. Днями Київський господарський суд заборонив перепродаж землі під сквером. Але не факт, що ситуація після цього питання буде залагоджено. "Можна скільки завгодно накладати заборону або обмеження на забудову скверу, проте поки він знаходиться у власності третіх осіб, у нас немає ніякої гарантії, що він буде збережений. Хоча механізм вилучення землі для суспільних потреб на практиці має свої особливості, основним моментом все ж є наявність політичної волі влади міста чи держави", - заявила "ДС" депутат Київради Ольга Балицька.
Процес переговорів або судових розглядів щодо питання викупу землі може бути дуже довгим. "Це єдиний законний механізм, який дозволяє вилучити землю у власника, який правомірно набув ділянки. Але процедура викупу дуже довга і чутлива, тому застосовується вкрай рідко", - пояснив партнер ЮФ "КПД Консалтинг" Владислав Кисіль. Вся складність в тому, щоб домовитися з власником про ціну компенсації, яка влаштує всі сторони. Якщо компромісу не досягнуто, і справа доходить до судових розглядів, процес затягується ще більше. "Суди, як правило, не приймають такі рішення швидко. Плюс, їх часто оскаржують такі інстанції. У свій час у Києві кілька років не могли закінчити реконструкцію з розширенням дороги по вул. Кіровоградської. Один з будинків на перетині з просп. Червонозоряним потрапляв в межі проїжджої частини, і його треба було зносити. Власник не хотів міняти ділянку на інший. У результаті межі його ділянки пересунули і відбудували йому новий будинок. Все це проходило за рішенням суду і тривало дуже довго", -розповідає Владислав Кисіль.
Але, на його думку, нинішні проблеми Києва - лише квіточки. Справжня головоломка, пов'язана з викупом землі, почнеться тоді, коли міська влада вирішать розширювати межі столиці. Зараз майже всі ділянки на перетині Києва з областю перебувають у приватній власності, і щоб щось там будувати, місту потрібно буде викуповувати землі. Аналогічна ситуація і з будівництвом нової окружної дороги.