Стипендії не для всіх. Поки без Майдану, але з рейтингом і соціалкою
Новий законопроект про соціальне забезпечення №5130, прийнятий парламентом 6 грудня, загрожує Україні студентським Майданом - у всякому разі, до такого висновку можна прийти, почитавши пости в соціальних мережах і заголовки інтернет-ЗМІ. На практиці все не так масштабно.
У середу акції протесту обіцяли одразу в кількох містах - Києві, Вінниці, Одесі, Харкові та Львові. Але масового протесту не вийшло: у столиці на акцію прийшло близько 100 учасників, які вимагали скасувати закон. Вони постояли біля стадіону імені Лобановського, перекривши вулицю Грушевського, а потім мирно розійшлися.В Одесі у мітингу і зовсім взяли участь...близько 10 студентів. Схоже, тему невдоволення новим порядком нарахування стипендій штучно розкручують.
Втім, закон дійсно викликає ряд питань. В першу чергу, учні бояться, що стипендії зможе отримувати лише невеликий відсоток студентів. Зате тепер виплати будуть доступні як бюджетникам, так і контрактників. Новий закон змінює підхід до нарахування стипендій вже з 1 січня 2017 року.
Рейтинг від вузу
Право визначати, кому давати стипендії, віддадуть вузам, а самі стипендії чітко розділять на два види: соціальну і академічну. Перший вид стипендії отримають пільговики (люди з інвалідністю I-III групи, діти з багатодітних родин, сироти, діти-чорнобильці, діти загиблих шахтарів, і так далі), другу - відмінники і частина хорошистів. Останніх визначить рейтинг, де 90% критерію відведуть успіхам у навчанні, 10% -участі в конференціях, наукових роботах та іншим особливим досягненням.
Критерії складання рейтингу виробить кожен внз самостійно: в прийнятті рішення беруть участь вчена рада і органи студентського самоврядування. Цей момент експерти називають одним з найбільш делікатних - в різних вузах якість знань можуть оцінювати по-різному. Число одержують стипендії студентів, прогнозують і експерти, і МОН, зменшиться. Зараз за законом їх повинні отримувати не менше ніж дві третини учнів внз (але не більше 75%), не рахуючи тих, кому виплачують соціальні стипендії. Цю частину статті 62 закону про вищу освіту прибрали.
У МОН ще до прийняття закону прогнозували, що згідно з новим порядком стипендії буде отримувати близько половини студентів. Експерти вважають, що ця цифра за 2-3 роки може зменшитися до 10-15% студентів. Закладених на стипендії грошей на 2017 рік вистачить більш ніж на 40% студентів, каже експерт з питань освіти Андрій Черних. Разом з пільговиками загальне число студентів зі стипендіями і складе близько 50% від усіх учнів у вузах і коледжах.
Опитані "ДС" студенти кажуть, що ідея нараховувати стипендії за успіхи у навчанні правильна, але в українських реаліях працювати не буде. Адже на одну стипендію без допомоги батьків не проживеш, а підробляти, при цьому ще й добре вчитися, практично нереально.
Гнучке підвищення
Ще один нюанс, який бентежить як студентів, так і експертів у сфері освіти, - відв'язування виплат від прожиткового мінімуму. У чинному законі зазначено, що розмір мінімальної академічної та соціальної стипендій у внз не може бути менше розміру прожиткового мінімуму, для студента коледжу - двох третин.
Цей пункт замінили можливістю підвищеної стипендії для студентів дефіцитних спеціальностей (сфера освіти, математичні, природничі та технічні науки). А от пункт про персональні стипендії за особливі досягнення з закону зник. Втім, норму про прив'язку стипендії до прожиткового мінімуму не виконують і зараз: звичайна стипендія становить 825 грн при мінімумі 1600 грн.
Міністр освіти Лілія Гриневич запевняє, що з нового року розміри стипендій зростуть приблизно на третину: у вузах звичайна стипендія підніметься з 825 до 1100 грн, підвищена - з 935 до 1600 грн. А студентам на дефіцитних і складних спеціальностях обіцяють 1400-2036 грн стипендії.
Вирівняють соціалку
Що стосується студентів, які отримують соціальні стипендії, новий закон пропонує їм вибрати між академічної та соціальної стипендії у тому випадку, якщо вони запрацюють академічну.
Розмір соціальної стипендії становитиме близько 1000 грн, замість 825-900 грн, 2036 грн отримають діти загиблих на виробництві гірників, якщо вони навчаються на спеціальності "гірництво".
Студенти-пільговики, у яких обоє батьків - люди з інвалідністю; один батько з інвалідністю, а другий - помер, діти матерів-одинаків або батьків-одинаків з інвалідністю раніше мали право на соціальну стипендію і пенсію. Тепер же їм доведеться заробити собі академічну стипендію (пенсія як допомогу від держави їм все ще покладена). І якщо частині пільговиків, зокрема чорнобильців, гарантувалася підвищена стипендія, то тепер обіцяють тільки звичайну соціальну.
Зміни торкнулася і сиріт: раніше їм обіцяли стипендію на 50% вище виплат в конкретному навчальному закладі, тепер будуть виплачувати звичайну соціальну. Крім того, студентам-сиротам щорічно виплачували допомогу в розмірі трьох місячних стипендій. Тепер розмір такої допомоги буде визначати Кабмін, як і розмір стипендії шахтарям і дітям загиблих шахтарів (раніше виплати становили не менше прожиткового мінімуму).
До речі, із закону про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні зник пункт про те, що влада, враховуючи прожитковий мінімум, підвищує стипендії студентам вузів, ПТУ і коледжів.
Чого боятися
Експерти прогнозують, що в Україні новий підхід спрацює не зовсім так, як це бачать розробники закону, а істотне підвищення стипендій буде нетривалим явищем. Так, експерт з освіти Тарас Павлів в цілому підтримує ідею законопроекту, оскільки вона заснована на підході розвинених західних країн - там стипендії отримують за особливі досягнення, а пільги призначаються виключно цільові. "Ідея приблизно наступна - стипендії отримають менше студентів, але кожному дістанеться більше грошей", - зазначив він у коментарі "ДС". Але в той же час додав, що в існуючому вигляді проект несе ризики. "Я їх бачу два. Корупційний, адже тепер оцінка "подорожчає". Хоча з іншого боку, студенти почнуть більш уважно стежити за проявами корупції. І другий - є ймовірність, що Мінфін планує одноразове підвищення стипендії, яка дуже швидко з'їсть інфляція. Тобто бюджет просто розвантажать від студентів", - каже Павлів.
Андрій Черних головними ризиками називає відсутність прив'язки мінімальної стипендії до прожиткового мінімуму, а також відсутність норми про відсоток студентів, які мають право на отримання стипендій.
У той же час президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко зазначає, що чисто радянську систему підходу до виплати стипендій давно пора міняти: "Студенти обурені, але вони підняли проблему, яка, по суті, не проблема. Головна проблема - це робота за спеціальністю, тут і правда треба шукати рішення. Добре, що новий закон зберіг соціальну стипендію, а академічну, на мою думку, повинні отримувати тільки найкращі". За його словами, спроби студентських протестів пов'язані з тим, що стипендію все ще розглядають як основне джерело доходу, тоді як прожити на неї нереально: "В СРСР це ще могло так працювати, але у нас, я вважаю, студенти взагалі можуть не звертати на стипендію уваги". При цьому Охріменко зазначає, що економія в бюджеті за рахунок урізання стипендіального фонду буде невеликий - до 700 млн грн. "При загальних показниках бюджету - це крапля в морі, та ніяк не допоможе подолати дефіцит", - вважає експерт.