Співпраця, сховища та "правило трьох". Як виживати в місті в умовах бойових дій

Останніми днями західні ЗМІ рясніли повідомленнями про те, що наступ на Україну почнеться 16 лютого. Президент Володимир Зеленський на тлі тривожних новин оголосив цей день державним святом — Днем єднання. Тим часом десятки олігархів, бізнесменів та депутатів покинули Україну приватними літаками та чартерними рейсами, а частина громадян у паніці пакує тривожні валізки, бере квитки до Львова або скуповує продукти. "ДС" закликає українців не панікувати, а готуватися, тому розповідає про базові навички виживання у місті в умовах бойових дій.

Як змінюється життя в умовах бойових дій

Для людей, які вирішили не їхати з міста, на яке напали, або ж не змогли цього зробити, звичайне життя докорінно змінюється. У кожної війни, сутички чи нападу свої особливості і залежать вони від масштабу та розгорнутості. Наприклад, якщо у перші дні все триває за десятки кілометрів від вашого будинку, в іншій частині міста, ви можете й не помічати особливих змін. Проте чим ближче стають вибухи, постріли та гелікоптери — тим помітніше вони стають.

У перший час бойових дій у місті спрацьовує сигнал територіальної системи оповіщення цивільної оборони — "Увага всім!". Це — увімкнення електричних сирен для передачі сигналу населенню про напад противника. Також він може використовуватися для стихійних лих, аварії чи катастрофи. Такі сирени встановлені по всьому Києву і нещодавно столична влада перевіряла їхню справність. Також існують сигнали "Хімічна небезпека", "Радіаційна небезпека" та "Повітряна тривога". Останній, наприклад, лунав 4 червня 2014 року у Луганську, після чого вокзал міста переповнився за лічені хвилини.

Якщо ви почули сигнал "Увага всім!" вдома, необхідно:

• взяти з собою особисті документи, засоби індивідуального захисту, запас води та продовольства; 
• вимкнути споживачі електроенергії, воду, газ;
• щільно закрити вікна, кватирки, вентиляційні пристрої; 
• сховатися.

Саме у цьому разі може стати в пригоді тривожна валізка, якщо ви зібрали її заздалегідь.

Якщо сигнал тривоги застав вас на роботі, дійте за робочою інструкцією компанії. Зазвичай вона передбачає негайне припинення робіт, безаварійну зупинку обладнання, його переведення на безпечний режим та відбуття в укриття. Якщо ж ви перебуваєте у транспорті, необхідно вийти з нього на місці зупинки та діяти за вказівкою поліції. Всі випадки об’єднує необхідність сховатися в найближчому укритті. Якщо такого немає — потрібно використовувати яри, насипи, ями.

Треба розуміти, що в умовах бойових дій у місті зміниться і побутовий уклад життя. До прикладу, варто чекати таких проблем:

• зупинка роботи комунальних служб;
• перебої з водою, газом, електропостачанням, інтернетом, мобільним зв’язком;
• зупинка роботи банків, пошти, служб доставки та інших послуг;
• ризик зупинки роботи АЗС, громадського транспорту, залізниці та аеропортів;
• поступово обмежена або зупинена робота закладів громадського харчування, супермаркетів, ринків.

Тож незалежно від того, складали ви тривожну валізку чи ні, слід обов’язково запастися готівкою. Власне, це стосується не лише часу бойових дій, а вже й теперішнього, адже 15 лютого на Приват24 та Ощадбанк сталася потужна DDoS-атака, через що мобільні банки тимчасово не працювали. Враховуючи величезну кількість кібератак на критичну інфраструктуру України за останні тижні й варто зняти з банкоматів "живі" гроші — хоча б на перший час.

Як підготуватися і діяти в умовах бойових дій

Зарядіть ваші павербанки, бездротові зарядки та не дозволяйте телефону розряджатися до "нуля", поки все спокійно. Відсутність електрики або перебування у сховищі може позбавити вас доступу до інформації на невизначений термін. Те ж стосується й інших гаджетів, які у вас є. У разі нападу, повідомте телефоном або повідомленнями близьких. Назвіть їм свої наступні дії, аби вони розуміли, що ви будете робити. Аби не робити багато дзвінків, повідомлення можна підготувати заздалегідь. Використовуйте зарядку з розумом, а якщо ви маєте стареньке радіо на батарейках — воно може стати головним джерелом доступу до новин. Але перевіряйте джерела: деякі ЗМІ можуть "сіяти паніку" замість життєво необхідної інформації.

Крім того, навряд у вас буде можливість зайти до ТРЦ та придбати необхідний теплий одяг чи взуття. А якщо ж вони працюватимуть, ви можете побачити дуже завищені ціни та майже відсутній асортимент: постачань у зону бойових дій зазвичай не буває. Тож подбайте про те, щоб всі критично важливі вам речі, предмети, базові та необхідні ліки були у вас у достатній кількості. Пам’ятайте: камуфляжний одяг слід сховати якомога далі до мирних часів, адже у ньому ви можете стати мішенню.

Визначтеся, як і куди будете евакуювати домашніх улюбленців. Може, ви вирішите залишити їх у друзів та сусідів, які не планують покидати будинок. Подбайте про кошик, корм, воду та препарати для них. Якщо ви маєте у місті чи своєму будинку літніх родичів чи дітей, які не зможуть зорієнтуватися самостійно, зберіться самі, а потім подбайте про них. Головне, не затягувати і не проводити "довгих ритуалів": збори мають бути оперативними та зосередженими.

Подбайте про запаси продовольства. Всупереч розповсюдженому міфу, гречка, сіль та цукок можуть бути не найкращим вибором. Беріть те, що не потрібно готувати з вогнем та у великому посуді, але має довгий термін придатності. Це якісні консерви, сухарі, питна вода, хлібці, сушене м’ясо, сухі супи, сніданки та напівфабрикати, які достатньо лише залити окропом. Все має бути в міру — великі пакети з їжею можуть завадити вам пересуватися. Проте й запас має бути розрахований щонайменше на 3 доби.

Не зайвим буде і згадати основи домедичної допомоги. Якщо часу чи змоги на курси не залишається, можна переглянути хоча б відеоуроки на YouTube. Головне, не займатися цим після тривожного сигналу, якщо ви вирішили ховатися, чи вже у сховищі. Так ви витратите відсотки заряду, які можуть знадобитися на життєво необхідніші речі. Також заздалегідь складіть похідну аптечку, запасіться ліками, які вживаєте на постійній основі.

Обережно спілкуйтеся з іншими людьми. Під час воєнних дій активізуються мародери, яких у містах-мільйонниках — незчисленна кількість. Вони розумітимуть, що у вас при собі гроші, цінні речі і можуть втертися в довіру, аби вас пограбувати. Водночас слід кооперуватися зі знайомими вам людьми, наприклад, сусідами. Познайомтеся з ними заздалегідь — дізнайтеся, хто живе у сусідніх квартирах. Можливо, у вашому будинку є лікар або електрик — будете знати, до кого звертатися за допомогою. Подумайте, як можете допомогти загальному благу саме ви. Разом з сусідами ви зможете готувати їжу, позичати необхідні речі та ділитися знаннями, які допоможуть вчинити правильно. 

У багатоквартирному будинку подумайте, як утилізувати сміття та інші відходи у разі зупинки комунікацій. Запасіться свічками, пляшками води з крана, кооперуйтеся, допомагайте. Антисанітарія може стати проблемою всіх мешканців. 

Поодинці містом краще не пересуватися — це збільшує ризик нападу грабіжників. Тому утворюйте так звані "патрулі" з двох-трьох осіб, щоб забезпечити безпеку.

Як не розгубитися

Перший крок до дій за алгоритмом — вироблення цього алгоритму. Визначтеся, що найважливіше саме для вас і як ви збиратиметеся та діятимете саме у вашій ситуації. Якщо ж вам за дві хвилини доведеться приймати рішення, про яке ви ніколи не думали, воно може виявитися фатальним. Адже у кризові моменти ми не піднімаємося до рівня своїх очікувань, а падаємо до рівня своєї підготовки.

Не намагайтеся забрати з собою геть усе. Якщо ви візьмете речі чи спорядження, яким не вмієте користуватися, воно не принесе вам користі або, навпаки, нашкодить. Зберігайте спокій, за необхідності, прийміть заспокійливе, і тоді починайте діяти. Витрачений на це час може вберегти вас від багатьох помилок, адже все має бути зважено і відбуватися без хаосу. Фокусуйтесь на цілях: відповідайте собі на запитання, для чого ви робите кожну свою дію.

Майте кілька планів. Користуйтеся так званим "правилом трьох". Якщо з’ясується, що ви не можете потрапити у найближче сховище, ви маєте знати, де знаходиться ще два альтернативних. Те саме стосується й всього іншого: копії документів мають бути у трьох різних сумках та/чи кишенях одягу, при виїзді з міста — три продуманих маршрути, на випадок пограбування — три схованки грошей у квартирі, рюкзаку та одязі.

Пам’ятайте, що евакуюватися після початку бойових дій буде проблематично. Причини — зупинка транспорту, затори, перекриття доріг, відсутність квитків на міжміські автобуси й поїзди. Краще перечекати кілька перших днів, а тоді уже вирушати в дорогу. Або ж — починати евакуацію заздалегідь.

Багатьом мешканцям міст може спасти на думку ідея поїхати на дачу, але на дачі може бути небезпечніше, адже бої часто ведуться в передмісті, а сховищ там менше, ніж у містах.

Найважливіше — подбати про себе у перші 72 години. Після них зазвичай з’являються альтернативні способи евакуації або вирішення ситуації.

Бомбосховища Києва

На тлі воєнної загрози Київська міська державна адміністрація нагадала перелік міських бомбосховищ. Передусім це метро, підземки, паркінги, ресторани, двори між будинками. Загалом столиця має кілька тисяч сховищ, проте не всі вони в гарному стані, адже давно не експлуатувалися.

Найнадійніше укриття — метро. Усі 46 підземних станцій можуть прихистити людей, проте такої функції немає у наземних станцій Києво-Святошинської лінії — від "Лісової" до "Дніпра". Київський метрополітен рахував, що загалом підземні станції можуть вмістити 200 тисяч осіб. На них є автономне водозабезпечення, артезіанські колодязі і санвузли. Проте у Києві живе приблизно 3 мільйони людей, тож якщо метро від вас задалеко — подумайте, які сховища стануть найближчими до вашого будинку чи роботи.