Дякую, Віталіку. Чому світити дупою на "Євробаченні" — це добре
Особам з тонкою душевною організацією краще цього не читати, тому що я збираюся сказати пару слів на захист фріка, чий філей став головною сенсацією "Євробачення". Увага: Віталій Седюк — молодчина. Sapienti sat.
Хочеться на цьому й закінчити, але за три пропозиції мені не заплатять. І потім, не всі вивчали латину. Так що доведеться пояснити. Ця латинська абракадабра означає "розумному достатньо", але приплів я її з іншої причини. Справа в тому, що коль скоро ми евроинтегрируемся, то незайвим буде згадати і про традиції, що об'єднали Європу задовго до появи ЄС.
Вас обурює, що Седюк скинув штани перед публікою? Тримайте себе в руках. А то он натовп євреїв, присутніх на зорі нашої ери відсвяткувати Песах, злетіла з котушок, коли римський легіонер показав їм дупу. І все скінчилося великим кровопролиттям: Йосип Флавій в "Іудейських війнах" написав про 30 тис. загиблих. Так що адептів культу "Євробачення" краще в спокуту такого святотатства принести жертву — наприклад, закидати помідорами самого безголосого або самого позбавленого смаку виконавця. Можна обох. Безвідносно до їх статі, паспортом і політичним пристрастям.
Не настільки релігійним я скажу наступне: той, хто світить п'ятою точкою, не особливо відрізняється від того, хто світить сьомим айфоном, "порше" або "вашрон-константеном". Він демонструє перевагу і успіх. Причому куди більш щиро, щиро — і патріотично. Пам'ятайте, хто виступав? коли Седюк вискочив на сцену? Ось-ось. Так що читайте меседж правильно: "Наше — найкраще!". І в цьому сенсі він нічим не відрізняється ні від ромеїв, казавших дупи битим хрестоносцям зі стін Константинополя в 1203 р., ні від оторв Вільяма Уоллеса, що спонукали на Стерлингском мосту англійців до анально-орального контакту. Про козаків, що "стріляли" по польським військам в ході воєн Хмельницького, теж забувати не варто. Шкода тільки, що вони полінувалися назвати цей процес. Чи То справа спритні, але ліричні брити — кілька століть після битви при Пилявцах вони це дійство почали галантно називати мунинг (mooning — демонстрація "місяця", як на сленгу називали зад).
Коротше, в наступний раз приєднуйтесь. Повеселіться. Тим більше що футбольні фанати періодично так і розважаються. А різниця між ними і фанами пісенних шоу, прямо скажемо, не принципова.
І не намагайтеся заперечувати: мовляв, Седюк ні разу не натякнув на перевагу України і, взагалі, виліз на сцену загорнутий в австралійський прапор. Я б на його місці зробив те ж саме, щоб не нарватися на позов. Скринька відкривається просто: коли в 2010 р. за хуліганство, тобто за показ дупи поліцейським, судили 20-річного аборигена Джеймса Альберта Ернеста Того, його адвокат о'салліван заявив, що такого роду демонстрація протесту є національним символом країни. І, як на мене, сам з таким ушлим юристом краще не зв'язуватися. Чи То справа, коли весь фан-сектор виступить єдиним фронтом.
Але це ще не все. Седюк молодець ще з кількох причин. От скажіть, чи багато наших селебрітіс знамениті? А він завдяки своїм пранкам — саме що український фрік зі світовою популярністю. Що? На фіга така популярність? Сподіваюся, ви не піарщик. Тому що пабліситі не буває поганою або хорошою: вона або є, або немає. Ну хоча б наявність зв'язку між капіталізацією бренду і його впізнаваністю вам пояснювати не треба?
Причому наш фрік не тільки популяризує своєю жопою Україну, але і рухає вперед економіку. І на мікро-, і на макрорівні. Вас цікавить, хто йому платить? Мене — ні, але якщо такі транзакції існують, значить, є рух капіталу. А це вже добре. Мільйони переглядів на YouTube — це мільйони доларів у рекламних бюджетах. Мільйони кліків по клавішах — це мільйони кіловат спожитої енергії. Це робочі місця. Включаючи і ваше і моє.
Знову ж таки, не варто забувати, що добровільне публічне оголення - це, загалом-то, прояв волі. Ідіотське? Не без того. Хамське? Можливо. Але моє тіло - моє діло. Чи треба говорити, що подібні речі в демократичному суспільстві караються (якщо караються) куди м'якше, ніж у тоталітарному? І бурління відомої субстанції, яке зараз спостерігається,- найкраще свідчення того, що провокація досягла мети. Ляпас суспільному смаку вийшла дошкульною і дзвінкою.
Крім того, пранкери начебто Седюка —це відмінне тонізуючий засіб для служб безпеки. Пам'ятаєте "серійного стрікер" Майкла Робертса, який за два десятки років, здається, благословив своїми геніталіями чи не всі спортивні арени Європи і змусила почервоніти Анну Курнікову? Ну не цікаво чи? І що поганого, що голий "терор" розкриває дірки в роботі сек'юріті?
Таке "злови мене, якщо зможеш" — це екзотичне, екстравагантне, дурну поведінку. Але всі ті ж епітети можна віднести і до будь-якого іншого виду спорту. Два десятки здорових лобів, носитимуться за одним-єдиним м'ячем, як на мене, виглядають не менш смішно. А ламають себе або йдуть в гладь басейну під музику дами напевно викликають у когось думки про секс, так само як і гола дупа цілком підтягнутого хлопця.
Нарешті, і це, мабуть, найголовніша заслуга хлопців начебто Седюка — це те, що вони не дають нам забути про створеному і звіриному, що є в людині. Еволюцією закладено, що найбільший фурор у людей викликає щось незвичайне і позаплановий. Не будь цього, подібні витівки не мали б сенсу. Їх би просто не помічали. Так що дякую, Віталіку, за нагадування, що всі ми по суті своїй всього лише голі мавпи з непомірно розкачаного мозком і настільки ж непомірно роздутим зарозумілістю.
