"Запали свічку": сьогодні в Україні вшановують пам’ять жертв Голодомору (ІСТОРІЯ)

Про причини Голодомору, кількість жертв, визнання геноцидом та традицію пам’яті повідомляє "ДС".

У ХХ столітті українці пережили три масові голоди: 1921-1923, 1932-1933 і 1946-1947 років.

Наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років – єдиний, який визнаний геноцидом українського народу, що здійснювався радянською владою.

Причини Голодомору

Голодомор був спричинений спланованою конфіскацією урожаю зернових та усіх інших продуктів харчування у селян представниками радянської влади. При цьому радянська влада мала значні запаси зерна в резервах, однак не надавала його для допомоги голодуючим. Конфісковане зерно призначалось для експорту закордон задля отримання прибутків для проведення швидкої індустріалізації СРСР.

Додатковою політичною причиною Голодомору в Україні були масові повстання українських селян протягом попередніх років проти примусової колективізації та націоналізації майна. Сталінський режим побоювався, що через виступи селян та "ворожу агентуру" серед української інтелігенції може втратити контроль над Україною.

Тому, хоча масовий голод поширився на більшість зернових районів СРСР, саме в Україні (а також в заселеній здебільшого українцями Кубані та в Казахстані) він набув національного забарвлення та геноцидного характеру.

Вбивство селян голодом в Україні супроводжувалось згортанням національної політики українізації та початком масових репресій проти української інтелігенції. В 1933 р. через відчай від ситуації закінчили життя самогубством два "ідеологи" українізації письменник Микола Хвильовий та нарком освіти Микола Скрипник.

Кількість жертв

Кількість безпосередніх жертв Великого голоду оцінюють приблизно у 3,9 мільйона людей. Саме цю цифру вважають найбільш науково доведеною. Цифри у 7 чи 10 млн жертв, які часто можна почути в інформпросторі, історики вважають суттєво завищеними.

Найбільше українців загинули у сучасних Харківській, Київській, Полтавській, Сумській, Черкаській, Дніпропетровській, Житомирській, Вінницькій, Одеській та Чернігівській областях.

Близько 81% загиблих від голоду в Україні були українцями.

Голоду зовсім не було на українських землях Галичини, Волині, Буковини та Закарпаття, які у 1932-1933 роках входили до складу Польщі, Румунії та Чехословаччини відповідно. Голод мало торкнувся Криму, який тоді належав до РСФСР.

Визнання геноцидом

Впродовж десятиліть масове вбивство людей штучним голодом навмисно замовчувалося радянською владою. Ніхто з причетних до злочину не поніс покарання. Про Голодомор відкрито говорили лише в українській діаспорі і нечисленні західні історики, які займались цією темою, зокрема Джеймс Мейс та Роберт Конквест.

Верховна Рада з ініціативи президента Віктора Ющенка у 2006 році офіційно визнала Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу. Публічне заперечення Голодомору в Україні вважається протиправним.

Термін "геноцид" — "народовбивство" — запровадив у 1944 році польський юрист Рафаель Лемкін, який закінчив юридичний факультет Львівського університету. У 1953 році Лемкін публічно назвав "винищення української нації" "класичним прикладом геноциду".

Голодомор визнали геноцидом українців 16 держав: Австралія, Грузія, Еквадор, Естонія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, США, Угорщина, Португалія, а також Ватикан як окрема держава. Ще вісім країн засудили Голодомор як акт винищення людства або вшанували пам'ять мільйонів знищених голодом українців.

Росія заперечує, що голодомор був геноцидом. Вона визнала, що причиною голоду була насильницька колективізація, але від нього постраждали багато регіонів СРСР.

Слова "геноцид" немає в документах ООН, ЮНЕСКО і ПАРЄ, присвячених Голодомору. У резолюції Європарламенту від 2008 року Голодомор назвали "жахливим злочином проти народу України та людства".

За даними опитування групи "Рейтинг" у 2019 році, 82% українців вважають Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Хвилина мовчання

Сьогодні, о 16:00 відбудеться загальнонаціональна хвилина мовчання. На всій території України буде приспущено державні прапори. 

У Києві меморіальні заходи відбудуться на території Національного музею Голодомору-геноциду:

15:30 — буде молитва за участю голів українських церков за жертвами штучно організованого голоду — її проведуть на площі біля Свічі пам'яті музею Голодомору.

16:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання.

16:01 — звернення президента у День пам'яті жертв голодомору,

Запали свічку

Після хвилини мовчання в Україні традиційно розпочнеться акція "Запали Свічку пам'яті". На знак пам’яті про жертв Голодомору українці виставляють запалені свічки у вікнах своїх помешкань та біля місць пам’яті.

Традицію вшановувати жертв Голодомору засвіченою у вікні свічкою започаткував американський історик Джеймс Мейс, який одним з перших на Заході публічно піднімав тему Голодомору і у 1986–1987 роках очолював Комісію Конгресу США зі збору свідчень очевидців голоду.