Чи зможе скасування безкоштовного проїзду вивести транспортні КП з кризи

Монетизація пільг на проїзд поліпшить якість транспортних послуг, однак позбавить преференцій частина нинішніх пільговиків
Фото: vesti-ukr.com

У цьому році Кабмін планує продовжити роботу над монетизацією пільг. Відповідний пункт був передбачений у програмі нового уряду. Це означає, що незабаром безкоштовний проїзд у муніципальному транспорті для пільговиків можуть скасувати, в тому числі і в столиці.

Замість цього пільговим категоріям громадян почнуть видавати проїзні, перераховувати гроші на проїзд на банківську картку, або введуть систему компенсації витрат перевізників через Картку киянина. Транспортні КП Києва вже почали готуватися до нових правил перевезення. Вони ведуть активний підрахунок кількості пасажирів, що мають пільги. Як розповів начальник КП "Київський метрополітен" Віктор Брагінський, завдяки тому, що такі громадяни тепер їздять по Картці киянина, підприємство відстежує 80% пасажирів, які користуються послугами метро безкоштовно. "Облік показав, що із загальної кількості пасажирів метро 25% має пільги. Всього КП обслуговує 27 пільгових категорій громадян, 17 з яких передбачені українським законодавством, а ще 10 - рішеннями місцевих властей", - пояснив Брагінський. За словами директора департаменту соціальної політики при Київській міській державній адміністрації Юрія Крикунова, всього в Києві зареєстровано близько 800 тисяч пільговиків, з яких 660 тисяч отримали "картку киянина".

Облік пасажирів, які безкоштовно користуються наземним комунальним транспортом, поки що дуже неточний. Столичні чиновники створили комісію, яка кожен квартал їздить по різних маршрутах і фізично вважає - скільки громадян безкоштовно користуються послугами "Київпастрансу". Підрахунки показують, що комунальні перевізники Києва в рік надають послуги пільговикам на суму понад 1 млрд грн. При цьому керівництво "Метрополітену" і "Пастранса" стверджує, що міський бюджет сповна компенсує підприємствам перевезення "своїх" пільговиків (міськбюджетом на 2016 рік передбачено 555 млн грн), а ось держбюджету робить це тільки на 20-30%. У 2016 році столичні перевізники можуть взагалі не отримати компенсацій від держави. "Одночасно з законом про держбюджет на 2016 рік народні депутати прийняли закон "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України". Згідно з цим документом норми, якими передбачалися пільги для проїзду у громадському транспорті, тепер надаються за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету. Тобто починаючи з 1 січня 2016 року надання пільг та фінансування втрат громадського транспорту від перевезення пільговиків покладено на органи місцевої влади", - говорить Юрій Крикунов.

Монетизація пільг мінімізує збитки транспортних КП столиці. Адже після запровадження нового механізму за проїзд платитимуть всі. Це дозволить перевізникам оновлювати рухомий склад і покращувати якість послуг. Зараз столична влада розглядає кілька сценаріїв за скасування безкоштовного проїзду. Один із них - придбання за рахунок бюджетних коштів проїзних для всіх пільговиків. Сергій Майзель заявив, що "Київпастранс" навіть передбачить на цей випадок знижки. Однак є й зворотна сторона медалі. Така схема дозволить їздити безкоштовно не тільки тим, хто має право на пільгу згідно із законом. Проїзний легко передати третім особам, так що привілеєм зможе користуватися не тільки той, кому вона була надана.

Другий варіант монетизації - введення системи компенсації через Картку киянина. Якщо вона запрацює, то пільговики будуть пред'являти при вході в транспорт Картку киянина з індивідуальним кодом, і влади зможуть стежити за тим, хто і скільки раз скористався послугою.

Вартість проїзду буде оплачуватися з столичного бюджету безпосередньо перевізникам. Залишиться тільки встановити граничну суму компенсації для однієї людини в місяць. Але для реалізації цієї ідеї потрібно обладнати весь наземний транспорт валидаторами для зчитування інформації з Карток киянина. Столичні чиновники поки не називають, у скільки обійдеться їх установка на всьому комунальному транспорті. Але Сергій Майзель запевняє, що якщо "Київпастрансу" почнуть повністю компенсувати витрати на перевезення пільгових категорій, обладнання окупиться всього за рік. Приватним перевізникам, швидше за все, запропонують встановити таке обладнання за свій рахунок, щоб отримувати компенсацію нарівні з "Київпастрансом" (зараз приватники часто відмовляються возити пільговиків безкоштовно, так як витрати їм ніхто не відшкодовує).

Найпростішим способом монетизації пільг на проїзд могла б стати адресна компенсація оплати за транспорт. Вона передбачає нарахування з бюджету на банківські картки пільговикам певної суми, призначеної для оплати за проїзд. Однак столичні чиновники побоюються, що у зв'язку з важким фінансовим становищем більшості людей, які зараз мають право на безкоштовний проїзд, ті витратять ці гроші на інші потреби. При цьому є велика ймовірність, що крім адресної допомоги люди продовжать відстоювати своє право і на транспортні пільги.

Сергій Панасюк
Член правління Громадської ради при Мінрегіонбуді України

Потрібно розуміти, кому і для чого потрібна монетизація пільг на проїзд. Якщо для того, щоб "Київпастранс" і "Київський метрополітен" отримували більше грошей, це одне. Інша справа - поліпшити соціальну ситуацію в Києві, щоб забезпечити нормальне життя киян. Комунальний транспорт - це власність київської громади, створена на гроші місцевих жителів, які платять податки. Але цей транспорт забезпечує і проїзд великої кількості людей, які не є киянами. Я вважаю, що потрібно вводити нові місцеві податки, щоб приїжджі також платили за утримання міста. Наприклад, податки на заїзд для фур, на загазованість, підвищення плати у транспорті для некиян. Інакше виходить так, ніби через мою квартиру весь час хтось ходить і топче, а я плачу за прибирання. Саме тому в місті така погана ситуація з соцобеспечением. Бабусі, яких не було на що купити їжу, витратять адресну компенсацію за проїзд на продукти, а потім підуть штурмом брати маршрутки.

Маріанна Онуфрик
Експерт з питань соціальної політики Інституту суспільно-економічних досліджень

Незважаючи на те, що у нас дуже багато пільг, більша частина з них вже кілька років поспіль де-факто не надається. Кожен рік в бюджеті закладають статтю, в якій сказано, що фінансування цих потреб буде відбуватися за умови наявності ресурсу. А його, як правило, немає. При минулому складі Кабміну говорили про те, що таких пільг всього 22 і пропонували ліквідувати їх як неефективні. До речі, Павло Розенко (нинішній віце-прем'єр-міністр - "

"ще близько двох років тому говорив, що якби Україна виконувала всі свої зобов'язання по пільговому забезпеченню, нам би не вистачило цілого державного бюджету. Тому Міністерству соціальної політики необхідно скоріше визначитися, які пільги на безкоштовний проїзд потрібно залишити, а які ліквідувати.