Чи зможуть місцеві влади зупинити зростання цін на комуналку
Підвищення комунальних тарифів в Україні триватиме. Двічі — у березні та вересні — подорожчає електроенергія, а на 1 квітня Міненерго запланувало перегляд цін на газ для населення. Злетять ціни на тепло, гарячу і холодну воду. З цього року закон забороняє тарифи нижче "економічно обґрунтованого рівня", і підприємства ТКЕ і водоканали вже давно представили нові розрахунки в Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЭКУ).
Зростання тарифів на тепло і гарячу воду чекає і киян. Днями столична влада отримали лист від НКРЭКУ, в якому йдеться про підвищення розцінок на послуги "Київенерго". Зокрема, опалення в будинках з лічильниками подорожчає на 13% (з нинішніх 657,24 грн./Гкал до 742,53 грн./Гкал), у будинках без лічильників — на 7% (з 16,14 грн./кв. м до 17,28 грн./кв. м). Розцінки на гарячу воду зростуть на 11% (з 40,92 грн./куб. м до 45,39 грн./куб. м).
Як запевняє начальник Головного управління з питань цінової політики КМДА Василь Яструбинський, прийдешнє подорожчання стало неприємним сюрпризом для самих київських властей. Про нові розцінки на комунальні послуги їх сповістили тільки після засідання НКРЭКУ. "Процедура погодження та затвердження тарифів зараз кулуарна. Це, по суті, предмет таємної домовленості монополістів і регулятора, які передали один одному папірці і оголосили країні — ось це економічно обгрунтовані тарифи", — заявив заступник голови громадської ради при НКРЭКУ, голова "Спілки власників житла України Олексій Кучеренко під час круглого столу "Чого нам чекати від комунальних тарифів", організованого "ДС".
Очікуючи шквал критики, НКРЭКУ зробила витончений хід — направила листи про прийдешнє подорожчання комуналки місцевої влади з проханням висловити свою позицію щодо рівнів тарифів". При цьому в комісії не забули нагадати, що органи місцевого самоврядування можуть впливати на ціни. Зокрема, згідно із законодавством, до повноважень муніципалітетів належать затвердження норм споживання житлово-комунальних послуг, контроль за їх якістю, узгодження інвестиційних програм підприємств, встановлення місцевих податків і зборів, затвердження ставок земельного податку і так далі. Простіше кажучи, регулятор "поділився" відповідальністю за прийняття рішення про підвищення тарифів з місцевою владою. Він дав зрозуміти, що якщо муніципалітети нададуть підприємствам ТКЕ і водоканалам, приміром, пільги по земельному податку, то комуналка подешевшає.
Знизити розмір тарифу можна і іншим способом, зокрема, за рахунок скорочення інвестиційної складової, яка враховується при формуванні ціни. Інвестиційні програми підприємств (напрямки, на які ті планують витратити отримані від інвесторів кошти) затверджує НКРЭКУ, але тільки після того, як їх погодять місцеві влади. "Кияни інвестують в "Київенерго" приблизно 150 млн грн. у рік. І так у всіх регіонах. В Сумах і Рівно споживачі інвестують у підприємства ТКЕ близько 30 млн грн. щорічно, в Харкові — майже 90 млн грн. Це суми, які закладаються в тариф на тепло", — заявив директор громадської організації "Публічний аудит" Максим Гольдарб.
Ще один варіант — знизити норми споживання тепла в будинках без лічильників, що також є прерогативою органів місцевого самоврядування. Але муніципалітети цього вперто не роблять. Тому виникає питання: може бути, підприємства ТКЕ діляться з ними "зайвими" грошима? Наприклад, тільки в Києві за рахунок завищених норм споживання тепла громадяни переплачують близько 1-1,5 млрд грн. у рік.
Проте місцева влада запевняє, що де-факто не можуть вплинути не тільки на формування тарифів, але навіть проконтролювати якість надання комунальних послуг. "На сьогоднішній день не функціонують ні житлово-комунальна інспекція, ні державна інспекція з контролю за цінами. У законах декларативно записано, що органи місцевого самоврядування, так само як і державні адміністрації, мають право контролю. Але у нас немає ні штатів, ні реальних повноважень для цього", — заявив Василь Яструбинський. За його словами, є маса звернень киян, незадоволених якістю надаваних послуг, але максимум, що може зробити КМДА, "пожурити постачальника послуг і звернутися до його совісті".
Столичні влади констатують, що не зможуть контролювати і роботу керуючих кампаній, які вийдуть на ринок житлових послуг з 1 липня поточного року, як це передбачає Закон "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Для цього у муніципалітетів немає ніяких повноважень. "Якість проведених керуючими компаніями робіт повинні контролювати і приймати самі мешканці", — повідомили "ДС" в прес-службі мерії Кривого Рогу.
Але як би не "демонізували" місцеві влади НКРЭКУ і не намагалися відсторонитися від теми тарифів, очевидно, що саме органи місцевого самоврядування повинні захищати споживача від надмірних апетитів компаній, що надають комунальні послуги. "Асоціація міст України, яку тепер очолює мер Києва Віталій Кличко, зобов'язана зайнятися вирішенням цієї проблеми", — вважає Олексій Кучеренко.
Начальник головного управління з питань цінової політики КМДА Василь Яструбинський:
Порядок формування комунальних тарифів викликає безліч питань. Якщо взяти два абсолютно однакових будинки, один з яких обладнаний лічильником тепла, а інший ні, то різниця в нарахуваннях за опалення може становити від 30-40% до двох разів. І це при тому, що фактичне споживання теплової енергії в цих будинках однакове. НКРЭКУ, опублікувавши проект постанови про затвердження нових тарифів на тепло, повинна була врахувати це. У Києві зараз близько 80% жилих будинків мають лічильники теплової енергії. Тобто, можна було взяти середнє споживання теплової енергії по лічильникам і поширити цю норму на будинки, які не обладнані лічильниками тепла. Це було б "батогом" для "Київенерго", яке не поспішає встановлювати прилади обліку.
З приводу підвищення вартості тепла і гарячої води в Києві: на засіданні НКРЭКУ, де були схвалені нові тарифи, не були присутні ні представники департаменту економіки, ані департаменту комунального господарства КМДА. Ми навіть не знали про це засідання. Між нацкомісією та міською владою немає комунікації. Ми виступаємо за те, щоб провести круглий стіл за тарифами із залученням НКРЭКУ, Міністерства регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ, народних депутатів, фахівців і громадськості. Необхідно чітко визначити роль регулятора і місцевої влади в процесі формування тарифів.
Прес-служба ПАТ "Київенерго":
У грудні 2015 року Кабінет міністрів України постановою № 1037 змінив методику нарахувань за централізоване опалення для будинків, де відсутні будинкові чи квартирні теплолічильники. Тому розмір суми рахунку за послугу опалення залежить від температури зовнішнього повітря. Це дозволить киянам, чиї будинки не обладнані приладами обліку, платити приблизно стільки ж, скільки і мешканцям будинків з лічильниками.
Наприклад, у грудні 2015 року за даними Гідрометцентру середньомісячна температура становила +1,9 С °, а в тарифі враховано середньомісячна температура за цей місяць -3,5 ° С. Згідно з новою методикою власники, наприклад, двокімнатних квартир площею 50 кв. м заплатили приблизно на 200 грн. менше нормативного тарифу, який раніше приймався в розрахунок. Всього за грудень місяць компанія "Київенерго" перерахувала своїм побутовим споживачам майже 22 млн. грн. У січні цього року, згідно з офіційними даними Гідрометцентру, середньомісячна температура становила -5,7 °. У січні власники таких же площі двокімнатних квартир заплатили 20 грн. менше.
Згідно з новою методикою сума до оплати буде вище в холодні місяці, коли температура зовнішнього повітря буде нижче температури, закладеної в тарифі на конкретний період опалювального сезону.
