Скільки аварійних будинків може ще впасти в столиці

Кияни продовжують жити у напівзруйнованих будівлях із-за відсутності у міста резервного житлового фонду
Фото: УНІАН

На щастя, в будинку на вул. Богдана Хмельницького, 12-14, в якому 25 лютого стався обвал декількох поверхів, нікого з мешканців вже давно не було. Але це аварійний будинок - єдине в столиці, з якого виселили громадян. В домі велися будівельні роботи без дотримання техніки безпеки, на які не було дозвільних документів. В результаті під завалами опинилося кілька будівельників. За фактом обвалення будинку прокуратура вже відкрила провадження.

За даними Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА, на весь Київ зараз налічується п'ять аварійних будинків: по одному у Печерському та Подільському районах, і три в Шевченківському. Але за фактом небезпечних для проживання будинків у столиці може бути набагато більше. "Таких будинків десятки, а то й сотні, просто їм не надають статуси аварійних. Адже тоді з них потрібно було б виселяти людей. А якщо цього не зроблять, то у випадку аварії влади будуть нести відповідальність. Якщо ж будинок не визнаний аварійним, ніби ніхто не винен", - обурюється голова комісії Київради з питань ЖКГ і ПЕК Володимир Бондаренко.

Але навіть у чотирьох офіційно аварійних будинках досі живе 34 родини. Обслуговування цих будівель проводять Жеки, на балансі яких вони знаходяться. "Як би все не скаржилися на роботу житлово-експлуатаційних організацій, зараз вони несуть відповідальність, в тому числі, і за стан аварійних будинків.

Але в зв'язку з набранням чинності закону №417-VIII "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", всі багатоповерхівки повинні бути зняті з балансу Жеків і передані мешканцям. Крайній термін, коли це має бути зроблено - 1 липня 2016 року. Що буде після цього з аварійними будинками, і хто буде нести за них відповідальність - незрозуміло.

Так як багатоквартирні будинки є спільною власністю всіх мешканців, настане колективна безвідповідальність", - пояснив "ДС" директор департаменту РКІ КМДА Дмитро Новицький. Врегулювати питання можуть підзаконні акти, на появу яких сподіваються чиновники. Але практика показує, що прийняття нормативки в нашій країні може розтягуватися на роки.

За інформацією Новицького, в аварійних будинках заборонено проводити будь-які роботи, крім комплексної реконструкції з відселенням мешканців. Але переселити киян, які проживають у небезпечних для життя будинках, нікуди. "У Києва відсутній резервний житловий фонд, який можна було б використовувати у таких екстрених ситуаціях. Справа в тому, що муніципалітету заборонено вимагати від забудовників передавати в комунальну власність частину збудованих квартир, як було ще на початку 2000-х. Тому комунальних квартирах просто нізвідки взятися", - заявив директор аналітико-дослідницького центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко. Однак нещодавно у столичної влади з'явилася надія, що Верховна Рада зобов'яже забудовників виділяти по 1% збудованої житлової площі з кожного об'єкта. Це дозволить місту отримувати всього 200 квартир на рік, але цього буде достатньо для відселення з аварійних будинків. А поки столиці доводиться задовольнятися тими рідкісними випадками, коли квартири переходять у комунальну власність після смерті останнього власника неприватизованих квадратних метрів. Але навіть тоді, за словами Сергієнка, є ризик несправедливого розподілу житлової площі. Незважаючи на квартирну чергу, в якій налічується понад 65 тис. осіб, квадратні метри часом розходяться по "нужденним" чиновникам.

Для реконструкції аварійних будинків влада Києва могли б залучити інвесторів. Але в чинному законодавстві не врегульовані справедливі норми відселення мешканців, щоб вони отримували стільки ж "квадратів", скільки у них було до реконструкції. "Зараз мешканці аварійних будинків часто прописують в своїх квартирах десятки людей, на кожного з яких після реконструкції належить виділити певну житлову площу. В результаті замість однієї квартири, вони можуть претендувати на кілька. Це, зрозуміло, не вигідно жодному інвестору", - розповів "ДС" партнер ЮФ "КПД Консалтинг" Владислав Кисіль. На його думку, законодавець не поспішає врегулювати цю ситуацію, тому що зараз на ринку немає масового попиту на реконструкцію будівель, так як ще достатньо вільних майданчиків для будівництва без відселення.

Кому належить звалився будинок

Будинок на вул. Богдана Хмельницького, 12-14 перебував на балансі товариства співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Про це повідомляється у сюжеті телеканалу ZIK. Одним з членів ОСББ "Богдана Хмельницького, 12-14" є дружина екс-міністра екології Віктора Бойка Ірина. Вона керує рестораном на першому поверсі будівлі. Раніше вона була засновником ТОВ "Геоінвест". Саме ця фірма в 2014 році зобов'язалася реконструювати будівлю і вирішити питання про переселення звідти трьох сімей, натомість на 4,7 тис. кв. м будівлі. Однак більше 10 років в аварійному будинку не велося жодних ремонтних робіт. У 2015 році в будівлі деякий час жили переселенці.