Шкарпетки і піна для гоління. Чому влада не помітила спецэфир "Інтера" на 23 лютого
Телеканал "Інтер", яким володіють Дмитро Фірташ, Льовочкін і Валерій Хорошковський, опублікував розклад своїх програм на 22-23 лютого і "підірвав" інтернет. Ні, в цей день не вийдуть якісь фільми для дорослих або документальний фільм "Шокуюча Азія". Мова про спецпроекті до святкування Дня радянської армії. Будуть показані радянські фільми "В зоні особливої уваги" і "хід у Відповідь", а також серіал про самовіддану роботу загону спецназу "Захоплення" зі Станіславом Бокланом (знімався в серіалі "Слуга народу" з Володимиром Зеленським).
"Справжнім чоловікам присвячується. Всім, хто залишився вірним своїй Батьківщині, присвячується", - йдеться в анонсі на головній сторінці сайту каналу. І під словом Батьківщина розуміється зовсім не Україна, а СРСР.
Беручи до уваги агресію Росії по відношенню до нашої країни, це більш ніж сміливий хід. Але телеканал Льовочкіна і Фірташа вже не в перший раз робить подібне. Так два роки тому, після анонсу концерту до 9 Травня під назвою "Перемога. Одна на всіх", праворадикальні організації "Національний корпус" і "Національні дружини" блокували офіс телеканалу. І навіть поставили намет, а сама будівля "Інтера" обклеїли написами "Зробимо "Інтер" патріотичним", а також "Інтер" буде наш". У свою чергу, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення закликав телеканал "припинити спроби розколоти країну" і "не використовувати людей в якості матеріалу для пропаганди". Як бачимо, реальних наслідків немає досі.
Реакція влади і суспільства
Все тут же звернули погляд на міністра культури, молоді і спорту Володимира Бородянського. Мовляв, караюча рука чиновника на тлі декомунізації опуститься на недбайливих телевізійників чи ні? Але міністр відсторонився. Він просто не став оцінювати готується спецэфир телеканалу "Інтер" до 23 лютого, пославшись на те, що в Україні "етичні норми залишаються на розсуд окремих громадян", якщо це не порушує закон. "Ну, покаже. Його вибір. У нас же демократична країна? Демократична країна - це закони та їх виконання. Етичні норми, якщо вони не регламентовані, чи ні відсилочних норм до законодавства, вони на розсуд окремих громадян і конкретних керівників", - резюмував Бородянський.
Між тим блогер і політолог Олексій Голобуцький вважає, що в діях телеканалу є не тільки порушення закону про декомунізації, але і ознаки злочину, передбаченого ст. 110-111 КК (держзрада і посягання на територіальну цілісність).
Показувати заборонено
Питань до "Інтеру" з його спецэфиром і вибором фільмів у чиновників не виникло, натомість до п'яти картин, прокат яких в минулому році заборонило Держкіно, претензії є. Найцікавіші з них - "Мачете", який потрапив у немилість через актора Стівена Сігала, який отримав російське громадянство і підтримав агресію РФ, а також фільм "Шибеники з Тимпельбаха" - через легенди французького кіно Жерара Депардьє, який також знайшов притулок у Росії. І Сігал, і Депардьє прийняли ідеї "російського світу" і несуть їх в маси. А ось російська картина "Вісім перших побачень" з Володимиром Зеленським опинилася під забороною з іншої причини. Але не за виконавця головної ролі, який тепер працює на посаді президента, а з-за актриси і телеведучої Катерини Варнави. Остання внесена в перелік осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України, - акторка відвідувала окупований Крим. Тобто було б бажання щось заборонити, а привід знайдеться. Тільки для "Інтера" не знайшлося.
Чому 23 лютого - це фейк
Але повернемося до "святкування" і разом розберемося: наміри "Інтера" наївні й чисті (щоб люди, що служили ще при Союзі згадали молодість) або це все ж частина московської пропаганди (святкуємо разом з Росією). Святкування бере свій початок з 1918 р. Тоді в січні Рада народних комісарів Радянської Росії видала Декрет про створення Робітничо-селянської Червоної армії, що після кількох перенесень дати випало на 23 лютого. Пізніше Йосип Сталін запропонував нове пояснення, чому свято відзначався саме у цей день. За легендою 23 лютого 1918 р. загони більшовиків розбили німецьку армію під Псковом. Насправді в ці дні Червона армія капітулювала перед Німеччиною. Незважаючи на вигадані перемоги, 23 лютого щорічно відзначалося в СРСР як День Радянської армії і Військово-морського флоту.
Здавалося б, СРСР вже немає майже 30 років, але спадкоємицею традицій всього "совкового" виступила Росія. Вона і відзначає це, але вже перейменований в "День захисника Вітчизни" свято у компанії багатьох інших пострадянських республік на зразок Білорусі, Таджикистану та Киргизії. Не залишилися осторонь від святкувань ДНР, ЛНР, Придністров'я і Південна Осетія.
Окремий від Росії свято
В Україні теж ламали голови - зазначати чи не зазначати, разом або роздільно. У далекому 1999-му Леонід Кучма видав указ про відзначення Дня захисника Вітчизни разом з "братнім народом" 23 лютого. Через дев'ять років Віктор Ющенко вирішив перенести День захисника Вітчизни на 29 січня - в день битви під Крутами. Але цю ініціативу не підтримала політична еліта. Однак з початком російської агресії указ президента Кучми втратив чинність. У 2014 р., на святкуванні Дня незалежності, тоді ще чинний президент Петро Порошенко заявив, що Україна буде відзначати День захисників за власним календарем. А вже в 2015 р. святкування перенесли з 23 лютого на 14 жовтня, давши нову назву - День захисника України.
Ця дата була обрана не випадково, адже саме на 14 жовтня припадає
свято Покрови Пресвятої Богородиці, яка вважається
покровителькою запорізького козацтва. Крім того, 14 жовтня -
дата створення Української повстанської армії (УПА). Варто відзначити, що тепер День захисника України є офіційним державним вихідним.
І все ж кожен рік, коли наближається "заповітна" дата, запит "23 лютого" виривається в топ самого популярного пошукача в Україні - Google. Хто ці люди, що роблять подібні запити? Ті, хто досі ностальгує за "совком". Або ті, хто був в армії у часи СРСР і давав присягу "Служу Радянському Союзу!". Або ті, хто вірить, що "ми один народ" з Росією, а лише політики і Америка вирішили нас посварити. До речі, серед політиків нового скликання ми не бачимо особливих заперечень на рахунок 23 лютого. Бородянський згадує про "демократичній" країні, що особливо дивно на фоні його "сталіністського" законопроекту про регулювання ЗМІ, на Банковій активно просувається риторика "примирення" з Росією, а партія-ідеолог подібного перебігу "Опозиційна платформа - За життя", яка зібрала 13% на виборах до 2019 р., і зовсім активно підтримує 23 лютого.
Ще в минулому році повідомлялося, що Віктор Медведчук нібито викупив у Дмитра Фірташа 80% акцій телеканалу "Інтер". До того ж, подейкують, влада активно намагаються перетворити фракцію ОПЗЖ в своїх союзників, щоб отримати необхідні голоси за земельну реформу. Ймовірно, саме тому робити різкі випади на адресу каналу "Інтер" та його спеэфира не з руки. Тим більше, що частина електорату Зеленського теж застрягла в парадигмі "совка", тяжко зітхаючи за СРСР, молодості і минулими часами. При цьому вперто не помічаючи, що тієї країни немає вже майже 30 років, а братський народ якось зовсім не по-братськи захопив частину наших територій і розв'язав війну. І радісно скуповуючи пінку для гоління і шкарпетки - символи 23 лютого.
