Система захисту чи порушення особистих кордонів. Як школи стежать за учнями

"Проєкт обмеження доступу сторонніх осіб до ліцею, а також надсилання пуш-повідомлень на телефони батьків про час, коли дитина прийшла чи залишила школу, реалізувала для ПриватБанк та Visa компанія Viatec e партнерстві з компанією "Інфотех", повідомили у ПриватБанку. "Інфотех" — державна IT-компанія, що входить до сфери управління МВС України та є офіційним постачальником програмних продуктів, тоді як Viatec спеціалізується на постачанні й сервісному обслуговуванні систем відеоспостереження та охоронної сигналізації.

Розробники обіцяють, що система "забезпечує повний захист персональних даних за світовими стандартами". Водночас, поки що вона працює лише в одному освітньому закладі України. Світовий досвід використання таких систем демонструє, що вони дійсно можуть поліпшити розкриваність злочинів, контроль громадського порядку і швидкість реагування на надзвичайні ситуації, однак багато країн відмовляються від неї саме через ризики для приватності громадян та критику через функцію доступу до конфіденційної інформації. Подібні системи використовують переважно тоталітарні держави, тоді як демократичні — від них відмовляються.

"ДС" розбиралася, чи може нова система охопити всі регіони України, чи практикують подібні технології у закордонних навчальних закладах і чи може мати вплив на підлітків такий посилений контроль з боку ліцею та батьків, яким відтепер приходитимуть пуш-повідомлення про їхні пересування.

Як працює система

Біометрична система запрацювала у ліцеї 26 травня. ПриватБанк називає її "унікальною" і каже, що вона створена на базі технології "оплати обличчям" FacePay24 від Visa Face ID. "Розробники відійшли від стандартного рішення ідентифікації учнів по картці, яку діти часто гублять або забувають. Натомість розпізнавання учнів та працівників закладу виконується по обличчю", — заявили у банку.

Крім того, система має доступ до навчального контенту, педагогічних кейсів (описів методів роботи) вчителів, даних про успішність учнів та адміністративну діяльність, однак банк не пояснює, як саме вона може використовувати ці дані. Також за допомогою нововведення можна безконтактно платити обличчям за харчування у їдальні ліцею та інші послуги. На сайті ліцею зазначили, що у 20 школах буде діяти акція — 25% кешбеку при оплаті обличчям. Однак незрозуміло, про які саме школи йдеться, адже запуск системи анонсували лише в одному закладі освіти.

Система також вміє визначати відсутність захисної маски на людях і сигналізує про необхідність її одягнути. Творці системи наголошують на необхідності безпечного доступу до шкіл за допомогою сучасних систем шифрування, що, як передбачається, важливо на тлі пандемії COVID-19 і шкільних стрілянин, які періодично відбуваються у світі.

"Упевнені, що Face ID допоможе зробити шкільне середовище безпечнішим для всіх учасників освітнього процесу та краще відстежувати успіхи учнів", — вважає регіональна менеджерка Visa в Україні, Молдові та Білорусі Світлана Чирва.

Передбачається, що систему розповсюдять не лише закладами освіти, а й іншими громадськими установами. Однак у компаніях, яким належить ідея, поки не кажуть, якими саме.

Освітня експертка Лідія Фесенко зауважила у коментарі "ДС", що ініціатива "виглядає добре, адже саме батьки несуть повну, або часткову відповідальність за дітей до 18 років". Також саме батькам надається достатньо великий фактор впливу на ставлення дітей до пандемії. "Здебільшого, саме батьки впливають на ставлення дітей до карантинних заходів і можуть брати участь у зборах дітей до школи", — сказала експертка. Водночас вона додала, що якщо батьки дуже емоційно та з грубощами будуть пояснювати дитині, що ходити без маски — "погано", то така діджиталізація не принесе користі. "Але це питання в батьках, а не новітніх пристроях", — додала Фесенко.

Вплив на підлітків

Сергій Горбачов у коментарі "ДС" висловив думку, що наслідки запровадження системи — питання винятково родинних стосунків. "Якщо батьки цього хочуть — то це, мабуть, їхнє право — контролювати дітей. Це винятково сімейні стосунки. Але от яке відношення до цього школа має — це велике питання", — сказав омбудсмен.

Водночас дитяча психологиня Марина Романенко вважає, що система пуш-повідомлень батькам про пересування дитини не може істотно вплинути на дитячу психіку, адже "капітально, йдеться про стосунки між підлітком та батьками". "Якщо стосунки гарні — то це нічого не додасть і не забере. Якщо стосунки погані — то це, швидше, черговий привід для скандалу. Ось це погано", — сказала фахівчиня. За словами Романенко, потрібно розуміти, що тут питання не у запровадженні самої біометричної системи, а у родинних стосунках.

Лідія Фесенко вважає, що запуск біометричної системи — не про порушення простору, а про інформування батьків щодо дитини задля того, щоб вони могли на неї позитивно вплинути. "Зрештою, якщо дитина отримає адміністративний штраф (до прикладу) від поліції, то його, скоріше за все, матимуть оплатити батьки", — зазначила вона. Водночас, за словами Фесенко, відкритим залишається питання реакції батьків на нововведення, на яке не може бути однозначної відповіді, адже всі батьки різні.

Ані ПриватБанк, ані Visa, ані керівництво ліцею №167 не відповіли на запитання "ДС" щодо ставлення батьків учнів до запровадження системи та того, чи враховувався під час реалізації ідеї її імовірний вплив на дітей та підлітків.

Чи може система запрацювати по всій Україні

У ПриватБанку запевнили, що технологія, яка запрацювала у столичному ліцеї, є відкритою платформою для усіх навчальних закладів та громадських установ України. Однак ентузіазм банку є сумнівним, адже досі далеко не всі українські школи мають Wi-Fi, необхідну техніку чи ресурси для її купівлі. Ба більше, у деяких регіонах України в школярів може не бути власних сучасних смартфонів, не кажучи вже про можливість оплати обличчям. Словом, складно уявити ситуацію, коли учень, наприклад, на Полтавщині відвідує школу із системою розпізнавання обличчя на базі FacePay24.

Водночас Міносвіти налаштовано виправити ситуацію. "Діджиталізація всіх сфер суспільного життя є актуальним напрямом не лише через пандемію, а й загалом через глобальні тренди сьогодення та загальнодержавну політику щодо вектору цифрової трансформації держави", — казав у лютому 2021 року міністр освіти Сергій Шкарлет. МОН визнає і проблему з доступом шкіл до інтернету. У квітні заступниця міністра Любомира Мандзій заявляла, що міністерство готує спеціальну державну грошову допомогу для окремих територій, де є проблеми з інтернетом. "Не всюди були технічні можливості впровадження цієї технології в школах. Але тепер йдеться про те, що інтернет має бути не лише в школі, але й в населеному пункті, щоб громадяни могли скористатися цією можливістю", — казала вона.

Заступниця міністра не уточнювала, про які населені пункти йдеться і коли ця допомога урешті дійде. Адже учні пішли на літні канікули, а про глобальні реформи в регіональних освітніх закладах нині не чути. Крім того, Мандзій висловлювала упевненість, що у багатьох українських школах з родинами, в яких немає техніки для дистанційного навчання, діляться технікою інші родини учнів, в яких вона є. За її словами, таке відбувалося у Києві, Львові та у сільських школах.

Так чи інакше, у тих освітніх закладах, де персонал лише починає опановувати інтернет, а батьки шукають техніку для дистанційного навчання, навряд чи можливе оперативне впровадження системи біометричного контролю як для контролю захворюваності і безпеки, так і відвідувань уроків учнями. Можна припустити, що установка системи навіть не стоятиме у пріоритетах більшості навчальних закладів України найближчі кілька років.

Чи є подібні системи за кордоном

Використання системи розпізнавання обличчя широко розповсюджено у Китаї, де системи встановлені на вулицях, контрольно-пропускних пунктах, заправках, ТРЦ, на входах до мечетей, у банках і готелях. Така популярність технологій пояснюється авторитарністю влади, яка хоче знати, де знаходяться люди, чим вони займаються, у що вірять і з ким повʼязані. Урешті, ці дані можуть впливати навіть на те, дасть банк кредит людині чи ні, а більшість злочинів здійснюють незареєстровані мешканці Китаю. У березні 2020-го китайська компанія Hanvon повідомляла, що розробила першу в країні технологію розпізнавання осіб, яка може ідентифікувати людину, навіть коли вона носить маску. З маскою точність становила приблизно 95%, без маски — 99,5%.

Однак на тлі поглибленого використання технології навіть Китай у 2019-му вирішив обмежити систему розпізнавання облич саме у школах. Це сталося через те, що в одному з університетів Китаю була випробувана технологія контролю відвідуваності й поведінки учнів у класі. Пілотний проєкт викликав хвилю критики, повʼязаної з питаннями конфіденційності. Після низки схожих випадків Міносвіти КНР вирішило, що повинно бути дуже обережними, коли справа доходить до особистої інформації учнів. "Не складайте її, якщо в цьому немає потреби. В іншому випадку, намагайтеся обмежитися мінімальним обсягом", — заявили у відомстві. Також МОН Китаю рекомендувало школам цікавитися думкою батьків, учнів і вчителів, перш ніж впроваджувати подібні технології у процес навчання.

Торік про впровадження подібної системи заявила Росія. У червні 2020-го стало відомо, що російські школи обладнають системою розпізнавання облич і небезпечних подій — наприклад, загорянь. Система отримала назву Orwell, яка перегукується із прізвищем письменника Джорджа Орвелла — автором роману "1984" про деградацію тоталітарного суспільства, в якому стежать за кожним кроком людей. Планувалося, що у кожній школі буде встановлено приблизно 20 камер. "Розпізнавання осіб дозволить контролювати переміщення і відвідування учнів та співробітників, а також не допускати в будівлю сторонніх", — повідомляли російські ЗМІ. Система запрацювала не усюди: казанська школа, в якій 11 травня 2021 року стався теракт, не тільки не була оснащена новітніми технологіями, але й не мала охорони.

Тим часом Європейський Союз, навпаки, збирається заборонити використання технології розпізнавання облич через "надзвичайно високі ризики" для приватного життя людей. При цьому у жодних джерелах не йдеться про те, що й раніше ЄС, на який нині намагається орієнтуватися українська влада і громадянське суспільство, використовував подібні технології у навчальних закладах.

Впровадження системи у київському ліцеї обумовлено пандемією і безпекою учнів та співробітників, однак даний випадок є лише краплею у морі технологічної неоснащеності і відсутності доступу до швидкого інтернету багатьох шкіл України. Імовірно, що рішення про використання системи розпізнавання облич урешті ухвалюватиме кожен навчальний заклад країни окремо, однак етичність, доцільність і ефективна робота такої диджиталізації залишаються під питанням.