Сім’я як найвища цінність, тривога – як головна емоція: результати опитування "ДС" щодо соціально-політичних настроїв та стилю життя молоді

Понад 80% українців віком від 18 до 39 років назвали головною цінністю для себе сім’ю. Такими є результати онлайн-опитування "Стиль життя та соціально-політичні настрої молоді України", проведеного "Нью Імідж Маркетинг Груп" на замовлення "Ділової столиці" на базі додатку Lemur. Для порівняння використано дані досліджень, проведених впродовж останніх кількох років "Нью Імідж Маркетинг Груп" на замовлення Українського інституту майбутнього. Впродовж декількох днів "ДС" публікуватиме найцікавіші дані: які алкогольні напої вживає сьогоднішня молодь, чи займається саморозвитком, кому з політиків та громадських діячів найбільше довіряє, чи збирається народжувати дітей. Перша частина – про цінності, стан здоров’я, ставлення до спорту та настрої, які найчастіше відчуває українська молодь.

Отже, до трійки найбільших цінностей увійшли сім’я (84%), здоров’я (68%) та безпека (68%). При цьому усі ці категорії обирали переважно жінки віком 30-39 років. Серед головних цінностей також гідна оплата праці (56%), рівність усіх перед законом (28%), свобода слова (28%) – її найчастіше зазначали респонденти віком 18-29 років та опитані зі Сходу, гідні умови праці (20%) – тут лідерами стали кияни.

На тлі того, що здоров’я є однією з базових цінностей, близько 60% українців віком від 18 до 39 років оцінюють свій стан здоров’я як задовільний. Водночас 46% вказують, що мають хронічні захворювання. У травні 2021 року 81% респондентів зазначали, що не мають хронічних захворювань.

Дещо гіршою є оцінка фізичного стану: 45% респондентів назвали свій фізичний стан протягом останнього місяця задовільним (3 бали за 5ти-бальною шкалою, середнє арифметичне 3,21). Опитані зі Сходу частіше за інших обирали оцінку "1", тоді як респонденти з сільської місцевості жодного разу не обрали цей варіант. Слід зауважити, що порівняно з лютим та травнем 2023 року середня оцінка фізичного стану змінилась несуттєво: 3,38 бали у лютому, 3,34 бали у травні.

Описуючи ж настрій протягом останнього місяця, респонденти здебільшого використовували негативні емоції та стани: тривога (61%), розчарування (44%), роздратування (39%), страх (34%), безнадійність та гнів (по 29%). Серед позитивних емоцій та станів переважає надія (40%). Опитані з Півдня значно частіше за інших обирали найгірші оцінки (1 та 2 бали), також часто обирали 1 бал респонденти зі Сходу, кияни ж частіше за інших оцінювали свій психоемоційний стан на 4 бали.

Тривогу та страх для опису настрою протягом останнього місяця жінки зазначали дещо частіше за чоловіків, як і надію. Чоловіки частіше за жінок обирали гнів для опису настрою протягом останнього місяця. У вікові групі 30-39 років частіше, аніж у групі 18-29, відзначали тривогу та роздратування. Опитані зі Сходу рідше за інших обирали тривогу, роздратування та безнадійність для опису стану протягом останнього місяця та частіше за інших обирали надію. Рідше за інших обирали надію опитані з м. Київ та Півдня, одночасно респонденти з Півдня частіше за інших обирати безнадійність та гнів. Страх частіше за інших обирали респонденти з Заходу та Півдня, рідше за інших – кияни.

Містяни дещо частіше обирали для опису настрою протягом останнього місяця тривогу, респонденти з сільської місцевості – гнів. У порівнянні з онлайн-опитуваннями у лютому та травні цього року зросли показники таких емоцій, як "розчарування", "страх" та "безнадійність".

Прикметно, що 50% респондентів регулярно займаються спортом (включаючи зарядку), найчастіше 1-2 рази на тиждень (19%). Водночас 50% учасників опитування зазначали, що займаються спортом дуже рідко, або взагалі не займаються. Основна причина відсутності регулярних занять спортом – відсутність часу (52%), кожен четвертий респондент не займається спортом через стан здоров’я (24%).

Респонденти віком 30-39 років частіше за респондентів віком 18-29 років зазначали, що займаються спортом дуже рідко або взагалі не займаються, такі ж відповіді частіше за інших надавали опитані з Півдня та респонденти з сільської місцевості. Кияни та респонденти зі Сходу частіше за інших вказували, що регулярно займаються спортом (1 раз на тиждень та частіше).

Основна причина відсутності регулярних занять спортом (включаючи зарядку) – відсутність часу (52%), але цю відповідь обирали рідше, ніж у опитуванні face-to-face у травні 2021 року. Кожен четвертий респондент не займається спортом через стан здоров’я (24%), кількість цих відповідей у порівняні з травнем 2021 року зросла більше ніж у 3 рази; також у порівняні з 2021 роком збільшилася кількість тих, хто зазначив, що займатися спортом дуже дорого.

Переважна більшість респондентів, серед тих, хто регулярно займається спортом, робить це вдома або на свіжому повітрі, не відвідуючи спортивну залу. 67% респондентів займаються спортом самостійно вдома, або у спортивному залі; 32% практикують біг на свіжому повітрі; 30% займаються самостійно, але з використанням готових програм, відео чи інших онлайн-ресурсів; 22% надають перевагу поїздкам на велосипеді.

Містяни та респонденти зі Сходу дещо частіше за інших зазначали, що відвідують спортивну залу, басейн, секцію, спортивні заняття (враховуючи як офлайн, так і онлайн формати).

У порівнянні з травнем 2021 року суттєво зросла кількість тих, хто займається спортом самостійно як за власною програмою та знаннями, так і за допомогою готових програм, відео, онлайн-ресурсів. Також збільшилася кількість тих, хто надає перевагу бігу на свіжому повітрі. Жінки частіше за чоловіків займаються спортом, використовуючи готові програми/онлайн-ресурси та частіше обирають як групові, так і індивідуальні заняття з тренером; чоловіки надають перевагу бігу частіше за жінок.

Респонденти зі Сходу частіше за інших зазначали, що займаються спортом самостійно за власною програмою / знаннями (вдома чи в спортивній залі), або з використанням готових спортивних програм / відео, інших онлайн-ресурсів.

Групові заняття дещо частіше відмічали опитані з Півночі-Центру, а індивідуальні заняття з тренером – кияни та респонденти зі Сходу. Респонденти з сільської місцевості частіше зазначали, що займаються спортом вдома / в спортивній залі самостійно за власними програмами / знаннями, також частіше обирали біг на свіжому повітрі та аматорські активні ігрові види спорту.

Цікаво, що 23% опитаних стверджують, що щодня проходять від 5 до 10 км. Лише п’ята частина респондентів зазначає, що в середньому на день проходить пішки менше 3 км. Кияни частіше за інших зазначали, що кожного дня проходять 5 км та більше, респонденти з Півдня обирали ці відповіді значно рідше за інших.

Онлайн-опитування проведене за інтерактивною структурованою анкетою. Географія: Україна (крім населених пунктів на тимчасово непідконтрольних територіях частини Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, окупованої АР Крим). Обсяг вибірки: 1200 респондентів. Терміни проведення польового етапу: 21-28 листопада 2023 року. Дизайн вибірки: Комбінована — пропорційно стратифікована за регіонами та типами населених пунктів, з квотним скринінгом на щаблі відбору респондента. Вибірка репрезентує доросле населення України інтернет-користувачів віком 18- 39 років. Статистична похибка з ймовірністю 0.95 не перевищує 2,89% (без урахування дизайн-ефекту).