Штрафи за відсутність масок для бізнесу. Як не перетворити боротьбу з пандемією на нові "маски-шоу"

Прийнятий на початку минулого місяця проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (реєстр. номер 3890), якого бізнес боїться не менш ніж COVID-19, готується до другого читання. Засідання Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування призначено на 2 грудня 2020 року.

Чи прислухається профільний Комітет до зауважень експертів, Комітету з питань антикорупційної політики та бізнесу? Чи буде бізнес нести відповідальність лише за те, виконання чого він може реально забезпечити? Чи вкотре за цей рік влада "відмахнеться" від реалій, поставивши "галочку" в переліку антиковідних заходів та переклавши тягар відповідальності щодо непоширення (COVID-19) на суб'єктів господарювання?

Ризики для бізнесу: корупція та небезпека для працівників

Суть проєкту, прийнятого в першому читанні, проста — за відсутність маски у громадських місцях відповідальність нестимуть не лише відвідувачі таких місць, але і власники бізнесу. Висока мета цілком зрозуміла – кількість хворих на коронавірусну хворобу щоденно зростає. Проте методи перетворюють проєкт з протидії хворобі на протидію бізнесу.

За що ж пропонується накладати штраф від 3400 до 5100 грн? На папері все просто – за пропуск, допуск в громадські будинки, споруди, громадський транспорт під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту або невжиття заходів щодо перебування особи без засобів індивідуального захисту у зазначених місцях.

Проте, про які саме дії йдеться? Яких саме заходів працівникам необхідно вживати щодо осіб, які перебувають в закладі без маски? Проєкт, замість відповідей, дає можливості для широкого трактування. Як наслідок – представники бізнесу не мають чіткого розуміння, що саме вони повинні робити, а контролюючі органи – отримують додатковий інструмент для тиску на бізнес.

Що ж, в разі прийняття проєкту без значних доопрацювань, чекайте звітності про штрафи. Їх буде багато. І їх будуть накладати на усіх суб'єктів – від великого торгівельного центру (які зазвичай принаймні хоч мають охорону на вході) до ФОП, що тримає невелику крамничку. Чекайте повідомлення про конфлікти, в тому числі, бійки через відсутність масок, які з'являються у пресі дедалі частіше.

Можливі рішення

Чи (з)може парламент знайти збалансовані рішення? Чи вони існують?

Рецепт балансу простий – максимально конкретно визначити випадки, в яких наступатиме відповідальність. Важливо, щоб йшлося саме про ті ситуації, в яких бізнес має можливість вплинути на ситуацію, а у держави буде можливість перевірити, чи були вжиті відповідні заходи. Не заміна одних непрацюючих норм на інші, а саме реальне моделювання ситуації та усвідомлення власної відповідальності за кожний неправомірно накладений штраф, за кожний потенційно можливий хабар та кожний закритий під тиском бізнес.

Реально – це не обслуговувати в магазині особу, яка не вдягнула маску, або відповідати за наявність маски у свого працівника, який обслуговує споживача. Реально – це встановити інформаційні попереджувальні таблички на вході – якщо вимоги до таких табличок будуть чітко законодавчо визначені. І зовсім нереально – це бігати за кожним відвідувачем, або боротися з тим, хто попри попередження, заходить в приміщення без маски або знімає її всередині.

Баланс інтересів, це коли бізнес та контролюючі органи будуть чітко та однозначно розуміти, які дії можуть призвести до фінансових санкцій, а бізнес реально може вжити відповідних заходів. Як результат, будемо мати більше запобіжників коронавірусній інфекції та зловживанням, менше – потенційних оскаржень накладених санкцій в судовому порядку, менше хабарів та більше поваги до держави. Про це також треба дбати. Попри карантин!

Олена Степанова, юрист практики стратегічних комунікацій, Hillmont Partners