ШІ, боротьба з Telegram та захист дітей в інтернеті. Підсумки 2024 року у сфері ІТ

Навіть люди, далекі від сфери технологій, погодяться із тим, що штучний інтелект – інновація, про яку говорять уже другий рік поспіль, продовжує отримувати не лише кошти інвесторів, але й увагу журналістів та пересічних користувачів. Якщо у 2023-му році світ намагався зрозуміти, які ризики несе штучний інтелект та перевіряв його на упередженість й прогнозував "повстання машин", викликане розвитком ШІ, то 2024 рік можна назвати часом перших реальних втілень цієї технології у життя. ШІ-психотерапевти й судові рішення за допомогою ШІ – усе це стало реальністю у 2024-му. Так само, як і, на жаль, такі негативні приклади використання ШІ як генерація фейкового контенту під час передвиборчих кампаній.

Проте не лише штучним інтелектом жив технологічний світ у 2024 році. Україна продовжила боротися із залежністю від платформи Telegram, проте якщо раніше ця боротьба виглядала як невпевнені й обережні кроки, то у році, що минає, ми стали свідками реальних заборон щодо використання цього застосунку із російським слідом. Ця боротьба поки не може вважатися завершеною, поки анонімні Telegram-канали українці читають частіше, ніж надійні медіа. Проте можна сказати, що перші кроки проти Telegram-панування в Україні стали успішними. Окрім того, у 2024 році різні країни світу боролися із сервісом коротких відео TikTok та створювали закони, які б завадили неповнолітнім користуватися соцмережами.

 Герой року – штучний інтелект

Протягом 2024 року штучний інтелект став використовуватися в різних сферах життя. Одним із найбільш помітних прикладів такого застосування стало використання ШІ в роботі поліції та судів. Поліцейські та слідчі почали використовувати ШІ для аналізу даних та прогнозування злочинності. Ці технології допомагали їм у виявленні шаблонів поведінки злочинців та неочевидних закономірностей в їх діяльності. Усе це дозволяє ефективніше розподіляти ресурси та оптимізувати роботу правоохоронних органів.

Іще один напрямок використання штучного інтелекту — можливості заміни психотерапевтів ШІ-інструментами. Дослідження показали, що деякі алгоритми можуть допомагати людям у психоемоційній підтримці, проте існують сумніви щодо їх здатності повністю замінити людський фактор. Психологи зазначають, що хоча ШІ може бути корисним інструментом, він не здатний замінити емоційний зв'язок і розуміння, які надає живий терапевт.

У році, що минає, штучний інтелект трансформувався з технології, що доступна лише через браузер на ноутбуці чи смартфоні у гаджети, в основі яких лежать ШІ-рішення. У 2024 році спостерігалося зростання популярності гаджетів на базі ШІ. Вони стали невід'ємною частиною повсякденного життя, допомагаючи людям у виконанні різноманітних завдань — від управління домом до допомоги в плануванні чи розв’язанні власних задач. Проте їхня популярність супроводжувалась дискусією щодо безпеки даних та приватності користувачів, адже багато з цих пристроїв збирають інформацію про своїх власників.

Літня Олімпіада в Парижі стала не лише святом спорту, але й майданчиком застосування технологій штучного інтелекту на практиці. Організатори використовували ШІ для покращення тренувальних процесів та аналізу результатів змагань, для кращої системи безпеки на спортивних аренах чи захисту спортсменів від булінгу. ШІ-досвід паризької олімпіади виявився настільки успішним, що його планують використовувати на наступних великих спортивних змаганнях.

Іще одним доказом того, що штучний інтелект перетворився із інновації, якою цікавляться техногіки в утилітарну технологію, став той факт, що відразу дві Нобелівські премії 2024 року так чи інакше стосувалися ШІ та відкриттів, пов’язаних з ним. Нобелівську премію з фізики отримали Джеффрі Хінтон і Джон Гопфілд за їхні фундаментальні внески у розвиток машинного навчання через штучні нейронні мережі. Хінтон, якого іще називають одним із "батьків ШІ" розробив алгоритми, які дозволяють машинам навчатися на великих обсягах даних. Гопфілд, у свою чергу, створив асоціативну пам'ять, яка допомагає реконструювати інформацію з даних. Цікаво, що Джеффрі Хінтон відомий також тим, що ще у 2023 році висловлював жаль своїми досягненнями у ШІ-сфері та говорив, що побоюється наслідків для людства від його розробок.

У галузі хімії премію отримали Деміс Гассабіс, Джон Джампер і Девід Бейкер за використання ШІ для прогнозування структури білків. Їхня робота із ШІ-програмою прогнозування структури білків AlphaFold стала важливою для біології, оскільки дозволила вирішити одну з найскладніших проблем у цій сфері.

Українська боротьба проти Telegram

У 2024 році боротьба України проти засилля анонімних Telegram-каналів та залежності від цього інструменту нарешті досягла конкретних результатів. Боротьба, яка стартувала ще у 2021 році із викриття СБУ мережі проросійських каналів та продовжилась на початку війни обережними заявами тодішнього міністра, саме у 2024 набула конкретних проявів. Цьому, правда, передували не лише тривалі дискусії про небезпеку цього російського продукту, але й конкретні кроки його керівництва щодо блокування важливих українських ботів (які потім були визнані ненавмисною помилкою).

Нарешті у вересні Національний координаційний центр кібербезпеки (НКЦК) ухвалив рішення обмежити використання Telegram на службових пристроях для працівників державних установ, військовослужбовців та працівників підприємств критичної інфраструктури. Це рішення було сприйняте як спроба зменшити ризики, пов'язані з безпекою даних у контексті війни. Однак формулювання цієї заборони викликало багато запитань. Зокрема, обмеження стосувалися лише службових пристроїв та не зачіпало особисті гаджети, що створювало ризик продовження використання Telegram для робочих комунікацій. Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко зазначив, що заборона є рекомендаційною і не стосується офіційних каналів держави. Це свідчить про те, що ініціатива більше нагадує PR-крок, спрямований на заспокоєння суспільства, а не реальне обмеження використання месенджера.

Обговорення регулювання Telegram триває вже давно, і експерти пропонують різноманітні рішення, включаючи реєстрацію Telegram-каналів відповідно до українського законодавства про медіа. Проте реальні зміни поки що залишаються на стадії проектів. Хоча вереснева заборона поклала початок обмеженням Telegram в університетах, критично важливих підприємствах та навіть відмови медіа від каналів у Telegram, Україна ще муситиме знайти баланс між безпекою та свободою інформації, щоб ефективно регулювати використання Telegram в Україні.

TikTok: забороняти не можна дозволити

У 2024 році TikTok став об'єктом глобальних спроб обмежити його використання і цілому ряді країн. Уряди різних країн говорили про обмеження цього китайського додатку через загрози національній безпеці, яка пов'язана з можливим збором даних користувачів китайською компанією ByteDance, а також маніпуляції контентом, які можуть впливати на громадську думку. Законодавці в США також були стурбовані тим, що дані користувачів можуть бути передані китайському уряду, адже закони Китаю зобов'язують компанії співпрацювати з владою.

У квітні президент США Джо Байден підписав закон, який вимагає від ByteDance продати TikTok американський структурі, або, в разі відмови, додаток мали б заблокувати для американців. Цей закон був продовженням попередніх спроб обмежити додаток у США. Одночасно із цим окремі штати ухвалювали рішення про повну заборону додатка. Багато інших країн, включаючи Канаду та деякі країни ЄС, також запровадили обмеження на використання TikTok на державних пристроях. Спроби TikTok добитися відміни заборони у американському суді зазнали невдачі.

Вибори в Румунії у 2024 році стали іще одним доказом небезпеки TikTok, адже саме ця платформа використовувалася для політичної агітації із порушенням румунських законів про голосування. Спецслужби країни виявили, що за допомогою цієї платформи російські сили намагалися просунути свого кандидата, оплачуючи його рекламу силами інфлюенсерів та застосовуючи для цього штучний інтелект. Результатом цього стало розпочате в Європейському Союзі розслідування діяльності TikTok.

Усі ці події навколо китайського відеододатку можуть призвести до його блокування в різних країнах світу. Якщо це станеться, це буде першим настільки серйозним обмеженням глобального цифрового сервісу у світі.

До 16 заборонено. У світі забороняють соцмережі для дітей

У 2024 році в багатьох країнах світу активно обговорювалися питання обмеження доступу дітей до соціальних мереж. Одним із найбільш жорстких обмежень став прийнятий в Австралії закон, який забороняє підліткам до 16 років користуватися соцмережами. Тепер соціальні платформи, такі як TikTok, Facebook і Instagram мусять придумати, яким чином вони будуть запобігати реєстрації дітей молодше зазначеного віку. Закон передбачає, що за порушення вимог соцмережі можуть отримати штрафи до $33 млн. Цікаво, що ні дітей, які зможуть обійти обмеження та зареєструватися в соцмережах, ні їхніх батьків чи опікунів, карати не будуть.

Головна мета такого закону — захист психічного здоров'я дітей, оскільки багато батьків стурбовані безпекою своїх дітей в інтернеті. Насправді такі ініціативи щодо обмеження інтернету загалом та соціальних платформ зокрема для неповнолітніх існують уже не перший рік. Проте саме у 2024-му ці ідеї отримали реальні приклади втілення в різних країнах світу.

Окремі штати у США також намагалися законодавчо обмежити дітей в інтернеті. До прикладу, у Техасі і Флориді були запропоновані законопроєкти, які обмежують доступ дітей до соцмереж. Ці законодавчі ініціативи також передбачали механізми перевірки віку користувачів. Однак деякі з цих ідей зустрілися і з юридичними перепонами (деякі закони були відмінені в судах), і з протестами з боку правозахисників.

У Європейському Союзі також тривають дискусії щодо обмеження доступу дітей до соцмереж. Деякі країни, такі як Норвегія та Німеччина, розглядають підвищення вікового порогу для реєстрації в соцмережах до 15 років. Наразі мінімальний вік для реєстрації в соцмережах, зафіксований в їхніх правилах, складає 13 років.

Попри багато ініціатив щодо обмеження доступу в інтернет для дітей деякі експерти переконані, що хоча заборони можуть відтермінувати знайомство дітей із соцмережами, вони не вирішують основних проблем, пов'язаних із безпекою в інтернеті.

Більшість із згаданих технологічних трендів стосуються мирного життя та подій у світі, де немає війни. Головною технологічною подією в Україні став розвиток напрямку Defense-tech – використання технологій та інновацій для захисту держави. Це дрони, системи аналізу подій, карти, що працюють в режимі реального часу, власне все те, завдяки чому ЗСУ може продовжувати захищати світ, поки той дає премії за штучний інтелект чи думає, як заборонити TikTok.