Крок вперед і два назад. Чому не впали ціни на ліки
Міністерству охорони здоров'я поки не вдається проводити реформи з запланованої швидкістю - обіцяне з 1 лютого запровадження референтних цін на ліки відклали до 1 квітня. Причиною перенесення термінів стало звернення до уряду відразу кількох фармацевтичних компаній з проханням дати відстрочку.
Мова йде про держрегулювання цін на ліки від серцево-судинних захворювань, діабету другого типу та бронхіальної астми. Препарати, з яких почнуть реформу, важливі для більш ніж мільйона українців з цукровим діабетом і близько 200 тис. хворих на астму. Що стосується серцево-судинних захворювань, то це дійсно глобальна проблема: 65% від загальної смертності в Україні припадає саме на такі хвороби. Кабмін ввів максимальну оптову надбавку на продаж таких ліків в 5%, роздрібну - до 15%. Крім того, Моз затвердив граничну вартість 89 найменувань діючих речовин препаратів за цими трьома видами захворювань. З 1 лютого країні обіцяли справжній обвал цін. Незважаючи на те що в результаті запуск референтного ціноутворення відтермінували, ліки затвердженого Моз списку станом на середу дійсно подешевшали. Правда, мова в основному йде про українських препаратах, тоді як ціни на імпортні раніше іноді в три-чотири рази вище, ніж на ті ж препарати в Угорщині, Польщі, Чехії, Словаччини та Латвії. Саме на ці країни в Кабміні вирішили дорівнювати при встановленні граничних цін. Сьогодні вартість більшості популярних препаратів для лікування серцево-судинних захворювань в українських аптеках перевищує граничний рівень МОЗ на третину, для лікування цукрового діабету і астми - майже на 90%.
В аптеках покупців ще до 1 лютого лякали тим, що із-за нових правил невигідно ввозити в країну імпортні препарати, так що на прилавках залишаться тільки українські ліки. А вітчизняному українці часто не довіряють. Пручається фармацевтичний бізнес ще і тому, що лікар повинен виписувати не конкретне найменування препарату, а діючу речовину. І вже сам пацієнт в аптеці буде вибирати той чи інший препарат. Між тим значна частина ринку в Україні побудована саме на просування потрібних ліків - від телереклами до "підгодовування" лікарів, які за певну винагороду прописують конкретний препарат.
За словами гендиректора КП "Фармація" Руслана Світлого, дистриб'ютори вже перестали закуповувати життєво важливі препарати у виробників, а аптеки - у дистриб'юторів. Крім того, українців лякають тим, що зниження цін на одну категорію препаратів призведе до підняття цін на інші категорії ліків.
В міністерстві визнають, що запровадження нових правил довелося відкласти через опору ряду фармкомпаній. "Потрібен більш тривалий перехідний період, пов'язаний з реалізацією залишків лікарських засобів. Терміни пропонуються перенести на 1 квітня, коли почнеться реалізація програми відшкодування вартості лікарських засобів", - заявила в. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун.
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко зазначає, що вартість імпортних ліків залежить від курсу долара.
В Моз, тим не менш, сподіваються, що, розпродавши вже існуючі партії, бізнес знайде можливість закупити ліки за адекватними цінами.
У квітні одночасно з референтним ціноутворенням на ліки запрацює програма "Доступні ліки": виписані лікарем препарати із затвердженого Моз списку будуть видаватися пацієнтам безкоштовно або за невелику доплату, а фармацевтичні компанії зможуть отримати за них компенсацію у держави. На ці цілі МОЗ вже запас 500 млн грн. Як пояснює заступник міністра Роман Ілик, претендувати на компенсацію зможуть всі реалізатори ліків, незалежно від форми власності, хоча пріоритетними стануть аптеки біля лікарень і поліклінік. Що стосується вартості, то безкоштовно віддадуть найдешевший варіант препарату, наприклад, за 50 грн, а за препарати подорожче, але з тією ж речовиною, доведеться доплатити різницю. Реалізовувати життєво важливі ліки за цінами вище зазначених в реєстрі норм заборонять. У МОЗ сподіваються, що програма допоможе і встановлення референтних цін.
Голова правління Союзу споживачів медичних послуг Владислав Онищенко вважає, що рух до реімбурсації вартості ліків (компенсації їх вартості державою) - правильне, як і рішення відкласти введення референтних цін до квітня. Адже якщо ліки не можна буде продавати вище встановленої референтної ціни при відсутності відшкодування з боку держави, фармкомпанії просто не будуть їх постачати. "Знижувати і регулювати ціни треба. Але ця програма повинна вступити в силу одночасно з програмою відшкодування. У такому разі виробник буде зацікавлений потрапити в програму компенсації", - зазначає Онищенко. Експерти вважають, що на ринку повинні залишитися і дорогі препарати, до яких за довгі роки звикли споживачі. Заборонивши продаж ліків вище встановленої ціни влади можуть обмежити вільний ринок. Однак у тому, що грамотне введення референтного ціноутворення сприятиме доступності ліків для звичайних громадян, експерти не сумніваються.
Раніше МОЗ вже вдалося заощадити майже 800 млн грн за рахунок прямих закупівель ліків у міжнародних організацій. Це дозволило знизити ціни на частину ліків на 40-50%, а на окремі препарати з дитячої онкології - і зовсім на 70%. Змінюють і перелік ліків, які закуповуються державою. Раніше в ньому було 1000 найменувань, тепер залишити пропонують менш 400 - у МОЗ з'ясували, що в цьому списку були препарати за десятки тисяч гривень навіть без діючої речовини. Нова система закупівель виявилася невигідною компаній-"прокладок", які роками сиділи на схемах закупівель - в результаті вже другий місяць навколо МОЗ розкручується скандал за скандалом. Але керівництво Кабміну ідеї міністерства підтримує і сподівається, що реформи нарешті допоможуть подолати корупцію в системі охорони здоров'я.
