Сенсорний м’яч та охолодження стадіону. Які технології супроводжують Чемпіонат світу з футболу

Великі спортивні змагання в наш час не обходяться без технологічних інновацій. Не став виключенням й цьогорічний чемпіонат світу з футболу, що проходить в Катарі. Організатори вирішили використати штучний інтелект та мобільні технології і для безпосередньо змагань, і для учасників та журналістів. Але якщо перше викликало захоплення, то друге стало приводом звернути увагу на захист цифрових прав та загальне ставлення до приватності відвідувачів.

Футбол з присмаком технологій

На Чемпіонаті світу з футболу 2022 року чи не вперше в історії таких змагань стали масово використовувати датчики, які передають дані про стан об’єктів, та алгоритми, які управляють цими датчиками, аналізуючи дані та приймаючи рішення стосовно їх поведінки на основі отриманої інформації.

Організатори цьогорічної події покладаються на складні інструменти, щоб контролювати майже всі аспекти ігор: від ударів футбольних м’ячів до тисяч камер, які відстежують майже кожен рух уболівальників і гравців. Ці інструменти активно використовують штучний інтелект, який допомагає у аналізі ігрових ситуацій.

Такі рішення покликані вирішити відразу декілька задач. Це, в першу чергу, допомога у забезпеченні максимально точного суддівства з мінімальним впливом суб’єктивних поглядів суддів на прийняття рішень.

Завдяки інструментам чемпіонату-2022 історія про те, як 10 років тому угорський суддя "не побачив" гол України в матчі проти Англії, не повинна відбутись взагалі. Саме тому на великих спортивних змаганнях уже давно виникла потреба у використанні таких "розумних" цифрових інструментів. Адже історія показує, що часто суддям не можна довіряти в остаточному прийнятті рішень. Вони можуть просто не зафіксувати складний момент і не призначити пенальті чи не зафіксувати момент офсайду, що, в свою чергу, може вплинути на фінальний результат змагання. 

Інша задача – організація комфортного перебування на стадіонах вболівальників та журналістів, в тому числі – спроба не допустити поширення Covid-19 на чемпіонаті, місці масового скупчення людей з різних країн світу.

Сенсорний футбольний м'яч

Офіційний м'яч чемпіонату-2022 створила компанія Adidas. Його особливість – наявність всередині датчиків руху, які повідомляють точні дані про місцезнаходження м’яча 500 разів на секунду. Ця інформація потрібна, в першу чергу, суддям для прийняття рішень.

Раніше прототип цього м’яча тестувався на інших футбольних турнірах, що передували головній події, включаючи Клубний чемпіонат світу з футболу 2021 року.

Цей спеціальний м'яч використовуватиметься у всіх 64 матчах турніру, його дані передаються в центр обробки даних. А там уже організатори, помічники суддів та інший персонал можуть використовувати цю інформацію й для допомоги судді, й для відстеження статистики та моніторингу гри.

Напівавтоматизована технологія офсайду та відеоасистенти арбітра

Іще одна інноваційна технологія, впроваджена на цьому чемпіонаті отримала назву "напівавтоматизованої технології офсайду". Її мета — визначити, чи гравець знаходиться в положенні "поза грою". Саме це положення і ігрова ситуація навколо нього є однією із найбільш суперечливих у грі і багато в чому залежить від положення судді й того, чи він бачить поле загалом й розташування всіх гравців.

FIFA встановила 12 спеціальних камер відстеження навколо стадіонів (і розмістила датчик всередині самого м’яча), щоб вимірювати як положення гравців, так і положення м’яча.

Ця нова технологія допомагає побачити несправедливе покарання за офсайд, або, навпаки, ситуацію, коли арбітр не побачив положення "поза грою". В цьому випадку асистенти судді в спеціальній кімнаті відеооперацій отримують сповіщення про проблему на футбольному полі, передивляються відеозапис та повідомляють про проблему арбітру на полі. Після того, як ситуація проясняється й приймається рішення, спеціальне програмне забезпечення створює 3D-анімацію ігрового моменту, яка демонструється вболівальникам на трибунах й телеглядачам.

Щоб така послідовність дій стала можливою, під час ігор чемпіонату в спеціальних допоміжних кімнатах працюватимуть відеоасистенти арбітрів, задача яких — допомагати офіційним особам на полі робити правильні висновки під час Чемпіонату світу. Їхня робота допоможе мінімізувати скарги та апеляції на рішення суддів. Ці працівники передивляються відеозйомку суперечливих моментів гри, зроблену з різних місць стадіону й допомагають арбітрам у прийнятті рішень.

Ця технологія вперше була випробувана на Чемпіонаті світу 2018 року та отримала вдосконалення для ігор цього року. Система використовує камери спостереження, встановлені під дахами стадіонів. А кімната відеоасистентів є центром складної системи, яка аналізує не лише положення м’яча, але й 29 точок даних на тілі кожного гравця. Дані знімаються зі швидкістю 50 разів на секунду, що дозволяє говорити, що інформація, яку використовує відеоасистент, обробляється практично в режимі реального часу.

Дані, що відстежують кінцівки гравців і розташування м’яча, подаються в систему штучного інтелекту, яка теж допомагає суддям точно призначати пенальті, чи наприклад, визначати, хто є в офсайді.

Охолодження стадіону

Попри нестандартний час проведення чемпіонату, в містах, де проводяться змагання, часто буває спекотно. Тому забезпечення комфортної температури на стадіонах стало іще одним технологічним викликом під час цього чемпіонату. Для реалізації цієї задачі організатори змагань створили спеціальні охолоджувальні отвори на стадіоні Аль Джануб. Їх задача – боротьба із задушливою спекою Катару.

В цій системі повітря втягується в труби та вентиляційні отвори на стадіоні, охолоджується, фільтрується і знову виштовхується. Завдяки такому підходу організаторам вдалося створити прохолодну бульбашку всередині стадіону і підтримувати температуру на місцях для вболівальників на рівні від 18 до 23 градусів Цельсія.

Безпека на стадіонах

Серйозно організатори підійшли й до забезпечення безпеки на стадіонах. До прикладу, відомо, що стадіон Lusail у Катарі, який прийматиме фінал чемпіонату, буде використовувати технологію розпізнавання облич та ідентифікувати вболівальників, що викликає занепокоєння щодо конфіденційності вболівальників.

Для стеження за відвідувачами змагань організатори встановили понад 15 тисяч камер на всіх восьми стадіонах. Їхні алгоритми аналізу зображень спробують запобігти тисняві на стадіоні, що мала місце на футбольному матчі в Індонезії минулого місяця, коли загинули понад 130 людей.

Використані при цьому інструменти й алгоритми зможуть прогнозувати структуру натовпу та його поведінку і дозволять запобігти й уникнути непрогнозованій поведінці людей.

Суперечливе розпізнавання

Безпекову функцію нестимуть камери із технологією розпізнавання облич, які використовуються не лише на стадіонах, але й на вулицях столиці Катару, міста Доха. Усього в місті планується встановити понад 15 тисяч камер. Їхню необхідність влада пояснює виключно безпековими функціями – задачами моніторингу активності уболівальників, скороченням черг в публічних місцях – від туалетів й кафе до громадського транспорту.

Але поруч з цим камери допоможуть ловити терористів й злочинців, принаймні, ці причини теж фігурують у поясненнях.

Насправді такі камери використовуються в багатьох місцях, в тому числі на великих стадіонах у Європі, але суперечливість самої технології й питання щодо точності в її роботі викликає багато запитань. Тим більше, що існують випадки кричущих помилок у роботі цих інструментів. До прикладу, у 2017 році такі камери виявили майже 2,5 тис відвідувачів фіналу Ліги чемпіонів як потенційних злочинців. Так само зустрічаються випадки неточного індивідуального розпізнавання.

Додатки-шпигуни

Захоплення від поєднання високих технологій та футболу дещо тьмяніють в іншій історії, пов’язаній з чемпіонатом. Всі гості чемпіонату повинні встановити два обов’язкових мобільних додатки Ehteraz та Hayya. Вони потрібні для моніторингу ситуації з Covid-19 і для організації життя під час чемпіонату – використання громадського транспорту, доступу на стадіони чи отримання корисної інформації.

З одного боку, такі інструменти повинні спростити життя вболівальників й журналістів під час Мундіалю. З іншого боку, історія з цими застосунками повторює проблему, яка спостерігалась на зимовій олімпіаді в Пекіні – ці додатки фактично перетворюються на шпигунів, які мають доступ до великої кількості функцій смартфонів та до даних, розміщених на гаджетах користувачів.

До прикладу, Ehteraz в режимі реального часу відстежує інформацію про геоположення пристрою. Це потрібно для розуміння поширення коронавірусу й контролю цього процесу. Проте аналіз цього застосунку, який зробили незалежні експерти, показав, що насправді він ще й має віддалений доступ до увімкнення Wi-Fi та Bluetooth й блокує виключення й переведення пристрою в режим сну, а іще – має повний доступ до гаджету, може читати, видаляти чи змінювати дані на ньому. Коментуючи ці права додатку, керівник норвезької ІТ-компанії NRK, сказав, що після встановлення додатку на ваш телефон його розробники фактично повністю контролюють ваш пристрій.

Не менші проблеми виявили і в іншому додатку – Hayya, до прикладу, він просить дозвіл на право ділитися інформацією зі сматфону й не дозволяє його вимкнути і контролює геолокацію та всі підключення гаджету. Саме тому в деяких країнах порекомендували туристам, журналістам й спортсменам, що планували їхати до Катару, взяти з собою "одноразові" гаджети, які можна викинути після повернення.

Технології без обмежень

Чемпіонат з футболу став гарним тестовим майданчиком для перевірки використання технологій на футбольному полі. У випадку їхньої ефективності ці технології можуть бути інтерпольовані для інших цілей, до прикладу, у виробництві чи військовій справі, де потрібне точне спостереження за складною швидкозмінюваною ситуацією й оперативна реакція на неї.

Водночас неконтрольоване застосування технологій в ситуації, де задіяні права людини й, в першу чергу, право на особисте життя, зайвий раз показало, наскільки ця сфера є недосконалою в сучасному світі.