Закон про українську мову набув чинності. Що зміниться
У першому читанні законопроект № 5670-д парламент прийняв 4 жовтня 2018 р. У грудні 2018 р. профільний комітет доопрацював його, розглянувши 2059 поправок. В кінці лютого Верховна Рада почала розглядати в другому читанні закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". У четвер, 25 квітня, закон прийняли 278 голосами. У вівторок, 16 липня, закон набув чинності. Що тепер зміниться?
Українською мовою можуть говорити всі громадяни України і ті, хто хоче стати громадянином України. Серед посадових осіб українською мовою повинні вільно володіти, наприклад, президент, голова парламенту та його заступники, прем'єр-міністр і віце-прем'єри, голови міністерств і всіх державних установ, депутати, держслужбовці, посадові особи органів місцевої влади, судді та адвокати, викладачі та медпрацівники.
Говорити українською повинні в публічному просторі, державному і комунальному секторах, у сфері обслуговування, підпису та маркування товарів і послуг також повинні бути українською. Це, зокрема, стосується і медичної допомоги, обслуговування в транспорті і в публічних закладах. Комп'ютерні програми повинні будуть мати інтерфейс державною мовою та/або англійською мовою або мовами Євросоюзу. В театральних виставах і при дубляж кінофільмів також необхідно використовувати українську. Держава гарантує право на отримання освіти державною мовою.
Про примусової українізації мова не йде. Норма про обов'язкове дублювання контенту на українську мову набирає чинності через 30 місяців після прийняття закону і не стосується мов Європейського Союзу (офіційні мови ЄС - 24). Блискавичного, як і взагалі закриття російськомовних ЗМІ, не буде. ЗМІ і сайти можуть виходити на декількох мовах, проте основна - державною мовою. У кожному місці розповсюдження друкованих ЗМІ україномовних газет і журналів має бути не менше 50% назв друкованих ЗМІ. Можна видавати газету або журнал в двох або більше мовних версіях, одна з яких повинна бути державною мовою. Сайти за замовчуванням спочатку завантажуються української, але можуть мати й інші версії. При цьому українська версія повинна бути обсягом не менше версії на іншій мові.
Книговидавці повинні видавати українською не менш 50% від усіх виданих за рік книжкових видань.
Мовний законопроект не регулює особисте спілкування і мову релігійних обрядів, мовної поліції не буде, законопроект не передбачає кримінальної відповідальності за використання іншої мови. Покарання за порушення закону - штрафи, попередження, позбавлення ліцензії.
Законопроект не регулює і не забороняє використання інших мов. При цьому використання кримськотатарської мови як мови корінного народу України, а також мов національних меншин буде регулюватися іншим законом, який повинен розробити і внести до парламенту Кабінет Міністрів. Представникам нацменшин, особам, які належать до корінних народів, іноземцям та особам без громадянства, які не знають української мови, будуть створені умови для його вивчення.
Держава гарантує право на навчання мовою нацменшини або мовою відповідної корінного народу одночасно з українським. Для них заплановано створення окремих класів або груп.
Мовний законопроект не передбачає обов'язкової сертифікації на знання мови для всіх громадян. Сертифікація є умовою для можливості займати державні посади. Сертифікація існує і зараз - це відповідає європейській практиці. Підтвердження рівня володіння мовою для військовослужбовців, медичних працівників не вимагає складання додаткових іспитів - достатньо вивчення української мови в школі.
Переважна більшість норм закону набирає чинності через два роки. В деяких випадках, наприклад, для друкованої преси, терміни більше.
Які загрози існують
Ряд екс-"регіоналів" і проросійських депутатів мають намір звертатися в Конституційний суд. На їхню думку, норми законопроекту № 5670-Д "не кореспондуються з положеннями статей 10, 11, 12 та 22 Конституції України. А також не співвідносяться з ратифікованими" Україною Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, Рамковій конвенції про захист національних меншин та Міжнародним пактом про громадянські і політичні права. Апеляції до норм Конституції і міжнародного права - сигнал до того, що в перспективі ці речі можуть стати підставою для спроби оскаржити мовний закон у Конституційному суді. Окремо противники закону будуть намагатися розкрутити критику України з боку європейських інституцій. Не дарма ж противники закону апелюють до того, що його перед прийняттям потрібно показати Венеціанської комісії, щоб вона оприлюднила власний висновок, як це було зроблено з Законом "Про освіту".
Противники мовного закону натякають на порушення статей Конституції України.
Стаття 10 Основного Закону прямо вказує, що "державною мовою в Україні є українська мова, держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України". Але також ця стаття гарантує "вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України". Проросійські сили грають саме на цьому моменті: держава повинна захищати і гарантувати вільний розвиток російської та інших мов нацменшин, а мовний закон, мовляв, несе загрозу цього.
Крім того, є ще стаття 11, в якій підкреслюється роль держави, яке сприяє "консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України". Знову ж суспільство закидається міф про те, що корінні народи постраждають від "титульної української нації.
У статті 12 декларується забезпечення державою "задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави". Тут закон про мову нібито може звузити можливості російськомовних українців за кордоном.
У статті 22 при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод". Проросійські сили наполягають, що мовний закон звузить права та свободи представників національних меншин.
Чи вийде оскаржити законопроект - покаже час.
