Саміт сталого бізнесу: як пройшло обговорення проблем екології в Україні

Навесні минулого року в Європі з'явився дуже помітний кліматичний закон, за яким викиди парникових газів до 2030 року мають скоротитися мінімум на 50%, порівняно з 1990-м. Це означає, що провідні сектори економіки: енергетика, сільське господарство, хімічна промисловість, будівельна галузь, а також інші сфери мають бути глобально переформатовано, передає "ДС".

"Нині у Європі екологічні проблеми стали драйвером публічних дискусій. І, як заявив генеральний секретар ООН, трильйони доларів, які зараз йдуть на відновлення економіки, будуть витрачені тільки "зеленим" способом. Інакше наші діти успадкують зруйновану Планету", – наголосила Фроляк.

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Абрамовський, озвучуючи шлях нашої країни до Green Deal, розповів про проєкт нового закону про управління відходами, який планується ухвалити найближчим часом – влітку або ж на початку осені цього року.

"Ми на завершальній стадії доопрацювання законопроєкту і до кінця тижня вже плануємо видати його фінальну порівняльну таблицю. Головна ідея проєкту – ієрархія управління відходами. І на вершині стоїть саме запобігання утворенню відходів, стале споживання, стале виробництво, і тільки останнім кроком передбачається утилізація на полігонах", – висловився Абрамовський.

Головний же акцент дискусії був зосереджений на стратегіях українського бізнесу на шляху до реалізації Green Deal. 

Так Дмитро Сахарук, виконавчий директор ДТЕК, у рамках саміту заявив, що за 3 роки компанія побудувала 1 гВт потужностей сонця і вітру, в який вклали 1,2 мільярди доларів. Всього зараз в Україні 8 кВт потужностей. Через 10 років ДТЕК планує, щоб не менше 33% у її обсязі електроенергії вироблялося з сонця і вітру.

"Для компанії ДТЕК сталий розвиток – це не данина моді, а частина нашої роботи. Ми будемо далі інвестувати в цю відповідальну місію. Проте інвестиції в майбутнє не тільки нашої компанії, а й загалом всього бізнесу неможливі без створення відповідних для цього умов. Тобто, держава має створити стабільні умови, які нададуть можливість інвестувати в сталий розвиток, а бізнес має у цих умовах і правилах працювати. І цей діалог між державою і бізнесом дасть результат", – заявив Дмитро Сахарук.

Генеральний директор BASF Україна Тіберіу Діма порушив важливе питання – забезпечення балансу між продуктивністю сільського господарства і водночас мінімізацією впливу на екологію: 

"Щоб досягти цього балансу у нас є 3 основні напрями, в яких ми зараз працюємо: виведення нових сортів зерна, біологічний і хімічний захист рослин з мінімальним впливом на екологію, а також розроблення електронного застосунку для фермерів". 

Обговорили спікери під час панельної дискусії і такий важливий аспект, як збереження українського тваринництва. Зокрема, президент асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" та генеральний директор ІМК Алекс Ліссітса висловився про основні проблеми, які існують у його галузі. 

 "Ми в Україні, коли говоримо про сталий розвиток, зазвичай винуватимо всіх, але не себе. На першому місці стоїть держава, потім бізнес, далі експерти… Але крок назустріч ми не можемо зробити. Якщо ми говоримо про тваринництво, то в сільському господарстві і сільській місцевості більшість молока, яловичини і свинини виробляється в господарських населеннях, де абсолютно неконтрольованих забій худоби. Ми намагаємося вже 10 років запровадити в Україні норми, які контролюватимуть це. Тому, якщо ми хочемо всі боротися за сталих розвиток, нам треба йти вперед", – сказав Алекс Ліссітса. 

Також експерт зазначив, що допоможе рослинництву зайняти лідерські позиції на експортному ринку: 

"Багато хто сьогодні озвучив ідею, що Green Deal – це як заробити гроші. Чому? Тому що ми насправді можемо заробити на карбонових сертифікатах у рослинництві більше як 100 євро за гектар. А для цього нам потрібно змінити технології, запровадити інновації. Я радий, що є діалог з владою, що ми доносимо ці ідеї в робочих групах при Міністерстві захисту довкілля. Я хотів би, щоб український аграрний сектор був одним із перших, хто зможе виконати всі умови і стати в першу лінійку тих, хто буде експортувати в Європу і заробляти на Green Deal гроші. І це той шанс, який Україна не має права втратити".

Щодо можливостей Green Deal у фармацевтичній галузі висловився виконавчий директор АО "Фармак" Володимир Костюк: 

"2016 року ми інвестували близько 40 мільйонів євро, щоб вивезти хімічне виробництво з Києва. Для цього спеціально побудували виробниче підприємство в місті Шостка. Сьогодні в Києві ми завершуємо модернізацію очисних споруд, в які інвестували ще майже 500 тисяч доларів. Тобто будь-яке наше інвестиційне рішення проходить через призму відповідності принципам сталого розвитку. Наприклад, за останній рік ми змогли скоротити наші викиди в атмосферу на 33%. Це дійсно велика робота, яка проводиться командою "Фармака", аби демонструвати, що принципи сталого розвитку функціонують".

Перший заступник генерального директора "Інтерпайп" Денис Морозов зазначив, що їхній завод "Інтерпайп Сталь" є яскравим прикладом декарбонізації і виконання норм Green Deal. Це була найбільша екологічна інвестиція в українську промисловість за роки незалежності – 1 млрд доларів. У результаті викиди заводу зменшилися в 10 разів. Однак Морозов стурбований фінансуванням галузі.  

"Україні знадобиться, як ми оцінюємо, майже 100 мільярдів євро, щоб повністю декарбонізувати металургію. Але фінансування сьогодні ми не бачимо. А промисловці залишаються один на один із завданням декарбонізації", – сказав заступник генерального директора "Інтерпайп". 

Міністр захисту довкілля наголосив, що уряд не перекладає тягар відповідальності на бізнес, а шукає усі можливі шляхи реалізації заходів, які були ними намічені.

"Усі галузі потребують коштів. І саме пошук інвестицій, їх залучення, підготовка законодавчої бази, для того щоб зробити клімат більш привабливим для інвесторів, є завданням для нашого уряду на найближчий час. Ми хочемо перейняти найкращі практики, імплементувати їх в українське законодавство, щоб максимально швидко бути готовими допомогти нашому бізнесу і відповідати Європейському зеленому курсу. Україна може стати інвестиційним раєм, якщо реалізувати верховенство права, захист інвестицій і стимули для інвесторів. Думаю, ми на правильному шляху", – заявив Роман Абрамовський.