Садок бананів біля хати. Як українцям пропонують вирощувати екзотику на городі

Кліматологи не виключають, що при збережені існуючих темпів глобального потепління вже на початку наступного століття весь південь України увійде до зони субтропіків, а пальми-кипариси стануть звичною частиною краєвиду. Чимало українців не бажають чекати так довго і жадають, аби замість оспіваного Кобзарем садка вишневого біля хати у них вже сьогодні на обійсті квітнуло екзотичне манго, а на картопляній грядці замість осоружної бульби колосилася плантація бананів.

Якщо є попит, то неодмінно з’явиться й пропозиція. Це добре помітно в українському сегменті мережі Facebook, що переповнена платною рекламою саджанців різних екзотичних рослин, нібито районованих для вирощування в наших краях. На жаль, в абсолютній більшості ця реклама є відвертим шахрайством.

Досить популярною є реклама саджанців хурми. Ці смачні та дуже корисні екзотичні фрукти полюбляють усі, до того ж на півдні України деякі її сорти та гібриди дійсно можна виростити. Зокрема, селекцією та вирощуванням саджанців хурми займається Державне підприємство — дослідне господарство "Новокаховське" Нікітського ботанічного саду Української академії аграрних наук — Національного наукового центру, що неподалік Нової Каховки. Вчені, однак, зазначають, що найкраще ця культура росте на півдні, включно по Запорізьку область, а далі захолодно навіть для більшості морозостійких сортів, тож вирощування ризиковане.

Важливий факт: на сайтах правдивих розплідників вказано всі їхні реквізити, у тому числі точна адреса. Крім того, там завжди дається розгорнута та детальна інформація (і це не парочка абзаців, а чималий текст), як доглядати за цією досить вибагливою культурою. На шахрайських сайтах цього й близько немає.

Крім того, сайти реальних розплідників багатосторінкові і знаходяться на платних хостингах. Шахрайські ж мають лише одну сторінку що, зазвичай, розташована на конструкторі сайтів для бізнесу Flexbe. Цей сервіс дає можливість створювати пробну безплатну версію сайту, що залишається актуальною впродовж перших двох тижнів. По тому, у випадку ненадходження оплати, сайт автоматично видаляється, але то не проблема – одразу ж створюється новий клон з трішки зміненою назвою.

Якщо реальні розплідники дають власні світлини, то шахраї – скачані з інтернету (це легко перевіряється за допомогою пошуковиків). При чому вкрадені не лише світлини дерев і плодів, але й "агрономів", які буцімто все те рекомендують. Зокрема, на одному з таких шахрайських сайтів бачимо якогось пана Омельченка ("агроном, підприємець, вирощує xypмy на продаж"), який розхвалює нові сорти екзотичної рослини. От лише пошук за фото (є в Google така функція) дає зовсім несподіваний результат. Український аграрій Омельченко насправді виявляється відомим американським блогером-садівником Джеймсом Пріджоні!

Не менш тішать відгуки споживачів, які буцімто придбали саджанці у виробника і вже виростили чималий урожай. Виділимо відгук такої собі "Віри Скороходової". На світлині, яка має ілюструвати її успіхи на теренах українського хурмівництва, бачимо чималий садочок з деревами, яким вже принаймні понад десять років.

Насправді ж світлина "позичена" з азербайджанського інтернет-ресурсу, а сам садок взагалі, найвірогідніше, знаходиться в сонячному Узбекистані.

Крім хурми українцям пропонують вирощувати ще й гранати. Субтропічний гранат, як і теплолюбну хурму, дійсно можна вирощувати в континентальній Україні – у нас виведені відповідні сорти, але знову ж таки — варто зважати на виробника.

Сайт міфічного аграрного товариства "AzerGran", що пропонує саджанці гранату, є повним близнюком "хурмового" і, судячи з усього, зроблений однією й тією ж людиною.

Відомо, що найбільша довіра до інформації виникає, коли її джерело персоніфіковане. Якщо хурму рекламує аграрій "Омельченко" (він же американець Пріджоні), то про чудові морозостійкі сорти гранату розповідає такий собі Кардаш В. І., який, згідно з підписом до світлини, і є засновником згаданого аграрного товариства "AzerGran".

Насправді, як у ситуації зі лже-Омельченком, пан "Кардаш" виявився популярним українським блогером-садівником Ігорем Білевичем. Останнього це надзвичайно обурило, і з цього приводу він записав досить різке звернення.

Пропонуються до продажу (знову ж таки із сайтів-близнюків) і саджанці інжиру та фісташок. Згідно з рекламою, їх лише потрібно тицьнути в землю і спокійнісінько чекати на рекордний врожай. Але в Україні "просто так" ці дерева ростуть лише в Криму, а фісташки ще й на самому півдні Одеської області. "На материку", навіть у теплих південних областях та на Закарпатті, з інжиром доведеться чимало поморочити голову. Зокрема, на зиму його треба досить ретельно укривати.

Якщо хурму, гранат та інжир з фісташками в континентальній Україні ще якось можна вирощувати, то суто тропічні культури у відкритому ґрунті — вже за межею ненаукової фантастики. Але їх теж пропонують висаджувати замість черешні в мами на городі.

Виявляється, у нас виведені навіть морозостійкі сорти манго! Нагадаємо: батьківщина манго — вологі тропічні ліси індійського штату Ассам та країни М'янма.

Цитуємо: "Гібрид дерева манго обирають підприємці з усієї України. Географія не обмежена південними регіонами, оскільки даний сорт чудово підходить для вирощування як в центральній та західній, так і у північній частині України… Щороку наші партнери вирощують неймовірну кількість плодів та діляться з нами фотографіями врожаю. Просто подивіться на те, як гілки ледве витримують ці солодкі плоди. Це перший сорт манго, який на українських землях дає перші плоди, починаючи з середини серпня!"

Там же представлено світлини, якими діляться українські "манговоди". Серед них бачимо вже згадану вище "хурмівницю" Віру Скороходову. На її світлині – величезні та соковиті плоди манго. Однак густо обросле тропічною папороттю платіцеріум (Platycerium) дерево на задньому плані та пальмове листя, що зухвало лізе в кадр ліворуч, як і тропічний молочай праворуч — чомусь викликають певні сумніви, що світлина зроблена десь на Полтавщині чи Житомирщині.

Пані Скороходова не єдина стара знайома. Тут таки універсальний агроном і підприємець пан Омельченко. Правда, чомусь на світлині бачимо зовсім іншу людину, ніж в "хурминому" варіанті Омельченка. Зате його цитата абсолютно ідентична, лише слово "хурма" у тексті змінена на "манго".

До манго у комплекті можна прикупити й особливі сорти бананів, які спокійно будуть рости у вас перед хатою чи на дачі. "Мінімум зусиль — максимум результату! Бананове диво-дерево не боїться морозів, засухи та не гниє через довготривалі дощі! Можливість почати вирощувати в горщику, а потім пересадити в ґрунт", — обіцяють таємничі продавці.

Що банан — то не дерево, а велетенська травичка – опустимо. Як і те, що на теренах нашої країни ця рослина у відкритому ґрунті росте виключно на вузенькій субтропічній смужці Південного берега Криму. Кримські банани, зауважимо, суто декоративні, через недостатню кількість тепла вони навіть не намагаються викидати квіти, не кажучи вже про хоч якийсь урожай. Але у відгуках бачимо протилежне. Неймовірно потішив відгук нібито від Ольги Гайдучук: "Я також вирощую банани на продаж… За рік вирощую біля 700 кг бананів на власному городі…". Все це проілюстроване симпатичною дівчинкою, яка посеред якоїсь плантації обіймає гроно бананів.

Якщо вірити світлині Ірини Улизко, у неї на городі ростуть не лише банани, якими вона вже "забезпечила всю родину", але й пальми. Буває…

Зауважимо, що банан дійсно можна вирощувати в домашніх умовах десь на підвіконні чи еркері. Але виключно як декоративну рослину. Звісно, виставивши додаткове електроосвітлення та доклавши зусиль, можна добитися не лише цвітіння, але й невеличкого врожаю. Але то лише заради "спортивного інтересу". Враховуючи ціну на електрику — то будуть золоті плоди. Можна отримати непоганий урожай в оранжереї, але знову ж таки — про якусь комерційну складову тут говорити не виходить.

Крім тропічної і субтропічної екзотики українцям пропонують зайнятися вирощуванням делікатесних та надзвичайно дорогих білих та чорних трюфелів. "Ціна готового продукту знаходиться на рівні 2750-3500 доларів за кожний кілограм", — наголошуєтеся на рекламному сайті, який є чи не повним близнюком його хурмово-інжирно-мангово-бананових родичів.

Вирощувати такі трюфелі так само просто, як і банани під хатою. Адже це: "Селекційна адаптація! Перший урожай вже через півроку".

Словосполучення "селекційна адаптація", зауважимо, у будь-якого біолога викликає "зависання" (а що це?), але після бананових "дерев" на городі – все може бути.

Виявляється, "селекційно-адаптовані" українські трюфелі можна вирощувати в звичайних вазонах на підвіконні. Лише двічі на тиждень підливати не забути. Хто пам’ятає шкільний курс біології, тут дико реготатиме, але хто ж його пам’ятає?

Виростити трюфель, навіть розміром з квасолину, в невеличкому горщику – нереально. Якби таке було можливо, цей гриб коштував би не дорожче печериць. Насправді це досить складний процес, і підвіконня, та навіть і гаражу, тут буде замало.

Що всі світлини делікатесних грибів, представлені на сайті трюфелерозводчиків "позичені" з інтернету, навіть наголошувати не будемо.

Потішила і реклама саджанців сибірської кедрової сосни. Звісно, як і всі вище перелічені пропозиції, її сорт рекламується, як "сорт стійкий до МОРОЗІВ (до -45°)" (виділення "продавців")

Ще раз — сибірська сосна (принаймні, саме її шишки на світлинах) рекламується як морозостійка. Цікаво, а якою, враховуючи клімат її батьківщини, вона ще може бути? Насправді сибірська сосна у нас практично не росте з протилежної причини – їй у нас жарко! Отримати врожай за рік-два після посадки — фантастика не менша, ніж отримати врожай манго та бананів на дачі під Козятином.

Перші шишки починають з’являтися на поодиноких "садових" деревах у лише у 15-30 років, а в густих лісових насадженнях — у 40-50 років. Максимально на одному дереві може вирости 80-100 шишок. Але для цього сибірській сосні (вона ж кедр) має бути принаймні 150 років! При чому такий щедрий врожай трапляється лише раз на 4-5 років. Але, якщо вірити "відгукам" клієнтів, вже за рік після посадки: "зараз ось сиджу, чищу горішки – загалом всім рекомендую, і гарно, і смачно".

Родзинка на тортик. Здається, автори шахрайського сайту взагалі не в темі, і скачували з інтернету будь-які світлини. Зокрема, бачимо фотографії шишок італійської сосни (Pinus pinea) — її горішки теж чималі та смачні, так і світлини шишок сосни сибірської (Pinus sibirica) — вона ж "сибірський кедр". Пінії, до речі, дуже теплолюбні і в Україні ростуть лише на Південному березі Криму. Сибірська ж сосна, навпаки, дуже не любить спеку і наш клімат для неї некомфортний.

Супер-родзинка. Обіцяється, що вже за перший рік адаптований до умов України кедр виростає до 5 (п’яти!!!) метрів.

Повторимося – всі згадані рекламно-торгові сайти є майже ідентичними і явно створеними однією ж і тією людиною чи групою.

Попри засилля реклами шахрайських пропозицій навряд чи варто говорити про надприбутковість та масштабність бізнесу на фальшивій екзотиці. Ціни на "саджанці" — копійчані (бо при вищих людина тричі задумається), до того ж, судячи з відгуків під рекламними оголошеннями, більшість розуміє, що це "розвод". Але на безбідне життя, вірогідно, прибутків вистачає.

До того ж сама схема великих витрат не вимагає. Хіба що доводиться платити за масоване просування відповідних сторінок у Facebook (який, до речі, чомусь не реагує на скарги про шахрайський контент реклами – гроші не пахнуть?). "Саджанці" ж взагалі найчастіше викопуються на найближчому узліссі – навряд чи пересічний українець має найменше уявлення, як виглядає деревце манго чи гранату, а хто має – купувати у таких розводчиків нічого не стане.

Аби замість омріяної екзотичної рослини не виростити дичку аличі, деревце граба чи клену, варто дотримуватися кілька простих правил:

1. Якщо вам закортіло виростити щось екзотичне — переконайтеся, що рослина може рости в умовах України і, зокрема, вашого регіону. Принаймні гляньте у Вікіпедію.
2. За умови, що вирощування екзоту можливе, — знайдіть, як за ним доглядати. Якщо це складно, а продавець акцентує лише на регулярному поливі – найвірогідніше, він є шахраєм.
3. Пам’ятайте, — доброякісний продавець на своєму сайті вказує усі реквізити та контакти, а також — адресу розплідника. Якщо зв'язок з продавцем зводиться до формули: "залиште свій телефон, — з вами зв’яжуться", а місце знаходження розплідника – таємниця за сімома печатками, найвірогідніше, це шахраї.
4. Банани та манго краще купувати в магазині.