"Руслан і Людмила". Як аніматори розповідають про Україну казками Пушкіна

Сьогодні в прокат вийшов анімаційний 3D-фільм "Викрадена принцеса. Руслан і Людмила". Сюжет цієї казки розгортається на території Київської Русі у часи відважних воїнів, прекрасних принцес і могутніх чаклунів. Мандрівний і не дуже удачливий артист Руслан, який мріє стати лицарем, зустрів красуню Мілу і закохався в неї, навіть не підозрюючи, що дівчина - дочка київського князя. Втім, різниця соціальних статусів навіть не встигла спрацювати, так як злий чаклун Чорномор на очах Руслана викрав його кохану, прагнучи використовувати силу любові для посилення власної чаклунський мощі. Не роздумуючи Руслан відправляється в погоню за вкрадену принцесою, щоб, подолавши всі перешкоди і небезпеки на своєму шляху, довести: справжня любов сильніше самої чорної магії.

Робота над цим амбітним проектом, в основу якого лягла казка Олександра Пушкіна, почалася ще в 2013-м. Загальний бюджет склав 95 млн грн, сума державного фінансування - близько 20%. Відразу після старту українського прокату мультфільм покажуть в Ізраїлі (з 15 березня), в Румунії і Болгарії (з 16 березня), в Туреччині (з 23 березня).

В озвучці мультфільму взяли участь зірки українського шоу-бізнесу. Так, головних героїв, Мілу і Руслана, озвучили солісти групи "Час і Скло" Надя Дорофєєва та Олексій Завгородній, а лиходій-чаклун Чорномор говорить голосом Євгена Малухи, якого український глядач знає за ролями інопланетянина Альфа з однойменного серіалу і Гомера Сімпсона з "Сімпсонів". Також у роботі взяли участь телеведучі Юрій Горбунов, Сергій Притула, Маша Єфросиніна, музиканти Олег "Фагот" Михайлюта і MONATIK, заслужені майстри спорту України Василь Вірастюк та Олександр Усик, актори Микола Боклан, Олег Волощенко і Роман Луцький, актори "ДИЗЕЛЬ Студіо" Євген Гашенко, Єгор Крутоголов і Олександр Бережок.
Режисером картини виступив Олег Маламуж. Анімація для нього, можна сказати, - справа життя. Вже в 17 років Олег почав працювати у відомій київській студії "Борисфен", а в 2005-му відкрив власну студію "Авторитет". "Викрадена принцеса" - його повнометражний дебют.

"ДС" поговорила з Олегом відразу ж після прем'єри фільму.

- Як для вас почався цей проект?

- Я прийшов на студію "Анимаград" вже після запуску його розробки. Було три варіанти сценарію, три сценариста заступали на проект, і останній варіант, нарешті, вирішили втілювати, тому що він вийшов найбільш близьким до того, як ми хотіли це перевірити. На доопрацювання останньої версії сценарію ми витратили близько двох років, потім три роки виробництва. Загалом вийшло п'ять років.

У нас сценарій визначав жанр - подорож, довгий пошук і повернення вкраденого щастя. Особливо романтична історія не могла вийти, тому що у нас герої тільки встигли закохатися, як принцесу відразу викрали, а другий раз вони зустрілися практично в кінці фільму. Тому акцент зробили на Руслані, а до Мілі поверталися в контексті її протистояння Черномору у нього в замку. Тобто у героїв не було часу сидіти і скаржитися один про одного. Щоб зацікавити глядача, потрібно було показати йому таке роуд-муві, коли ти разом з персонажами весь час перебуваєш у русі, долаєш перешкоди, проходиш випробування за випробуванням, намагаючись досягти своєї мети.

- Який персонаж, на вашу думку, найбільш вдався?

- Напевно, найяскравіший - один Руслана, Нестор (Лестор - у міжнародному варіанті). Адже головні герої не можуть поводитися занадто яскраво, виявляти негативні якості, словом, не можуть стати звичайним людям з певними вадами. Тому Нестор, якого озвучував Сергій Притула, став свого роду движком історії в плані емоцій і гумору. Особою "Шрека", по суті, став осел. Так само і Нестор-Лестор бере на себе досить багато уваги.

- Як вам працювалося з зірками при озвучці?

- Одна з головних проблем - знайти час на їх досить щільних графіках. Група "Час і Скло" раніше не працювала в озвучці, тому їм допомагали, підказували багато, часу це зайняло більше. А Фагот, Юрій Горбунов, Василь Вірастюк вже не раз брали участь в озвученні, у них це легко і добре виходить. Досвідчені актори добре приваблюють аудиторію.

- Вас не дорікають у використанні сюжету з російського твору?

- Це твір про нас, про київ. Ми розповідаємо про себе за допомогою, по суті, світової класики. І врахуйте, що проект починався ще до всіх подій Революції гідності і початку російської військової агресії. - "ДС"), коли все було досить мирно і гладко. Ми не робили класичну радянську казку про богатирів і при розробці візуального ряду орієнтувалися більше на Європу. Ми взяли інший період - на кілька століть пізніше, Київ вийшов у нас європейським містом. Від першоджерела залишилася сюжетна лінія, а сама історія розказана зовсім по-європейськи, і глядачі, які вже дивилися фільм на міжнародному ринку, її прийняли. Вийшла, я вважаю, досить вдала екранізація. По суті, ми історію про себе собі ж і залишили, щоб про нас її не розповідав хтось інший.

- Яка специфіка виробництва повнометражної анімації в Україні?

- У нас будь-яка студія стикається з тим, що повнометражна анімація - це фабрика, де всі процеси розподілені і кожен займається своєю ділянкою роботи. Він не може зіпсувати сусідню ділянку і ретельно робить те, що йому доручено. Досить складні також автоматизація та узгодження цих процесів. Тут перетинається бажання творчого пошуку з виробничими вимогами, з розрахунком того, коли якась частина роботи повинна бути закінчена. І другий момент: всі візуальні новинки подсматриваются за кордоном, що аналізуються. Ми крок за кроком намагаємося відтворити світові інновації, щоб результат був не гірше. Там давно виробляють такий продукт, все налагоджено, постійна конкуренція, вони втирають носа один одному якістю картинки. А ми намагаємося за ними просто встигати.

Але найголовніша складність, звичайно, - дедлайн, крайній термін здачі. Навіть якби ми хотіли щось сильно поліпшити, то довелося б переробляти всю колишню роботу. Картинка річної давності повинна була в'язатися за якістю з більш пізніми епізодами. Ми багато чому навчилися, і на наступному проекті все вийде ще чистіше і приємніше для ока. Це ж досвід. Були побоювання, адже багато студії зазнали фіаско з 3D-проектами - вони навіть не виходили на екрани. У нас же вийшло.

- У прокату є перспективи?

- Права продані на покази по телебаченню або в кінотеатрах майже в 40 країнах. Це, приміром, Польща, Туреччина, Німеччина, Франція, Китай, Латинська Америка, Південна Корея.

- Чим їх приваблює фільм, зроблений в Україні? Адже там вистачає і американських, і своїх картин.

- Якістю. У нас договори з 30 країнами були укладені ще до закінчення роботи над фільмом - бачили, що ми добре працюємо. Плюс в анімації немає такої щільності фільмів, раз в тиждень - вже багато. Цей ринок ще не дуже заповнений, і це сприятливий момент для нас.

- Які ваші режисерські плани?

- Зараз працюю над реалізацією "Мавки" - нового фільму "Анимаграда". А далі подивимося. Анімаційних проектів в Україні трохи і у кожного з них дуже довга історія. Роки можуть пройти від початку пошуку фінансування до стадії реалізації. У мене за час роботи над "Вкраденої принцесою" діти встигли підрости.