Роботи-сапери і фейкові новини. Що роблять українські вчені для НАТО
У Києві пройшов інформаційний день програми НАТО "Наука заради миру і безпеки" (НРМБ), на якій представили розробки українських вчених, створені в рамках цієї програми. Головна мета заходу - презентація можливостей співпраці для українських науковців.
За словами старшого радника з питань програми SPS і партнерства відділу нових проблем безпеки НАТО Деніз Бетен, Україна і НАТО є партнерами вже більше 20 років, і головний напрямок їхньої спільної роботи - наукове співробітництво. За цей час Північноатлантичний альянс вклав в українську науку 40 млн євро. Більше тисячі українських науковців взяли участь у міжнародних розробках і експериментах. А сама Україна сьогодні посідає перше місце серед країн - партнерів Альянсу за кількістю наукових проектів та обсягом їх фінансування в рамках програми "Наука заради миру і безпеки".
Трохи історії
Хоча Північноатлантичний альянс багатьма сприймається виключно як військова організація, насправді у НАТО є безліч програм у сферах науки, захисту навколишнього середовища, організації допомоги в надзвичайних ситуаціях природного характеру. Програма "Наука заради миру і безпеки" (НРМБ), яка стартувала в 1958 р., належить до їх числа. Вона була створена, щоб сприяти підготовці вчених, сприяти обміну знаннями і створювати мережі експертів. Сьогодні ця програма перетворилася в один з головних інструментів партнерства, охоплюючи широке коло питань, включаючи киберзащиту, реагування на тероризм і зміцнення енергетичної безпеки. За останнє десятиліття програма виступила з ініціативою проведення серед своїх 29 держав-членів і 41 держави-партнера близько 800 спільних заходів - від кіберзахисту в Йорданії до гуманітарного розмінування в Україні.
Від радіаційної до кібербезпеки
З 1991-го НАТО за допомогою програми "Наука заради миру і безпеки" фінансує дослідження українських вчених. В рамках НРМБ вже реалізовані 25 спільних проектів за участю українських науково-дослідних інституцій. Зараз на стадії виконання знаходяться ще 33 проекту. Більшість з них - військові розробки.
Приміром, у КПІ спільно з американськими колегами розробили пристрій, за допомогою якого можна виявити збройного людини в натовпі. Завдяки фінансуванню НАТО вітчизняні вчені створили спеціальний прилад для відстеження радіоактивних матеріалів, який можна розмістити квадрокоптере і використовувати, наприклад, для обстеження Чорнобильської зони. Це дозволяє виявляти джерела забруднення, не піддаючи ризику персонал. У минулому році наші вчені спільно з італійськими та американськими колегами завершили роботу над роботизованою платформою, яка здатна не тільки знаходити міни під землею, але і визначає їх клас, що значно полегшить життя саперам.
З нових проектів, представлених на інформаційному дні програми НАТО "Наука заради миру і безпеки", цікавий спільний проект двох українських вузів - Чернігівського національного технічного університету та КПІ у співавторстві з дослідницької лабораторії армії США та інститутом оборони Болгарії. Вчені працюють над програмою кіберзахисту, яка здатна не тільки знаходити і відслідковувати фейкові новини в мережі, але і визначати рівень напруги в суспільстві. Загальний бюджет цього дослідження, розрахованого на три роки, становить 433 тис. євро. Частина КПІ, приміром, понад 153 тис. євро. У цю суму входять купівля обладнання, необхідного для досліджень, стажування за кордоном, оплата відряджень, а також стипендії для молодих науковців - вони становлять близько 500 євро в місяць.
За словами першого заступника міністра освіти і науки України Юрія Полюховича, це співпраця надзвичайно важливо. НАТО отримує досвід і знання наших вчених, а вони - гроші на покупку дорогого устаткування і можливість налагодити контакти з вченими по всьому світу. "Поки наша держава, на жаль, не може фінансувати вітчизняну науку в належній мірі. Особливо у сфері високих технологій і розробки зброї", - говорить Полюхович.
Щоправда, ситуація з фінансуванням вітчизняної науки може змінитися в кращу сторону з початком роботи Національного фонду досліджень України, який з наступного року почне грантову підтримку наукових досліджень і розробок. У бюджет на це закладено 500 млн грн. За словами Юрія Полюховича, гроші будуть давати тільки кращим вченим під найперспективніші розробки. Визначати кращих буде рада фонду. Планується, що повноцінно працювати Національний фонд почне з квітня 2020-го. Перший час ця структура буде підкорятися Міносвіти, а через рік відомство планує відпустити фонд у вільне плавання.
