Рік пандемії. ТОП-5 причин, чому Зеленський не майстер спорту з боротьби з коронавірусом

"Ми боремося разом із COVID-19, і я бачу, що ми чесно, як мінімум у цьому напрямку, ми майстри спорту з боротьби з коронавірусом. Я в цьому впевнений. Візьміть статистику", — заявив Зеленський рік тому, підсумовуючи результати першого національного локдауну. Тоді ж він закликав не порівнювати Україну з іншими країнами Європи чи світу, де є схожа територія і кількість населення, адже "згідно зі статистикою, ми одні з найкращих, тому що вчасно все зробили, і правильно, не чекали всіх контрактів від МОЗ, наповнювали, як могли всі мережі та всі лікарні". Тоді ж президент сказав, що те, чи почнеться друга хвиля коронавірусу, не залежить від держави, і висловив сподівання, що Україна вийде з карантину за місяць.

Сьогодні Україна офіційно переживає третю хвилю COVID-19, хоча деякі експерти із цим незгодні й наполягають, що триває друга. Так чи інакше, за час пандемії країна пережила кілька жорстких локдаунів, були відправлені у відставку троє міністрів охорони здоровʼя — Зоряна Скалецька, Ілля Ємець та — 18 травня цього року — Максим Степанов, кампанію з вакцинації можна вважати проваленою, а медики постійно нарікають на неприйнятний протокол лікування від коронавірусу та недостатню кількість ліжок із киснем у лікарнях. "ДС" пригадала, як за рік від гучної заяви президента змінилася ситуація з пандемією коронавірусу в Україні.

Без тестів, але з закритими кордонами

Комісія незалежних експертів з питань готовності та реагування на пандемію Всесвітньої організації охорони здоровʼя 13 травня оприлюднила свої висновки щодо боротьби світу з коронавірусом. Згідно з ними, поширенню хвороби можна було запобігти, якби ВООЗ оголосила глобальну надзвичайну ситуацію на міжнародному рівні раніше, ніж 30 січня 2020 року. Натомість країни не вжили відповідних заходів, щоб зупинити поширення вірусу, навіть після оголошення НС, а Європа та США втратили весь лютий і почали діяти лише тоді, коли у лікарнях стало бракувати місць.

Рік тому Україна разом з багатьма країнами Європи оголосила перший жорсткий локдаун. Були вжиті доволі рішучі заборонні заходи — три місяці країна жила в умовах відсутності сполучення між регіонами, зупинки громадського транспорту, віддаленої роботи, зачинених магазинів (усіх, окрім тих, що торгують товарами першої необхідності) та без масових розважальних заходів. Проте цей час не був використаний для належної підготовки медичної системи до пандемії. 19 березня 2020 року тести на коронавірус у Києві робила лише Олександрівська лікарня і її охороняла Національна гвардія, згодом експрес-тести вартістю 320 гривень зʼявилися на майданчику публічних закупівель Prozorro і відтоді дуже повільно й у невеликих кількостях розповсюджувалися країною. Вже тоді починалися розмови, що експрес-тести не надто ефективні, а надійніше перевірятися ПЛР. Усю минулу весну в Україні фіксували мало випадків коронавірусу — до тисячі на багатомільйонну державу, але цю цифру можна пояснити не лише низькою захворюваністю, а й мізерною кількістю тестів, які мали лабораторії та лікарні у своєму розпорядженні. У той час світові експерти говорили, що побороти пандемію можна, запровадивши масове тестування населення і відслідковування контактів, проте в Україні цього зроблено не було.

16 березня 2020 року Україна закрила кордони для іноземців на термін до двох тижнів, а 15 квітня Кабмін додатково закрив 10 контрольно-пропускних пунктів. 20 травня уряд відкрив кордони з ЄС та Молдовою, а кордони з Росією та Білоруссю продовжили роботу в обмеженому режимі. Власних громадян Україна впускала без проблем, проте погана комунікація призвела до того, що на кордонах з Польщею утворилися величезні скупчення людей і черги з заробітчан, що намагалися повернутися додому. Влада у соцмережах всіляко піарила додаткові заходи на кордонах, як-то температурний скринінг та обовʼязкове носіння масок, через відсутність тестів нікого не перевіряли на коронавірус. Примусова самоізоляція чи тестування на в'їзді в країну у перші місяці пандемії введені не були.

На початку квітня 2020 року Кабмін заборонив українцям гуляти у парках та скверах і зобовʼязав носити маски у громадських місцях (приміщення, транспорт, зупинки). Але масок в аптеках було не знайти, а там, де засоби індивідуального захисту можна було придбати, вони різко злетіли в ціні — за одну маску треба було витратити від 30 гривень. Водночас, для належного захисту маски треба було змінювати кожні 2-4 години. Очевидно, що правильного режиму носіння маски дотримувалися далеко не всі. Поліція була наділена повноваженнями штрафувати порушників, але робилося це вкрай вибірково.

"Велюр" та непрозорі тендери

За рік українці спостерігали чимало скандалів. 27 квітня зʼясувалося, що київський ресторан "Велюр", який належить народному депутату від партії "Слуга народу" Миколі Тищенку, продовжував працювати попри карантин — лише для високопоставлених гостей. Нардеп відповів, що готовий заплатити штраф, якщо ресторан дійсно порушив закон, але урешті ця історія закінчилася нічим.

Також у другій половині квітня держпідприємство "Медичні закупівлі" звинуватило Міністерство охорони здоров'я у проведенні непрозорого тендеру на придбання захисних костюмів для лікарів, які виявилися дорожчими на 40% від реальної ціни. Депутатка від "Голосу" Олександра Устінова стверджувала, що ексміністр Ілля Ємець намагався закуповувати захисні костюми для лікарів в обхід системи ProZorro і не через міжнародні організації, однак Ємця звільнили і ситуацію вдалося частково виправити — частину грошей витратили на закупку костюмів через міжнародні організації. Згодом під керівництвом вже Степанова МОЗ домовилося з українським виробником про закупку костюмів за ціною 245 грн за штуку, або на 40% дешевше, коштом великої партії товару. Загалом за 90 тисяч костюмів держава мала заплатити 22 млн грн. "Тобто загальна економія склала б 13,7 млн грн. На ці гроші додатково можна було б закупити ще 50 тис. костюмів для медиків", — порахувала Устінова.

10 травня минулого року головний санітарний лікар Віктор Ляшко, який найімовірніше замінить Степанова на посаді міністра охорони здоровʼя, заявив, що парки та сквери на період карантину в Україні закривали не стільки для впливу на епідеміологічний процес, як для психологічного тиску на людей. "Завдяки цьому психологічному ефекту у людей зʼявилося відчуття небезпеки та необхідності дотримання карантинних заходів, які впроваджував уряд", — сказав Ляшко. Ці слова ще більше підірвали довіру українців до влади, адже вийшло, що замість того, аби закупати тести, концентруватися на компетентному лікуванні людей від коронавірусу, забезпеченні ефективного карантину та прийнятних компенсацій медикам, влада займалася залякуванням.

3 червня Зеленського у компанії Ляшка спіймали на публічному порушенні карантину у Хмельницькому — президент без маски сидів у кавʼярні за одним столом із пʼятьма людьми, а Ляшко за цим спостерігав. Згідно з тодішньою урядовою постановою, приміщення закладів мали відкритися з 5 червня. Ляшко назвав вчинок делегації "інспекцією готовності ресторанів до їх послаблення", що викликало ще більшу критику на його адресу.

Мрії про українську вакцину

Восени 2020-го міністр Степанов заговорив про розробку української вакцини й те, що вона вже навіть пройшла випробування на живих клітинах. "Цей препарат є кандидатом на вакцину. Вчені отримали досить стійкий результат щодо вироблення антитіл організмами тварин після застосування препарату", — говорив урядовець у жовтні.

Він називав вакцину "перспективною", Зеленський — "унікальною", але урешті до клінічних випробувань справа не дійшла. Епідеміолог і доктор медичних наук Михайло Фаворов, який володіє компанією, яка мала розробляти українську вакцину, розповів "ДС", що "кошти на неї не були виділені". У Європі розробка одного також препарату вартує до мільярда доларів, тоді як український МОЗ сподівався зробити вакцину від коронавірусу за 100-150 млн гривень.

Степанов визнавав, що Україна немає необхідних потужностей для створення вакцини, препарат створювався у біолабораторіях Туреччини та США. Однак це не завадило міністру 8 квітня 2021 року, коли вже майже всі кошти з ковід-фонду були витрачені, а суспільство та політики починали говорити про провалену закупівлю вакцин, заявити, що створення власного препарату є "питанням нацбезпеки". Науковці відповіли міністру, що Україна не випускала вакцини вже 30 років, індрустрія втрачена, наука знаходиться у занепаді й міністру слід замислитися про те, як врятувати вакцинацію іноземними препаратами та проінвестивувати у вітчизняні біолабораторії та дослідження, аби бути серед гравців на ринку вакцин під час наступної пандемії.

Провал кампанії з вакцинації

Спершу через брак коштів український уряд покладав головні надії на послуги світової ініціативи Covax, потім, коли стало зрозуміло, що квоти Covax Україні не вистачить, Кабмін звернувся до міжнародної компанії-посередника Crown Agents, уклав договір на купівлю китайської вакцини з низькою ефективністю і попросив Китай посприяти її експорту. 24 лютого Україна стала 95-ою країною, в якій почалася вакцинація від COVID-19, коли в Україну прибули перші партії AstraZeneca (Covishield) виробництва індійського підприємства Serum Institute.

Тепер, коли у Європі повним ходом триває вакцинація, Україна не може похизуватися навіть мільйоном вакцинованих громадян — на 19 травня однією дозою прищепили 994 661 українців, двома — 37 315 людей. За добу 18 квітня у шести регіонах України не було зроблено жодного щеплення від коронавірусу. Схожа ситуація виникала й на Київщині, коли за одні з квітневих вихідних жодну людини не вакцинували. 20 травня ЄС вирішив відкрити кордони для повністю щеплених туристів, однак для українських мандрівників це рішення Євросоюзу поки мало що означає: навіть ті кілька десятків тисяч вакцинованих поки не зможуть отримати сертифікати про вакцинацію за визнаним ЄС зразком.

Ще до початку вакцинації МОЗ презентувало дорожню карту, за якою у перших чергах отримують щеплення медики, які працюють з хворими на ковід, військові, літні люди та соціальні працівники. Всі інші мали записуватися у чергу на вакцинацію у додатку "Дія" — станом на середину травня охочих назбиралося понад 600 тисяч. Незабаром зʼясувалося, що для громадян, які мріють вакцинуватися, також є вихід зробити це раніше: прищепитися залишками вакцинами у найближчому пункті щеплення. Нині українців щеплюють трьома вакцинами — AstraZeneca (індійська Covishield та корейська — AstraZeneca-SKBio), американська Pfizer та китайська CoronaVac.

Проте не все так просто. В одному з пунктів щеплення "ДС" пояснили, що направлення на вакцинацію залишками спочатку потрібно отримати у сімейного лікаря, а якщо у вас такого немає — укласти декларацію і чекати, що ваш лікар вам допоможе. 

Ексвиконувач обовʼязків керівника "Медзакупівель" Віктор Нестуля вважає, що в Україні затягнулася закупівля вакцин від COVID-19 через політичний конфлікт і спроби МОЗ взяти під свій контроль придбання препаратів. Завадило також законодавство, оскільки за ним Україна може закуповувати лише зареєстровані на території країни ліки та вакцини, тому закони довелося коригувати під ковід-препарати, але процес був недостатньо швидким. Нестуля розповів, що початок перемовин про закупівлю вакцини для України почався лише восени 2020 року, хоча вони могли вестися й раніше, принаймні, з Covax. При цьому багато інших країн вели перемовини ще з весни 2020 року, задовго до третіх стадій клінічних випробувань вакцин. Експерт зазначив, що й відповідний бюджет на вакцини зʼявився в України лише наприкінці грудня 2020-того, тоді як кошти з Фонду боротьби з коронавірусом витрачалися на будівництво доріг.

На тлі звинувачень у провалі вакцинації і загалом боротьби з коронавірусом депутати кілька разів збирали підписи за відставку Максима Степанова. Наприкінці квітня їм вдалося зібрати необхідні понад 150 підписів, а 18 травня міністра відправили у відставку. Степанова також критикували за низький рівень охоплення населення України тестуванням на COVID-19 та ініційовані міністерством карантинні обмеження, кожна година запитань до уряду у Верховній раді перетворювалася на годину запитань лише до очільника МОЗ. Премʼєр Шмигаль зауважив, що робота Степанова на посаді міністра була означена "проваленими завданнями, які не можна ігнорувати".

Тепер Степанова на посаді міністра охорони здоровʼя має замінити його заступник Віктор Ляшко. Голова парламентської фракції "Слуги народу" Давид Арахамія розповів, що лише виглядало, що Степанов та Ляшко працювали разом, тоді як насправді — займалися паралельними процесами. Наприклад, за його словами, Степанов не допускав Ляшка до питання вакцинації. Своєю місією на посаді Ляшко назвав боротьбу з коронавірусом, збільшення темпів вакцинації та якісну підготовку медичної системи до нових хвиль COVID-19. "Я обіцяю, що в літній період ми зробимо понад 10 мільйонів щеплень, це пʼять мільйонів щеплених українців", – заявив Ляшко.

Чого за рік досягнув світ

У світі вірус убив понад 3,4 мільйони людей та заразив понад 164 мільйони. З вакцинацією також не скрізь усе гладко: кожній країні є за що покритикувати свої міністерства охорони здоровʼя та відповідальних осіб. Наприклад, ВООЗ називала вакцинацію у Європі "неприпустимо повільною", заявляла про недофінансування плану з реагування на COVID-19 і те, що майже десяток країн, переважно африканських, досі чекають на отримання вакцин проти коронавірусу. Крім того, нерівномірний розподіл COVID-вакцин у світі в організації вважають "шокуючим дисбалансом".

ЄС домовлявся про закупівлю вакцин від COVID-19 ще з літа 2020 року, уряд США співпрацював з приватними фірмами та інвестував у створення препаратів, а Канада залучила військових до організації вакцинації. Так, Євросоюз ще на початку пандемії створив "механізм групового контрактування", за яким підписувалися закупівлі не лише на вакцини, а, наприклад, на маски, костюми, ШВЛ — одним пакетом. Також велися групові переговори з виробниками вакцин. Через те, що ЄС оперативно відреагував на необхідність домовлятися про препарати, нині ціни на вакцини для нього одні з найнижчих у світі, — від двох доларів за дозу, тоді як середня ціна для України становить 7 доларів.

Поки міністр Степанов сварився з "Медзакупівлями", США запустили програму під назвою "Warp speed", яка передбачала надзвичайну швидкість розробки та державно-приватне партнерство. З компаніями, які не входили у цю програму, уряд США підписував звичайні закупівельні угоди. Загалом про закупівлю вакцин оперативно змогли домовитися абсолютно різні уряди — від багатих США та Канади до значно бідніших африканських, азіатських чи балканських країн.

Хоча в українській боротьбі з пандемією було задіяно багато людей, обставин, економічних чинників, Зеленського та Шмигаля важко назвати "майстрами спорту по боротьбі з коронавірусом". З огляду на смертельні цифри, нині так не можуть себе назвати посадовці жодної з країн світу. Самовпевненість української влади, її хаотичні дії та їх наслідки призвели до понад 50 тисяч офіційно зареєстрованих летальних випадків. Залишається сподіватися, що замість порожнього піару влада обиратиме більш зважені рішення для боротьби з пандемією.