Ремонт завершено, попереду – реставрація. Як виглядає костел святого Миколая і скільки коштувало відновлення
Днями Міністерство культури України повідомило про завершення протиаварійних робіт у київському костелі святого Миколая, а благодійники, які пожертвували гроші на костел, розмістили радісні пости у соцмережах.
3 вересня костел святого Миколая у Києві, збудований легендарним київським архітектором Владиславом Городецьким, дуже постраждав від вогню. Пожежа почалася з органу, в якому сталося коротке замикання. Саме цей дорогий музичний інструмент був однією з причин багаторічного розбрату між громадою римо-католицької церкви та Національним будинком органної та камерної музики. Справа в тому, що за католицькими канонами орган не може розташовуватися у вівтарній частині храму. Хоча, за словами Ольги Кононенко, директорки НБОМ, у світі існує така практика, коли інструмент встановлений так само, як у київському костелі.
Крім того, київський орган, сконструйований спеціально для концертного залу майстрами чеської фірми Rieger-Kloss ще 1979 року, давно потребував ремонту – чехи склали кошторис аж на 300 тисяч євро. На жаль, держава за багато років так і не знайшла можливості виділити таку суму, а в результаті вийшло так, що й ремонтувати вже нічого. Постраждалий у вогні орган відновленню не підлягає.
Тоді трагедія сколихнула все українське суспільство не менше, ніж свого часу пожежа в Нотр-Дам. І українці відреагували гідно – і великий бізнес, і звичайні люди вмить почали перераховувати гроші на відновлення храму. За словами Тетяни Кухоцької, голови наглядової ради БО "Збереження та розвиток костелу св. Миколая", буквально за три дні відомі українські компанії перерахували 18 мільйонів гривень. Загалом було зібрано близько 27 мільйонів пожертвувань.
Щоправда, навіть у цій благородній справі не обійшлося без дивини — наприклад, якийсь громадянин на прізвище Білецький перерахував по одній копійці більше ста разів. Також, за словами Ольги Кононенко, від римо-католицької церкви як юридичної особи не було перераховано на протиаварійні роботи жодної гривні.
Цікаво, що, за попередніми даними, на повне відновлення будівлі після пожежі знадобилося б щонайменше 75 мільйонів гривень. Але в результаті на протиаварійні роботи витратили близько 21 мільйона.
"На ці кошти було зроблено проєкт, проведено державну експертизу, технічний нагляд та безпосередньо ремонтні роботи. Тобто за спеціальною технологією очистили будівлю від кіптяви, зачинили вікна, зробили тимчасову підлогу, відновили систему опалення, тимчасову систему освітлення та демонтували деталі собору, які могли впасти, — люстри, частини стелі та інші", — розповіла Тетяна Кухоцька.
Не зайве наголосити, що всі протиаварійні роботи було здійснено не на державні гроші, а на пожертвувані кошти. Суму, що залишилася — близько 6 мільйонів гривень, планують витратити на реставрацію або, наприклад, на купівлю нового органу.
Але роботи у костелі ще не завершено. Наступний етап – реставрація. На це гроші Мінкультом уже закладено. Причому проєктів буде два – для зовнішніх та внутрішніх робіт. За словами Ольги Кононенко, документація була розроблена ще три роки тому, але тепер потребує коригування. У будь-якому разі реставраційні роботи можна буде розпочинати лише навесні. (Нагадаємо, що реставрація зовнішнього фасаду мала розпочатися ще минулого року, але йшли суди по тендерах, тому процес було відкладено.)
А тим часом усередині костелу можуть розпочатись богослужіння римо-католицької громади — знаходитись в будівлі вже безпечно для людей. "Я нещодавно розмовляла з новим настоятелем отцем Павлом. Вони висловили побажання проводити служби у верхньому залі, тому що у нас вже є акт готовності приміщення до експлуатації. Єдине – будівля знаходиться на балансі Будинку органної музики. І ми маємо підписати угоду про використання приміщення, оскільки не можемо зараз використовувати костел для концертної діяльності, а, наприклад, за опалення та освітлення ми раніше платили з власних доходів, яких зараз немає, тому залишається питання, хто все це оплачуватиме, і так само треба вирішити, де відбуватимуться богослужіння — як зараз, у нижній вітальні, або буде перенесено до верхньої зали", — каже Ольга Кононенко.
Зазначимо, Міністерство культури та інформаційної політики України підписало меморандум про передачу у постійне користування приміщенням релігійній громаді костелу святого Миколая після закінчення протиаварійних робіт. І це має статися не пізніше 1 червня 2022 року.
Поки що не ясно, що буде з Національним будинком органної та камерної музики. Можливо, він перебереться до комунального кінотеатру "Київ". Наразі Національний будинок органної музики перебуває у стадії переговорів між київською мерією та Мінкультом. "Ми зараз ініціюємо передачу його з комунальної у державну власність, щоб його можна було переформатувати під концертну залу і побудувати орган там. Якщо вийде, навіть дві зали — велику і камерну. Але для цього нам потрібно разом із фахівцями потрапити на об'єкт та оцінити, чи це можливо зробити технічно", — розповіла директор НБОМ Ольга Кононенко.
А що ж орган? Перш ніж робити новий або копію старого, потрібно вирішити питання з приміщенням та визначити, де він стоятиме. Справа в тому, що кожен такий музичний інструмент розробляється під місце, де буде встановлено його акустичну формулу та архітектурне рішення. Новий орган, швидше за все, не буде, як раніше, розташовуватися у вівтарній частині, тому про відновлення копії "чеського подарунка" у Миколаївському костелі навіть не може бути й мови.
Але у будь-якому разі костел без органу існувати не може. Рано чи пізно постане питання про його будівництво. І, швидше за все, тепер він буде розташований більш традиційно — на хорах, а отже, буде значно меншим за розмірами.
Ольга Кононенко сподівається, що після реставрації буде можливість проводити концертну діяльність у костелі. Хоч уже й за інших умов. Адже концерти органної музики – це також світова практика.
