Радіоактивний попіл по-нашому. Коли російські екстрасенси врятують українців

"Безмірно далекі від народу", - саме ця крилата фраза першою приходить на розум при після прочитання гнівних постів на Facebook з приводу інциденту з російськими військовими в "Битві екстрасенсів" на телеканалі СТБ.

Коротке резюме громадського обурення: "Та як вони посміли!". Керівництво телеканалу принесло вибачення, пообіцяв припинити трансляцію передачі і звільнити винних, Нацрада по телебаченню і радіомовленню заявив, що розбереться з "факапом" (цитата з коментаря члена Нацради Сергія Костинського). Телеканалу призначать перевірку, може бути, оштрафують.

Між тим найцікавіше в цій історії те, що російська "Битва екстрасенсів" йде в ефірі СТБ далеко не перший рік - сюжет зі злопам'ятним військовим вийшов вже в 17-му сезоні програми. Можна довго говорити про те, що екстрасенси та інші чаклуни з магами - недозволена для XXI століття мракобісся і освічені люди таку "пургу" взагалі дивитися не будуть. Але суха статистика свідчить про те, що 16-й сезон "Битви екстрасенсів" на телеканалі СТБ посів другу сходинку у рейтингу найпопулярніших передач минулого року. На першому місці, до речі, шоу "Холостяк-6", а на третьому - постшоу за мотивами того ж "Холостяка" - "Холостяк-6. Як вийти заміж. Життя після шоу". Теж досить цікаві цифри: поки у фейсбуках до крепатури в пальцях сперечаються про роль жінки в сучасному суспільстві і таврують всіляких сексистов, люди на ринках охоче обговорюють, як треба було піднести себе мужика, щоб він до ніг і шуби і діаманти.

Історія з російськими військовими (навіть якщо це спеціально навчені актори), зайвий раз демонструє те, що гроші не пахнуть. Фактична війна з Росією, практично щодня виносить життя українських військових, не змусила українських медіа-менеджерів відмовитися від російського телепродукту. "Піпл хаває", а значить, і реклама піде, і гроші. Нічого особистого, як мовиться, лише бізнес. Російські серіали у нас теж показують рівно до того моменту, поки їх не заборонить Нацрада.

Правда, з екстрасенсами вийшло ще забавно: для українського телеглядача момент, коли російський солдат говорить про участь у війні на території України, просто вирізали. Мовляв, очі не бачать - серце не болить. В результаті сотні тисяч телеглядачів, які раптом дізнаються, що їх улюблена тележвачка раптом зникла з ефіру, залишаться в подиві. А якщо і дізнаються від кого-то причину табу, то, швидше за все, щиро дивуються: ну подумаєш, ну воював. Чого з-за цього програму з ефіру прибирати? У президента он фабрика в Росії, а тисячі українців досі на заробітках у "північного сусіда". Так що тепер, їх зрадити анафемі?

Як би не тішили себе ілюзіями політики і громадські діячі, "маленький українець" черпає інформацію не з статей аналітичних видань та дискусій у Facebook. Для більш 85% громадян основним джерелом інформації досі залишається телевізор. І те, що в ньому показують російські шоу, концерти за участю зірок, не гребують співати і танцювати в РФ, і навіть представників "злочинного режиму" на кшталт Ганни Герман або Олени Бондаренко - грандіозний провал української державної інформаційної машини. Втім, тут скоріше треба визнати, що машини і не вийшло - так, дитячий велосипед "Зайка".

Адже Тут ще ось який момент. На СТБ виходить і власна передача "Слідство ведуть екстрасенси". Її мета - розслідування злочинів, які правоохоронні органи розслідувати не хочуть або розслідують "не так". "В цьому сезоні помітна тенденція, коли правоохоронці самі звертаються або ж направляють до нас людей, яким потрібна допомога, так як їм, на жаль, не вдалося розкрити справу. Радує і те, що завдяки багатьом нашим успішним справах, коли невинно засуджених випускали на волю, а винні потрапляли на лаву підсудних, слідчі набагато охочіше йдуть з нами на контакт", - розповідала керівник проекту "Слідство ведуть екстрасенси" Вікторія Мухіна. Простіше кажучи, коли сподівання на державу немає - треба йти до екстрасенсів. А тепер уявімо собі середньостатистичного українця, який дізнається з новин, що чиновники ховають під подушками мільйони доларів, поліцейські беруть хабарі, банки один за іншим лопаються з оглушливим тріском, а міністр МВС роздає кому нагородну зброю. Тут і "Битву екстрасенсів" почнеш дивитися, і всяких "холостяків" з "холостячками". Все те, що дає хоча б ілюзорну надію.

А раз "піпл хаває", то питання морального характеру можна відсунути на другий план. Глядачів адже, врешті-решт, ніхто не неволить перед телевізорами штани протирати. У минулому році в ефірі каналу "Україна" йшов серіал "Не зарікайся", однією з сюжетних ліній якого була війна "укрів" та "кривавої фашистської хунти" проти "бійців ДНР/ЛНР". Серіал, до речі, незважаючи на громадське обурення, тоді не заборонили. Показово, до речі, що передачі та серіали в переважній більшості у нас забороняють постфактум. А це означає, що власники каналів, ні їхні менеджери не бачать нічого поганого в тому, щоб напихати споживачів подібною продукцією, свідомо ігноруючи ідеологічні моменти. Війна війною, а серіал за розкладом.

Проблема в тому, що ще трохи-і момент для виходу з цього замкненого кола може бути упущений. "Радіоактивний попіл", який продукують самі українці, все щільніше затягує горизонт подій. Війна, в якій гинуть реальні хлопці з крові і плоті, все більше перетворюється в гротеск, зведення рахунків столичних політиків, вигідний можновладцям конфлікт. А звичайний українець у цей час намагається порозпихати сімейний бюджет по купках "на комуналку", "на школу", "на їжу", "на хабарі" з подивом дивиться на курс долара і розуміє, що ніякої безвиз йому і даром з такими цінами не треба. Що ж стосується війни - то нехай он син Порошенко йде воювати.

І поки вітчизняні медіа будуть "годувати" глядачів російськими передачами, сумнівними серіалами і виступами одіозних політиків, сподіватися на те, що настрої суспільства зміняться, як мінімум нерозумно. Українська пропаганда померла, так і не народившись. Почуття відповідальності і совість українських медіа-менеджерів, мабуть, пішли за нею. Так і виходить, що через три роки війни ми дивимося, як російські екстрасенси допомагають солдатам, яких на Донбасі як би не було. Адже у нас в країні теж війна, якої немає.