Психосоматика і "хвороби з голови". Чи хворіють люди від стресу

Психосоматика — дуже суперечливе поняття, лише згадка якого часом викликає у людей бурхливі емоції. Деякі "психологи" заробляють гроші, доводячи клієнтам, що усі їхні хвороби — подекуди складні та серйозні — наслідок стресу чи життєвих проблем. 

Проте фахівці доказової медицини під психосоматичними розладами розуміють хвороби та стани, що загострилися на тлі стресу і радять поєднувати ментальне лікування з візитами до лікарів. "ДС" розібралась, чи всі хвороби йдуть "з голови", як стрес впливає на фізичне здоров’я і як варто дбати про себе під час війни.

Чим психосоматика відрізняється від іпохондрії?

Психосоматика — це напрям психології, який вивчає і пояснює, як емоційні переживання, стреси і психологічні проблеми впливають на наш фізичний стан, каже Галина Капустинська. "Тобто, коли психіка не справляється з проблемами, негатив відкладається в підсвідомості і проявляється вже у вигляді певних збоїв в організмі", — уточнює вона.

Водночас іпохондрія — це один із видів неврозу, при якому в людини є постійний страх захворіти. "Цей страх настільки сильний, що людина може реально відчувати симптоми хвороби. Навіть якщо вона здасть аналізи, сходить до лікаря і лікар скаже, що вона здорова, іпохондрик все одно після цього буде відчувати симптоми", — пояснює Капустинська. 

За її словами, людині буде здаватися, що лікар її "недостатньо оглянув чи перевірив", і вона буде й надалі ходити по інших лікарях, і все одно буде відчувати симптоми, поки не наважиться піти на особистісну психотерапію. Отже, іпохондрія — це тривожний розлад, тоді як психосоматика — напрям психології, тож їх не слід плутати.

Наскільки взаємопов’язані фізичний і психологічний стан людини?

Галина Капустинська наголошує, що психосоматика досі викликає серйозні суперечки серед експертів: є багато її підтверджень і є більш ніж достатньо спростувань. Існує дві головні теорії про те, як працює психосоматика:

1. Коли кожен вид стресу або емоційних переживань впливає на появу конкретної певної хвороби. Наприклад, якщо у людини болить серце, — це свідчить про те, що "у її житті недостатньо любові", а якщо болять нирки — "людина надто часто розчаровується".
2. Коли певне довгострокове перебування у постійному стресі, стримування певних емоцій або довгостроковий рівень тривоги може загострювати вже наявні хвороби або провокувати проблеми з органами: але винятково у комплексі із фізичними аспектами.

Доказові лікарі дотримуються другої версії. Пані Капустинська пояснює: коли організм людини дуже ослаблений, вона багато працює, мало спить і постійно нервує, то у період сезонного грипу вона матиме більше шансів на нього захворіти за людину, яка регулярно спить, гарно харчується і має мінімальний рівень стресу.

Як впливає психосоматика на українців в умовах війни?

Галина Капустинська пояснює, що прояви психосоматичних симптомів у воєнних умовах — індивідуальне явище, але вже можна говорити про те, що більшість українців не будуть такими, як раніше, і навіть після перемоги не зможуть на 100% повернутися до довоєнного життя. "Це потрібно прийняти. У нас у всіх відбулася колективна травма, тому що більшість чула вибухи, сиділа у бомбосховищі, і, на жаль, велика частина з нас втратила когось близького. Відповідно, якщо говорити про психосоматику, то у нас буде вражатися те, що в нашому організмі найслабше, або загострюватися те, до чого ми найбільш схильні", — каже експертка.

З нею згоден і міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, який заявляв, що "навіть на тих, хто зміг стійко перенести перші місяці війни, чекає ментальне виснаження, адже звикання до постійного перебування в умовах війни також може негативно вплинути на психічне здоров'я". За даними МОЗ, у 20-30% осіб, які пережили травматичні події, може розвинутись посттравматичний стресовий розлад. Крім того, за прогнозами, міністерства, українці "постаріють" на 10-15 років — хвороби, які мали якусь вікову структуру, будуть зустрічатися на 10-15 років раніше, ніж це було до війни.

Водночас терапевтка нагадує і про "травму людини, що вижила" як теж один з психосоматичних проявів мирного населення. Людину, яка має цю травму, можуть картати думки про те, чому вона залишилась жива, а хтось з її близького оточення загинув. Також їй може здаватися, що вона недостатньо багато робить для перемоги своєї країни. У когось же, навпаки, може спрацювати захисний механізм, і людина просто припинить відчувати будь-які емоції.

"З гештальт-терапії ми знаємо, що за будь-якою відсутністю емоції насправді ховається настільки сильне почуття, що наша психіка просто не може з ним впоратися і намагається максимально його пригнітити, притиснути, аби просто не відчувати цей психологічний біль", — зазначає Галина Капустинська.

Чи можливо вилікувати важкі хвороби, знизивши стрес?

Гештальт-терапевтка наголошує, що вилікувати важкі хвороби за допомогою психосоматики неможливо. "І якщо хтось обіцяє за допомогою психосоматики допомогти вилікувати якусь важку хворобу, — це те саме, що піти до "мага", який махатиме перед вами руками, й дасть понюхати ладану. Тобто це не спрацює", — підкреслює Галина Капустинська.

Водночас при будь-яких важких хворобах досить дієвою може бути психотерапія, адже вона дає людині дві дуже важливих речі: 

• повне прийняття;
• підтримку.

Тобто у комплексі із медичним лікуванням вона може допомогти людині боротися із хворобою і формувати бажання одужати, зазначає експертка.

Як в умовах війни уникнути психосоматичних захворювань?

На думку Галини Капустинської, цілком уникнути психосоматичних захворювань українцям не вдасться, адже більшості вже була нанесена певна травма. При цьому особливість людської психіки полягає у тому, що ми можемо адаптуватися до будь-яких ситуацій і робити це здоровим шляхом.

"У психології немає поняття правильного чи неправильного, є те, що працює, і при цьому не приносить нам абсолютної шкоди. Якщо говорити про війну, то у першу чергу потрібно намагатися в міру своїх можливостей адаптуватися до тих умов, у яких ви проживаєте", — радить експертка.

Гештальт-терапевтка пропонує вибудовувати власний побут: робити хоча б мінімум буденних речей, які ви робили до війни. Навіть банально регулярно ходити в душ, пити чай з улюбленої чашки, ходити у магазин та обов'язково контактувати з людьми — такі прості речі також допоможуть. "Адже у розмовах з людьми ви зможете знайти певну підтримку і відчуття того, що ви не самотні у своїй проблемі, що таких людей багато", — зазначає вона.

Також, за змогою, терапевтка радить мати хоча б одне хобі. Не так важливо, це будуть малювання, читання, співи чи щось інше, близьке вам. Важливо, що у комплексі це все допоможе адаптуватися до складної ситуації і зустріти перемогу України в оптимальному фізичному та психологічному стані.