Психологія "Вовиної тисячі". Чому українці витрачають гроші на книжки, а не на фітнес
Раптом українці виявилися нацією, що неймовірно багато читає, і після отримання тисячі за вакцинацію обвалили сайти книгарень. Про те, чому наші співвітчизники вважають за краще витрачати віртуальну субсидію, яку в народі охрестили "Вовиною тисячею", на книжки, а не на фітнес, "ДС" розповів психолог Валентин Кім
Вже місяць повнолітнім українцям, які пройшли повний курс вакцинації від Covid-19 та зареєструвалися у програмі "єПідтримка" у додатку "Дія", виплачують по 1000 грн. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль прозвітував про те, що в рамках цієї програми люди витратили вже понад 1,3 млрд грн. Близько 8,2 млн осіб відкрили картки у банках для отримання коштів. Ще 7 млн подали заявки в "Дії" на отримання тисячі за вакцинацію. Витрачають, за запевненнями прем'єра, в основному на книжки, відвідування кінотеатрів та купівлю залізничних квитків.
За даними Міністерства економіки, за чотири тижні виплат найбільше — 490 млн грн — вакциновані українці витратили у книгарнях. Трохи менше, 386 млн грн – у кінотеатрах. Квитків до театрів та концертів придбали на 188 млн грн, а на залізничний та авіатранспорт – на 180 млн грн. Найменше витратили на спорт – 146 млн грн.
"Українці завжди адаптуються до того, що робить влада"
Коментуючи такий атракціон небаченої щедрості від уряду, як віртуальний грошовий бонус, психолог Валентин Кім акцентує увагу на тому, що ця ініціатива добре вписалася в адаптаційну модель поведінки українців. "Середньостатистичний громадянин України завжди пристосовується до того, що робить влада. І будь-які її починання намагається обернути на свою користь. І тут, з одного боку, ми бачимо складні та незручні умови, що виставлені державою всім, хто ці гроші хоче отримати. Видають тисячу лише тим, хто вакцинувався і тільки тим, хто встановив додаток "Дія". Ну і, як вишенька на торті, отримавши ці гроші, витратити їх можна тільки на покупку певних товарів чи послуг. Безумовно, величезна кількість населення України не має можливості скористатися цією державною ініціативою: Причини всім відомі – відсутність сучасних гаджетів, інтернету, локацій, на яких можна ці гроші витрачати… З іншого боку, у культурних центрах – великих містах, там, де є відповідна інфраструктура, в яку, власне, і намагалися перенаправити гроші – люди успішно цю тисячу витратили", — каже психолог.
Те, що витратити "Вовину тисячу" можна лише на покупку книг, візити в кіно, театр, музей або картинну галерею, абонементи у спортивний клуб та квитки на потяги чи літаки в межах України, Валентин Кім вважає виправданим. Хоча, на його думку, подібні обмеження не додають популярності чинній владі. "Я не знаю, наскільки усвідомлено запроваджувалися ці обмеження, але точно знаю, що українці – це нація, яка постійно живе в умовах виживання. І якби не було обмежень, то люди витратили б цю субсидію на гречку чи інші продукти харчування. Одним словом, на те, що б убезпечило їх існування хоча б на деякий час", — резюмує Кім.
За словами психолога, те, що до переліку увійшов бізнес в основному, який представляє індустрію розваг, що найбільше постраждала від карантинних обмежень, аж ніяк не випадковість. Уряд мав його підтримати, проте, щоб уникнути корупційної складової, гроші вирішили спрямовувати не безпосередньо. А так, як то кажуть, і вовки ситі, і вівці цілі. З одного боку, люди мали хоча б мінімальну можливість вибрати, на що саме вони хочуть витратити гроші. З іншого боку, постраждалі галузі отримали від держави грошову допомогу. "Чим хороша ця модель з суто економічної точки зору? Тим, що гроші дуже швидко повертаються до бюджету. Більше того, з усіх покупок, що зроблені за ці кошти, сплачено всі податки. Можна сказати, що це одне з найкращих рішень чинної нині влади", – вважає Валентин Кім.
Як минуле Зе-команди допомогло книговидавцям
За підрахунками Центру економічної стратегії, з моменту введення "єПідтримки" продаж книжок в Україні зріс на 30%, а до кінця дії програми українські видавництва можуть отримати 760 млн грн.
Психолог вважає, що книжковий бум серед українців спровокувала аж ніяк не любов, що прокинулась до читання, а те, що "Вовину тисячу" найпростіше було витратити саме в книгарнях. "Можна купити певну кількість книжок і вкластися саме в тисячу без жодних доплат. Це набагато простіше, ніж купити абонемент у спортивний зал або квитки в кінотеатр. І ще, гадаю, певний пієтет і повага до книжок у нас у суспільстві збереглися навіть попри те, що ми вже давно не відносимося до самих читаючих націй світу. Ну, і не варто забувати, що книжки часто купують у подарунок.І логіка цих дій досить проста: навіщо витрачати свої гроші, якщо можна витратити державну субсидію. книжковий ринок в Україні досить розвинений. У нас досить широкий асортимент різних видань на будь-який смак, тому вибирати є з чого", — пояснює Кім.
Крім того, експерт упевнений, що у всій історії з віртуальною субсидією є ще одна складова, яка пов'язана з особистістю Володимира Зеленського. "Якщо говорити про професійне минуле президента, то він виходець із культурно-медійного середовища. А це означає, що він добре знає і розуміє цю сферу. Тому цілком природно, що вона у нього завжди у пріоритеті. І, швидше за все, узгодження вибору напрямків, на які можна було б витратити гроші, було Зеленському приємно і зрозуміло, і цей факт з рахунків скидати не варто, як і не варто скидати той факт, що досвід подібних виплат виявився досить успішним. Тобто в чинної влади точно з'явиться бажання його повторити. Проте все впирається у бюджет, який вже повністю розписаний на цей рік. І додаткових коштів у ньому немає", — каже психолог.
Грошей може й ні, але бажання подобатися українцям є. Інакше складно пояснити той факт, що одразу після закінчення новорічних канікул президент дав доручення Кабміну розробити механізм отримання "ковідної" тисячі для неповнолітніх українців віком від 12 до 18 років. Також з другої половини січня 2022 р. програму розширять, і вакциновані українці віком понад 60 років зможуть витратити кошти не на спортзал та кіно, а на більш важливі для них потреби – на придбання ліків. А ось чи економіка витримає подібні загравання — питання.