• USD 41.3
  • EUR 43.5
  • GBP 52.2
Спецпроєкти

Псевдоісторичний екшн. Що не так з новим фільмом про Крути

Історики кажуть, що картина перебріхує події, автори фільму в цьому нічого страшного не бачать
Кадр з фільму "Крути. 1918"
Кадр з фільму "Крути. 1918"
Реклама на dsnews.ua

У вересні минулого року в Межигір'ї стартували зйомки історичного бойовика "Крути. 1918", присвяченого бою студентів з більшовиками на підступах до Києва.

"Фільм починається з таємного політичного союзу між Україною і Антантою, коли Антанта, а це Франція і Англія, намагалися приєднати Україну до цього союзу. Це була перша спроба українців увійти в Євросоюз, який поламали потім німці і більшовики, наступаючи на Крути, Київ. Ми розповідаємо історію простих, звичайних українців на тлі масштабних подій", - говорить автор сценарію Костянтин Коновалов.

"Головних персонажів у картині троє: дівчина Софія і два брати, Андрій і Олекса, сини генерала української армії. Один син - досвідчений військовий, інший - студент-пацифіст, який відправляється на війну добровольцем. Звичайно ж, у фільмі не обійшлося без любові - на тлі цих трагічних і героїчних для країни подій зароджується любов головних героїв картини - Софії і Андрія", - розповів продюсер картини Артем Колюбаєв. В кадрі - безліч молодих акторів, а також Дмитро Ступка, грає Симона Петлюру, і навіть міністр культури Євген Нищук.

Напередодні сторіччя з дня бою під Крутами в мережі з'явився тизер нового фільму.

І тут сполошилися історики. Найголовніша претензія до творцям фільму - спроба зробити Симона Петлюру не тільки "антисемітом", але і "детоубийцей": за сюжетом саме він відправляє студентів на вірну смерть. Тим часом Петлюра до бою під Крутами відношення не мав - на той момент він вже не був секретарем військових справ, а разом зі своїм добробатом придушував січневе повстання в Києві. До того ж історики критикують і декорації: не так у ті часи виглядали солдати ворогуючих армій. "Всяке було, але за державні гроші на шию Петлюрі ще й Крути, до яких він ні вухом, ні рилом, повісити!" - зазначає історик і постійний автор "ДС" Кирило Галушко. Справа в тому, що половина бюджету фільму - державні гроші. На виробництво "Крути. 1918" Держкіно виділило 26 млн грн. А значить, відзначають історики, команда фільму вже не може знімати історичний бойовик, в якому свідомо історичні факти.

Реклама на dsnews.ua

Обуренням в соцмережах історія не закінчилася - у неділю в Крути відправився символічний "Поїзд єднання", в якому їхали історики, чиновники, громадські діячі та журналісти. Цю поїздку історики використовували для того, щоб звернути увагу державних мужів на проблеми у фільмі. "На зворотній дорозі Євген Нищук говорив з Михайлом Ковальчуком (історик, спеціалізується на дослідженні національно-визвольного руху 1917-1921 рр. - ред.), і той у загальних рисах навів свої зауваження. На наступному тижні буде організована зустріч міністра з істориками. Боротьба триває", - зазначив радник голови АП, історик Василь Павлов.

Ось тільки чи буде ця боротьба результативною - велике питання. Незважаючи на те що автори фільму поки що подали лише тизер, зйомки картини вже закінчені. Вже до травня фільм повинні представити Держкіно, хоча прем'єра запланована на 6 грудня. Як каже режисер картини Олексій Шапарєв, за ці півроку він хоче "покататися по фестивалям" - представити картину на іноземних кінофорумах.

А що стосується історичних нестиковок, то в них Шапарєв ніякої крамоли не бачить. "Ми знімаємо художній фільм, насичений чином. А якщо хочете побачити реконструкцію - дивіться ролики в YouTube", - заявив він в свіжому інтерв'ю "Крим.Реалії". Від претензій з приводу недостовірності костюмів учасників тих подій режисер теж відмахується: "Якщо ви хочете золоті і срібні ґудзики, то їх не буде, тому що це дорого". І взагалі Шапарєв вважає: якщо глядач буде звертати увагу на гудзики і те, як підкручене вусики у офіцерів, то гріш ціна такій картині. Головне у фільмі - щоб глядач не позіхав. До того ж, каже Шапар, самі історики досі сперечаються про те, як саме відбувся бій під Крутами, а історичні нестиковки можна знайти в будь-яких картинах про минуле, включаючи, наприклад, гучний "Дюнкерк" Крістофера Нолана. Шапарєв підкреслює: "Це картина про боротьбу за свободу, це картина про любові - любові до себе і навколишнього світу". З історії столітньої давності прибрали всі політичні гасла, зате додали шпигунську і любовну лінію. Все для масового глядача. І дуже сумнівно, що творча група фільму буде перезнімати картину з-за якихось там заперечень істориків, до того ж Симона Петлюру грає Дмитро Ступка, улюбленець мільйонів українок. Сам Ступка каже, що спочатку повинен був зіграти у фільмі роль офіцера Набоки, але Шапарєв віддав йому роль Петлюри "з-за зовнішньої схожості".

До речі, Шапареву не вперше обиваться від критики щодо неправдоподібного відображення історичних подій - за досить вільне ставлення до фактів його лаяли ще після виходу серіалу "Гвардія", де він теж виступав режисером. Втім, сам Шапарєв любить каже: "Кіно - не купюра в сто євро, щоб всім подобатися".
Між тим фейки про Крути - проблеми не тільки нового фільму. Так, наприклад, у пресі часто ілюструють матеріали про героїв Крутів фотографіями з їх похоронів, однак виявилося, що на більшості фото насправді відображені похорони жертв більшовиків.

Вистачає й інших міфів про Крути. Наприклад, у масовій свідомості зміцнився стереотип, що відстоювати Україну кинулися безвусих молодики, тоді як насправді більшості учасників бою під Крутами було 19-28 років. Історик Олеся Ісаюк також зазначає, що за традицонной версії більшовицьким ордам протистояли лише 300 студентів і майже всі з них загинули або потрапили в полон. Насправді студентів під Крутами було близько шести сотень, плюс до цього в бою брали участь і військові - за найскромнішими підрахунками, з української сторони було близько 800 чоловік. Загиблих за сучасними оцінками - 75-100 осіб.

Напередодні бою під Крутами автори проекту "LIKБЕЗ. Історичний фронт" Віталій Скальський і Михайло Ковальчук провели лекцію, в якій розповіли про те, як насправді дійшло до бою під Крутами.

Так що автори фільму "Крути. 1918" при бажанні могли створити картину, яка максимально точно відтворювала б атмосферу тих років. Тим більше, що Віталій Скальський зазначає: навряд чи в історії України є ще один бій, настільки прискіпливо вивчений істориком. Але історичну правдоподібність творці картини принесли в жертву видовищності. Власне, нічого поганого в цьому немає. Навіть зі слоганом "перші кіборги" історики сперечаються. Тільки от називати вийшло кіно історичним, мабуть, не варто. Особливо, якщо його знімають за державні гроші.

    Реклама на dsnews.ua