Провчити "кіборга". Для чого Кремль буде вдихати нову силу в українських антифашистів

Вчора СБУ спільно з працівниками київської поліції затримали в Харкові підозрюваних у скоєнні нападу 2 травня в Києві на ветерана АТО Дмитра Вербича. Тоді на хлопця напали п'ятеро людей, серед яких дві дівчини. Завдавали удару в спину ножем, бризкали в обличчя газовим балончиком і добивали молотком, пише "ДС" з посиланням на Depo.ua.

Серед затриманих виявився людина з російським паспортом на ім'я В'ячеслава Лукічева.

За даними ЗМІ, молоді люди позиціонують себе антифашистами. Одна із затриманих навіть розповіла, що просто гуляла по Подолу в Києві з компанією, вони побачили хлопця в футболці з нацсимволикой і вирішили провчити "бандерівця". Загалом, версія досить дивна, оскільки компанія надто вже була підготовлена до нападу. Мала при собі холодну зброю і маски, а після спокійно поїхала в Харків. Все це більше схоже на замовну акцію.

Як згодом стало відомо з повідомлення СБУ, організатором нападу на АТОвца Вербича був росіянин, який переховується в Польщі, куди виїхав 4 травня.

Адвокат постраждалого Дмитра Вербича, Наталія Фещик, в коментарі "Громадському"заявила, що серед затриманих лише одна жінка причетна до нападу. Її везли до Києва для обрання запобіжного заходу. Інших затриманих начебто відпустили, тому що вони не причетні, і ця жінка просто у них жила.

Тим часом Дмитро Вербич, захисник ДАП, боєць "Правого сектора", одужує. Гучна подія нагадує одиничний випадок, хоча в соцмережах його вже починають пов'язувати з нещодавнім вибухом гранати у Києві, у результаті якого загинув чоловік з посвідченням УБС. У будинку знайшли зброю, а народ в соцмережах пише, що коли чоловік заснув на вулиці, підклали під нього гранату. Хоча очевидці і поліція стверджують, що до хлопця ніхто не підходив. У всьому цьому можна запідозрити небезпечний прецедент для майбутнього.

На початку 2000-х наші спецслужби придушили активну ліворадикальна рух, у той час у своїх лавах мало чимало кримінальних елементів. Під час однієї з операцій "Альфа" навіть затримала терористів, які мали зброю і вибухівку, готуючи в столиці теракт. Після цього ліворадикали існувати не перестали. В Одесі, наприклад, серед них було чимало ультрас, вони влаштовували марші вулицями з гаслами "Фашизм не пройде", брали участь у фанатських махачах і проросійських акціях. Угруповання часто фінансувалися саме проросійськими силами у владі. Так було і в інших регіонах, навіть у Києві. До "Антифа" в столиці відносили, наприклад, ультрас "Арсеналу". Хоча під час Майдану і після початку війни на Донбасі чимало антифашистів діяли разом з ультраправими, протистояли "Беркуту" і російським найманцям в АТО. Були і ті, хто вибрав Антимайдан. Найбільш відомий у Харкові антифашист Олег Новіков діяв разом з депутатом-комуністкою Олександрівської - соратником Медведчука. У 2015-му він був заарештований після харківських подій 2014-го і протистояння проукраїнським силам, але в 2017-му вийшов на свободу. Хоча загалом ліві і праві мали спільного ворога в Донбасі і Криму.

Зараз же, якщо виявиться, що за нападом на атошника стоять росіяни, потрібно розібратися з двома моментами. По-перше, все дуже схоже на те, що хтось може спробувати почати всередині країни вуличну війну між ультраправими та леворадикалами, які потроху піднімають голову (чимала кількість пабликов в соцмережах тощо). Остаточно їх угруповання не зникли, а при фінансуванні від сусідів їх існування має і певну мету, яка вигідна тим самим сусідам. Паралельно з цим Росія буде мобілізувати прихильників акціями на кшталт "Безсмертного полку", також чималий пласт населення теоретично здатна підняти УПЦ МП, у якої також є власні бойові загони. Взяти хоча б "Союз православних "Радомир", вже засвітився в побитті учасників флешмобу в Запоріжжі, які несли дитячі іграшки до храму УПЦ МП після того, як священик відмовився відспівати загиблої дитини. Ідеологічне протистояння вигідно Москві, щоб розколоти українське суспільство в надії розпалити ситуацію до повномасштабної громадянської війни. Зрозуміло, що українським спецслужбам потрібно найближчим часом взяти ліворадикалів на олівець.

По-друге, потрібно також опрацювати і інші версії. Наприклад, чим займався атошник Вербич і міг бути у нього з кимось конфлікт на побутовому або діловому рівні. Щоб остаточно зрозуміти, яка природа злочину, що стався в центрі Києва.

У будь-якому випадку зростання криміногенної ситуації в Україні, викликана в тому числі і війною на Сході, вимагає від силовиків подвоєного уваги. Оскільки Москва продовжує шукати інструменти для розколу суспільства. І якщо їм це вдасться, Україна може зіткнутися з величезними проблемами.