Прощай, риба. Скільки ще українців помре від ботулізму
У столиці оголосили бойкот в'яленої риби - з 29 травня у Києві введено заборону на продаж таких продуктів. Саме в'ялена риба стала причиною трьох випадків захворювання на ботулізм в Києві, причому один виявився летальним. Ще один випадок захворювання на ботулізм був зафіксований в Херсоні. Всі постраждалі вживали рибу, куплену у великих торгових мережах.
Ботулізм - вкрай небезпечна токсикоінфекція, яку викликає паличка Clostridium botulinum і її токсин, що міститься переважно в консервах, які або приготовлені з порушенням технології, або зберігалися неправильно. Ботулотоксин є одним з найбільш сильних природних отрут. При цьому він надзвичайно поширений.
При попаданні в організм ботулинистический токсин вражає черепно-мозкові нерви і мотонейрони передніх рогів спинного мозку, що призводить до порушення роботи центральної і вегетативної нервової системи. Загибель настає від паралічу дихальної мускулатури і серця.
Підступність токсину в тому, що він не впливає на смак продукту. Найчастіше причиною захворювання стають консервовані гриби, ковбаса та інші м'ясопродукти, копчена і в'ялена риба.
У Госпродпотребслужбе вже заявили, що причиною отруєння трьох осіб у Києві стала продукція ФОП Меркулов А., поставлена в гіпермаркет "Караван" і супермаркет "Мегамаркет" постачальником ТОВ "Чудо-Юдо" р. Світловодськ Кіровоградської області. Причому всі постраждалі їли різну рибу - тарань, ляща та коропа. Найімовірніше, ця продукція стала причиною захворювання жінки в Херсоні. Підприємство, на якому виготовляли рибу, поки призупинило діяльність - фахівці служби вирушили на підприємство для проведення санітарно-епідеміологічного огляду. Зразки продукції відправлені в Кіровоградський обласний лабораторний центр Моз.
Крім того, з торгових мереж відкликають рибу підозрілого виробника. Госпотребслужба також настійно рекомендує не купувати рибу, вироблену ТОВ "Чудо-Юдо".
Однак ці заходи навряд чи зможуть уберегти українців від нових випадків ботулізму. Справа в тому, що в твердих продуктах зразок ковбаси або копченої риби, можлива так звана "гніздова" інфікованість. Тобто збудники хвороби можуть бути в окремих частинах продуктах. Тому трапляються приклади, коли рибу їла вся сім'я, а захворів тільки одна людина. Профілактика ж захворювання не сильно відрізняється від звичайних заходів безпеки по відношенню до харчових продуктів: не купувати з рук, стерилізувати банки для домашніх закруток, не вживати прострочені консерви і з роздутими кришками, не брати у дорогу продукти, які швидко псуються і т. д. Однак досвід масових отруєнь на весіллях або в дитсадках показує, що українці досить халатно ставляться як до чужого, так і до свого здоров'я. Кому з нас не знайома ситуація, коли треба доїсти те, що "вже почало псуватися"? А при перших ознаках харчового отруєння українці швидше підуть пити активоване кут і горілку з перцем, ніж звернуться за допомогою до лікарів. Про те, чому українці воліють самолікування, можна говорити довго. Проте це анітрохи не применшує того факту, що значного числа ускладнень і навіть летальних випадків можна було б уникнути, звернися хворий вчасно за медичною допомогою. У випадку з ботулізмом своєчасне звернення до лікаря дійсно може врятувати життя. Правда, і тут є одна українська особливість - в країні регулярно не вистачає сироватки від ботулізму.
Між тим спалах смертельно небезпечного захворювання в країні реєструють кожен рік. У травні 2015-го по країні було зафіксовано близько десяти випадків захворювання, у тому числі кілька - з летальним результатом. В більшості випадків мова йшла про отруєння в'яленою рибою. У вересні минулого року виконуючий обов'язки начальника головного управління Госпродпотребслужбы в Києві Олег Рубан заявив, що в країні було зафіксовано шість випадків ботулізму. Причому в чотирьох випадках йшлося про вживання продуктів, придбаних у місцях несанкціонованої торгівлі. А ось ще два випадки стосувалися продуктів при сертифікованому виробництві.
Так що повністю убезпечити себе від ризику захворіти можна тільки в тому випадку, якщо взагалі виключити потенційно небезпечні продукти з раціону. І скільки ще українців захворіє або навіть загине, спокусившись минулорічними шпротами або бабусиними грибочками, - питання риторичне.
Оскільки в результаті відправлення рибою загинули люди, буде відкрито кримінальне провадження. В його рамках буде проведена експертиза продукції, ретельно досліджені причини смерті. Винними, швидше за все, будуть визнані посадові особи постачальника. В рамках кримінальної справи постраждалі (отруїлися, а також родичі загиблих) можуть подавати цивільні позови про компенсацію витрат на лікування, а також моральної шкоди. Крім того, можна пред'явити вимогу компенсувати інші збитки - наприклад, недоотриманий прибуток в результаті перебування на лікарняному.
Як правило, якщо мова йде про отруєння харчовими продуктами, до суду справа доходить рідко. Споживач, що отруївся продуктом з магазину, може у позасудовому порядку пред'явити підприємства установі претензію, приклавши до неї медичний документ з підтвердженням факту захворювання, зразки продукції і торгові чеки. У переважній більшості випадків сторони домовляються про будь-якої компенсації. Якщо торговий заклад не готова визнавати провину, можна звернутися в Госпотребслужбу, яка може призначити експертизу і оштрафувати винуватця.