Процедура відновлення платоспроможності фізичних осіб. АПУ надала алгоритм дій

Тренером став один розробників Кодексу України з процедур банкрутства (далі – КупБ), керівник Проекту, член Правління АПУ Юліан Хорунжий. Фахівець надав універсальний алгоритм дій в ситуації неплатоспроможності фізособи та допоміг проаналізувати профільне законодавство. Ми зібрали ключові тези.

Переглянути запис вебінару можна за посиланням.

Підсумки проєкту

Стартував він за три місяці від народження інституту неплатоспроможності фізособи (до цього оголосити про банкрутство могли лише юрособи). Впродовж 9 місяців безоплатні консультації отримали понад 200 сімей в 6 регіонах. Детальніше про підсумки — тут.

Історія питання

Проблема реструктуризації боргів за валютними кредитами, забезпеченими іпотекою нерухомого майна актуальна з 2008 року — відтоді вона лише набирає обертів. Так, станом на 2016 рік у банківській системі обліковувалося понад 30 тис. кредитів на загальну суму 50-60 млрд. грн. Наразі їх кількість складає 12 тис. на суму понад 20 млрд. грн.

При цьому, двома найдієвішими механізмами врегулювання проблеми спікер назвав позасудову реструктуризацію (діалог із банком) та судову (із застосуванням п.5 прикінцевих положень КУпБ).

В межах проекту консультанти пріоритетно рекомендували саме перший варіант, адже він заощаджує і час, і кошти боржника. В такий спосіб було врегульовано 40% випадків.

Алгоритм дій

Крок перший — аналіз практичної ситуації позичальника. Без нього неможливо обрати механізм реструктуризації. Розпочинати його варто з визначення пасиву боржника, враховуючи правові позиції Верховного Суду. Звести їх можна до трьох ключових: 1. Кредитні відносини припиняються з моменту надіслання банком вимоги про дострокове погашення кредиту; 2. Відтоді припиняються і нарахування відсотків; 3. Строки давності щодо звернення стягнення боргу з моменту першого прострочення сплати чергового платежу.

Крок другий — визначення вартості нерухомості, яка є предметом іпотеки. Причина — у випадку реструктуризації розмір боргу встановлюється саме в розмірі житла. Для розрахунку спікер радить інтернет-сервіси, де розміщена інформація про вартість житла.

Крок третій — визначення фактичної заборгованості боржника. Точно визначається залишок суми, яка підлягатиме реструктуризації.

Крок четвертий — встановлення розміру відсоткової ставки відносно боргу з огляду на розмір об'єкту нерухомості (поріг = квартира площею 60 кв.м./13, 65 кв.м. на кожного члена сім'ї чи будинок площею 120 кв.м).

Крок п'ятий — встановлення орієнтовного графіка погашення реструктуризованого боргу. Для розуміння розміру щомісячних платежів допоможе кредитний калькулятор.

Спікер розповів, що в межах реалізації проєкту колеги беруть участь в Робочій групі з питань вдосконалення законодавства про банкрутство при Мін'юсті. Зокрема, одна із внесених пропозицій — надати боржнику можливість обирати опції для погашення боргу.

Щодо схем такого погашення — консультанти рекомендували застосовувати ануїтетну, оскільки вона є найбільш прогнозованою, а розмір щомісячних платежів є стабільним.

А от стосовно змінюваної VS фіксованої ставки, пан Хорунжий зауважив — ризики є при умові вибору будь-якого з варіантів:

"Якщо фінансова стабільність держави зберігатиметься, а Нацбанк знижуватиме рівень облікової ставки, то й індекс знижуватиметься. Та якщо фінансова система втратить стабільність — ситуація буде протилежною. В основному ми рекомендуємо залишати фіксовану ставку".

Далі юрист розповів про головні нюанси позасудової та судової реструктуризації, особливості проваджень в справі про неплатоспроможність фізосіб, та підстави для їх відкриття. Також учасники дізналися про стадію визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення його боргів та стадію фінальну — закриття провадження в справі про банкрутство.

Проєкт здійснюється за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку в рамках гранта, наданого Проектом USAID "Трансформація фінансового сектору".