Проблеми українок за кордоном — працевлаштування, ментальне здоров’я, культурні та мовні бар’єри: дослідження
Головними темами, які цікавлять переміщених українок, є досягнення фінансової самостійності, працевлаштування, подолання культурних та мовних бар’єрів
На це вказують результати дослідження ключових потреб тимчасово переміщених через війну українок, передає "ДС".
Дослідження проведено у жовтні-листопаді 2023 року коаліцією "Культурні мости", у складі ком’юніті "Домівка" (Австрія), КМО ВГО "Громадянська мережа ОПОРА" (Україна) та Міжнародної групи масштабуючого коучингу Ірини Золотаревич. Вибірка представлена масивом із 225 респонденток, метод дослідження — анонімне онлайн-опитування.
Як зазначається, попри те, що дві третини опитаних жінок не задоволені станом свого ментального здоров’я, більшість за допомогою психолога або коуча не зверталась.
"Цікавим є те, що майже 95% переміщених жінок готові долучитись до допомоги іншим. Високий рівень взаємопідтримки та допомоги — ось те, що вирізняє українок", — зазначають автори дослідження.
Вони також вказують, що результати вказують на масштаб проблеми та значний вплив війни на життя українських жінок різного віку, особливо тих, хто має дітей.
Так, 94,3% респонденток старше 30 років, переважна більшість жінок (75,4%) покинули власні домівки аби врятувати дітей від загроз війни, виїхавши разом з малюками.
"Саме тому спостерігаємо найбільшу кількість переміщених (36%) у віці від 31 до 40 років. За виключенням дівчат до 30 років, серед яких частка тих, хто виїхав, мінімальна, спостерігаємо зворотньо-пропорційну залежність до віку, що лише підтверджує тезу про малих дітей як головний стимул для переїзду. 88,7% жінок вже переміщені понад рік, і лише незначна частка (близько 10%) виїхала за останній рік", — коментують дослідники.
Ірина Золотаревич, засновниця Міжнародної групи масштабуючого коучингу, підсумовує: попри стрес та складнощі, з якими стикаються багато сімей під час війни в Україні, результати дослідження виявляють виняткову стійкість українських жінок.
"Більшість з них не тільки активно шукають шляхи інтеграції в умовах, де вони тимчасово перебувають через війну, але й готові навчатися та підтримувати інших. Вони готові брати участь у програмах соціальної підтримки, майстер-класах, тренінгах та інших ініціативах, які мають на меті не лише особисте зростання, але й допомогу тим, хто опинився в подібній ситуації. Це свідчить про глибоке бажання не просто виживати в непростих обставинах, але й активно впливати на своє оточення та знаходити можливості для особистісного розвитку", — коментує Ірина Золотаревич.
Автори дослідження наголошують, що готовність до допомоги та саморозвитку підтверджує суспільний запит на створення комплексних програм, які б задовольняли як індивідуальні потреби жінок, так і створювали комунікаційну платформу для взаємопідтримки, єдності та спільної відповідальності.
