Привид страйку. Чому вчителі не хочуть, щоб депутати їм підвищували зарплату
У вівторок, 29 жовтня, українські педагоги вийшли під стіни Верховної Ради на протест проти ініціатив нардепів від партії "Голос" внести поправки в законопроект "Про повну загальну середню освіту". Невдоволення педагогів викликає намір народних обранців позбавити їх ряду доплат і надбавок, а також ввести 40-годинний робочий тиждень і обов'язкову сертифікацію. Крім того, учасники акції протесту зазначили, що держава економить на освіті: у бюджеті-2020 на освіту планують виділити кошти в розмірі 5,6% ВВП, тоді як ця цифра, за переконаннями працівників сфери освіти, не може бути нижче 7%.
Обіцяного підвищення три роки чекають
Закон "Про освіту" визначає, що до 2023-го мінімальна зарплата педагогічних працівників не може бути нижче чотирьох прожиткових мінімумів. Вчительські зарплати потроху підвищують протягом останніх років, але до встановленого законом мінімуму все ще далеко. У липні цього року Кабмін Гройсмана прийняв постанову про підвищення окладів у сфері освіти на 20-70%. Причому доплати покладалися не тільки вчителям, але і виховательок дитсадків, тренерів дитячих спортивних шкіл, тобто тим, про кого традиційно "забували", верстаючи зарплатні бюджети. Згідно з цією постановою молодий учитель повинен отримувати не менше 7 тис. грн, педагоги зі стажем — від 10 тис. грн. Під час виборчої кампанії соратники президента Зеленського заявляли, що вчителі можуть отримувати і по $4 тис. Але в проекті бюджету на наступний рік, який вже прийняв у першому читанні новий парламент, грошей на підвищення вчительських зарплат немає — для цього необхідно додатково 45 млрд грн. Міністр освіти Новосад Ганна зазначила, що зарплати педагогам в наступному році все-таки мають намір підвищити, але тільки тим, хто отримує мінімалку, — вихователям дошкільних установ, а також майстрам виробничого навчання та молодим вчителям. Скільки саме грошей в результаті виділять на зарплати вчителям, поки невідомо — до другого читання бюджету-2020 може істотно змінитися.
Поки у Верховній Раді працюють над новим варіантом головного фінансового документа країни, про вчительських зарплатах заговорили в парламенті. Фракція "Голос" подала поправки до другого читання закону "Про повну загальну середню освіту", якими запропоновано підвищити зарплати педагогів, одночасно позбавивши їх усіх надбавок.
Без зошитів і класного керівництва
Сьогодні середня зарплата вчителя становить 7349 грн. Ця сума розраховується на основі так званої єдиної тарифної сітки, яка поширюється на всіх бюджетників і встановлює посадовий оклад для працівників відповідно до їх тарифним розрядом. Тобто підняти оклади вчителям, не підвищивши зарплати іншим бюджетникам, неможливо. Крім того, по тарифній сітці зарплати вчителів різних категорій не сильно відрізняються: оклад вчителя другої категорії становить 4480 грн, а вчителя вищої категорії — 5113 грн. Щоб ліквідувати зрівнялівку і отримати можливість підвищувати зарплати персонально педпрацівникам, в липневому постанові Кабміну зарплати педагогів прив'язали до прожиткового мінімуму. З 2020-го мінімальний оклад педагогічного працівника має становити 2,5 прожиткових мінімуму, після чого цей показник повинні поетапно підвищувати.
До основного окладу вчителів додаються доплати і надбавки. Якщо педагог пропрацювала в школі більше 20 років, то автоматично отримував додаткові 30% до окладу. Ще 10-20% — за перевірку зошитів, окремо — за класне керівництво чи завідування навчальним кабінетом, а також вчене звання.
Депутати від фракції "Голос" вирішили, що ці надбавки слід ліквідувати — педагоги повинні отримувати зарплати, розмір яких визначається виключно їх рівнем професіоналізму. Так, посадовий оклад вчителя другої категорії депутати пропонують збільшити на 25% порівняно з окладом вчителя-інтерна (без категорії), вчителі першої категорії — на 30%, вищої категорії — на 40%. При цьому посадовий оклад молодого вчителя буде мати нижня межа — чотири прожиткових мінімуми. Якщо пропозицію "Голоси" схвалить парламент, то молодий учитель отримуватиме 8 тис. грн, вчитель другої категорії після проходження сертифікації — 10 тис. грн, вчитель першої категорії — 13 тис. грн, а вищою — 18 200 грн. При цьому в партії впевнені, що на найвищу зарплату буде претендувати майже половина українських педагогів — згідно з даними МОН, сьогодні 45% вітчизняних вчителів мають вищу категорію.
Чому вчителі проти
Самим вчителям запропонована "Голосом" схема не сподобалася. За Законом "Про освіту" мінімальна зарплата вчителя і так повинна з 2023-го становитиме чотири прожиткових мінімуми. Не влаштовує ж педагогів ліквідація надбавок. У Київському профспілці працівників освіти наводять такі розрахунки: після прийняття поправок "Голоси" молодий вчитель в 2023-му буде отримувати 8400 грн. Без цих поправок він отримає 12 600 грн: 8400 грн посадового окладу + 2520 грн надбавки за престижність педагогічної праці + 1680 грн доплати за перевірку зошитів. Та ж історія і з іншими категоріями. Найвищу зарплату серед педагогів зможуть отримувати вчителі, які мають вищу категорію, є класними керівниками та виконують обов'язки по завідуванню кабінетами. З урахуванням окладу і всіх доплат їх зарплата повинна становити 23 478 грн проти максимальних 18 200 грн в варіанті "Голоси".
Намір ліквідувати надбавки в "Голосі" пояснюють тим, що "вчителі повинні вчити дітей, а не заповнювати папери". Так, нардеп Інна Совсун, у свій час обіймала посаду першого заступника міністра освіти, зазначає, що логіка в надбавках була одна — таким чином Кабмін хоч якось міг підвищити зарплати освітянам, не переглядаючи всю тарифну сітку. Але чому вчителі фізики отримують додаткові гроші за роботу з обладнанням в класі, а вчитель літератури перечитує кожен рік твори за програмою безкоштовно? Чому вчителям мови за перевірку зошитів доплачують, а вчителям біології ні? Цю несправедливість і повинні вирішити запропоновані "Голосом" зміни. До того ж тепер не потрібно буде 20 років чекати, щоб отримати вищу категорію і, відповідно, високу зарплату, — пройти атестацію можна буде у будь-який час. А обов'язки класних керівників повинні виконувати консультанти — таку посаду запропонували ввести в школах нардепи.
Вчителі зазначають, що ініціатори поправок, збираючись ліквідувати надбавки, погано уявляють, за що ці надбавки нараховують. Особливе обурення викликало твердження про те, що головне при перевірці зошитів — стежити, щоб діти не заступали за поля". Так що експерти прогнозують, що директори шкіл можуть зіткнутися з масовими відмовами вчителів брати на себе додаткові навантаження. А в те, що вчителів позбавлять необхідності вести паперову та виховну роботу, педагоги просто не вірять.
У Міністерстві освіти зазначають, що систему праці педагогів дійсно варто реформувати, але не просто скасувавши надбавки, а включивши їх у посадовий оклад. "Ми виступаємо за те, щоб кількість надбавок було скорочено, але тільки за рахунок їх внесення до посадовий оклад, від якого буде розраховуватися весь подальший ріст заробітної плати. Наприклад, надбавка за престижність, на нашу думку, повинна стати частиною посадового окладу вчителя", — зазначила міністр освіти Ганна Новосад.
А ось ініціативу нардепів від "Голосу" ввести для вчителів 40-годинний робочий тиждень у МОН не підтримали. "Очевидно, що поки ця правка погано опрацьована і не дає відповідей на питання, як будуть захищені вчителя при функціонуванні такої системи, як ці години будуть враховуватися", — зазначила Новосад. Справа в тому, що, згідно з Кодексом законів про працю, для окремих категорій працівників (наприклад, вчителі та лікарі) встановлена скорочена тривалість робочого часу. До того ж вчителі відзначають, що робочий час науково-педагогічних працівників становить 36 годин на тиждень, так що введення 40-годинного тижня для педагогів виглядає нелогічно і скидається на дискримінацію.
Камінь спотикання
Однак, найбільше обурення у вчительському середовищі викликало пропозицію ввести обов'язкову сертифікацію. Точно так само завзято проти такого механізму педагоги виступали в 2017-му під час обговорення закону "Про освіту" — після протестів обов'язкову сертифікацію в документі замінили добровільною. Сьогодні вчителі регулярно проходять атестацію, в ході якої підтверджують свою кваліфікацію. Однак найчастіше питання про те, чи отримає вчитель бажану категорію, залежить від його особистих відносин з керівництвом школи (воно входить до складу атестаційних комісій). Щоб виключити цей момент, Міністерство освіти на чолі з тодішнім міністром Лілією Гриневич ініціювало введення добровільної сертифікації — як зазначала Гриневич, оцінювати роботу вчителів повинні фахівці у сфері освіти, а не чиновники.
Сертифікація — це зовнішнє незалежне оцінювання професійних компетентностей, а також практичних умінь вчителя у застосуванні сучасних методів і технологій навчання. Зараз процес проходить добровільно в три етапи: вивчення практичного досвіду роботи педагога (для цього вчителю приїжджає як мінімум двоє експертів), зовнішнє незалежне тестування, а також вивчення електронного портфоліо (анкет самооцінювання, опис навчального курсу). В цьому році запропонували пройти сертифікацію тисячі педагогів, пообіцявши надбавку в 20% до зарплати тим, хто успішно впорається з випробуванням. Втім, технологія проведення сертифікації все ще остаточно не відпрацьована, на цьому і роблять упор вчителі, які виступають проти її обов'язкового введення. Критика самої ідеї сертифікації зрозуміла: у разі провалу вчителям заборонять займатися педагогічною діяльністю.
У квітні цього року викладачі математики з п'яти районів Вінницької області здали ЗНО з математики — розв'язували ті ж завдання, що й їхні учні. З 217 педагогів 37 вчителів виконали завдання наполовину, а четверо провалили тест. При цьому ніхто не набрав максимальної кількості балів. В обласному департаменті освіти ці результати оцінили так: "Скоро всі вчителі будуть проходити сертифікацію. Комусь доведеться шукати іншу роботу".
Між тим багато педагоги впевнені, що вже сам факт отримання ними диплома вчителя свідчить про наявність необхідної кваліфікації для роботи в школі. А на питання про те, як же оцінити професійний розвиток учителя, відповідають, що розвиватися вчителям ніколи — потрібно підготуватися до уроків, зошити перевірити, влаштувати шкільне свято, та й особисте життя, взагалі-то, ніхто не відміняв.
