Право дихати. Чи врятують Київ повітроочисні вежі

Згідно з рейтингами ресурсу IQAir Київ неодноразово визнавався одним з найнебезпечніших за рівнем забруднення повітря міст світу. Експерти відзначають, що через високу концентрацію мікрочасток шкідливих речовин в повітрі жителі столиці піддані респіраторним захворюванням, проблемам з серцево-судинною системою, передчасному старінню, а у дітей зростає схильність до психічних розладів. Поліпшити екологічний фон міста можуть 7-метрові повітроочисні вежі Smog Free Tower — такий проєкт запропонувала депутат Київради Людмила Костенко.

Ціна питання

Всього два дні знадобилося Києву, щоб зі списку найчистіших міст світу повернутися до списку міст з рівнем забруднення, небезпечним для здоров'я. Вранці 18 жовтня, коли жителі Подільського району та Оболоні відходили від початку "затопітельного" сезону після сильних злив, рівень забруднення повітря в Києві був найнижчим за 2020-й — 2 одиниці шкали IQAir. Але вже вночі 20-го жовтня рівень забруднення досяг 62 од. при безпечних 50 од. За інформацією Центральної геофізичної обсерваторії ім. Б. Срезневського, у вересні цього року вміст в київському повітрі діоксиду азоту перевищував допустимий рівень в 3 рази, фенолу — в 1,7 рази, формальдегіду — в 1,3 рази. При цьому столичним повітрям щодня дихає понад 3 млн осіб.

Питання загазованості столиці підняла в колонці для The Page депутат Київради Людмила Костенко. "Київ вже не перший рік потрапляє на верхні рядки найбрудніших міст світу IQAir. Часті сусіди Києва по рейтингу — індійські Мумбаї і Делі, в'єтнамський Ханой і пакистанський Лахор. Все це міста-мільйонники країн, що розвиваються, де немає поняття про транспортне плануванні та заходи з очищення повітря. І жителі мегаполісів, подібних за рівнем забруднення з Києвом, розплачуються за дихання в такому середовищі здоров'ям фізичним і психічним", — зазначає Костенко.

Для ілюстрації серйозності проблеми Костенко наводить статтю британського видання The Guardian, в якій йдеться про зв'язок між рівнем забруднення повітря і частотою фіксації психічних захворювань у дітей. Згідно з висновками групи дослідників університету Умео (Швеція), ризик прояву психічного захворювання у неповнолітніх зростає на 9% на кожні 10 мг/м3 змісту в повітрі діоксиду азоту. Тієї самої небезпечної домішки, вміст якої в київському повітрі перевищує норму в 3 рази.

За останні 5 років видання The Guardian опублікувало цілу серію статей про згубний вплив брудного повітря на здоров'я жителів мегаполісів. Їх заголовки говорять самі за себе: "Забруднення повітря в містах світу зростає тривожними темпами", "Токсичні частки забруднення повітря виявлено в людському мізку", "Проживання в місцях з інтенсивним рухом збільшує ризик недоумства", "Від забруднення повітря вмирає більше людей, ніж від малярії і ВІЛ/СНІДу".

За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров'я, щороку через стан повітря передчасно помирає 1,7 млн дітей у віці до 5 років. Всього ж, за різними оцінками, щорічно від проблем, викликаних якістю повітря, гине 7 млн чоловік.

Щоб поліпшити ситуацію в Києві, Костенко пропонує застосувати успішний досвід інших мегаполісів. "Києву просто необхідний постійний захист від мікрочасток. По-перше, потрібно організовувати регулярний полив вулиць для знищення осілого пилу. По-друге, в місті має запрацювати система воздухоочістних веж", — впевнена депутат.

Міста в тіні гігантів

У 12 млн юанів (близько $1,8 млн) обійшлася уряду Китаю і муніципалітету Сіань (провінція Шеньсі) 100-метрова повітроочисні вежа, зведена в 2015-2016 рр. Принцип роботи наступний: брудне повітря, нагріваючись від сонця, піднімається вгору по вежі-гіганту і багаторазово очищається через фільтри-теплиці. За оцінками представника Китайської академії наук, така 100-метрова конструкція здатна очистити повітря в радіусі 10 км. Вже анонсовано будівництво 500-метрової вежі, яка зможе очищати повітря в радіусі 30 км.

Але для густонаселених мегаполісів Китаю і 10 км, і 30 км — невеликі відстані. Місцеві активісти критикують владу, стверджуючи, що витрати на вежу набагато перевищують ефект від її зведення. Професор Хулян Чжан з Шанхайського університету Фудань в коментарі для Hindustan Times зазначив: "Вежа — це дорого і працює на обмеженій площі. Забруднюючі речовини можуть знову легко переноситися в чисту область. Наукове співтовариство не вважає вежі-гіганти ефективними, а їх використання просто непрактично".

Можливо, з подібних причин так і не почалося вже давно анонсоване будівництво повітроочисних веж в Делі — більше року індійці з Studio Symbiosis Architects шукають спонсора для реалізації проєкту Aũra. У найбільш забруднених районах індійської столиці планується поставити 18-метрові аеродинамічні труби, здатні очищати повітря в радіусі 1 км. Місто ж планується оточити системою 60-метрових веж.

Але ні реального інвестора, ні підтримки місцевого населення Aũra поки не знайшла. Жителі Делі, подібно сіаньцам, вважають, що у міста є більш насущні екологічні проблеми, наприклад — постачання питної води. Так що витрачати державні кошти на будівництво веж-гігантів недоцільно.

У київську архітектуру сьогодні навряд чи впишуться 100-метрові труби — такі об'єкти могли бути доречними за часів індустріалізації або модерну, а зараз подібні зразки гігантоманії викликають швидше естетичне відторгнення. Але є й інше рішення. За словами Костенко, в українській столиці доцільно використовувати 8-метрові вежі по проєктам датчанина Даана Розегаарда, які успішно зарекомендували себе в тому ж Китаї.

Геній чистоти

"Краса — це не сумка Луї Вітон і не автомобіль "Феррарі", а чисте повітря і чиста енергія", — з таким девізом підходить до проєктів датський дизайнер Даан Розегаард. Серед проєктів студії Roosegaarde — світловипромінююча "Велодоріжка Ван Гога" в голландському Нюєнені: вдень вона заряджається від сонця, а ночами світиться, немов картини художника, який жив в місті. А також велосипед з фільтром на кермі, який очищає повітря перед велосипедистом.

Найвідоміший проєкт студії — Smog Free Tower. Щоб створити робочі моделі повітроочисних станцій, Розегаард шукав спонсорів на краудфандінговій системі Kickstarter. Замість запитаних $54 тис. проєкт зібрав $113 тис. Це дозволило виготовити і розмістити першу вежу в голландському Роттердамі. Сьогодні вежі Розегаарда очищають повітря в Китаї, Південній Кореї, Нідерландах, Мексиці і Польщі.

Smog Free Tower — 7-метрова шестикутна конструкція, очищення повітря в якій відбувається методом іонізації. За годину роботи вежа Розегаарда здатна очистити 30 тис. м3 повітря, що за обсягом можна порівняти з 10 спортивними басейнами.

Для української столиці потрібна розгалужена система подібних веж, яка змогла б покрити місто, як вежі стільникового зв'язку. Підтримати проєкт Людмили Костенко можна за допомогою петиції № 10238 "Споруда веж для очищення повітря на території м. Києва". Так що саме від киян в першу чергу залежить, чи зможе місто скористатися новою технологією очищення повітря або продовжить задихатися від автомобільного смогу і диму палаючих смітників.