Портфоліо для лікаря. Відберуть у докторів можливість лікувати
Раз у п'ять років український лікар повинен пройти атестацію — підтвердити, що володіє необхідними для своєї категорії лікаря навичками, або ж отримати вищу категорію (від останньої, зокрема, залежить і оплата праці медика). Для цього за рік до самої атестації лікаря потрібно відвідати обов'язкові курси, так званий передатестаційний цикл, коли доктор протягом чотирьох тижнів на базі конкретних установ розповідають щось для підвищення кваліфікації. На цьому, власне, обов'язкове професійне розвиток доктора закінчується, всі інші курси, семінари та майстер-класи лікарі відвідують за власною ініціативою. Досить звернути увагу на те, скільки дипломів і сертифікатів зазвичай висить у лікаря в приватній клініці і скільки — у лікаря в комунальній поліклініці. Між тим в медицині сьогодні мало не щодня з'являються нові розробки, методики та препарати, так що цикл занять раз на п'ять років — не більше ніж формальність, захід для галочки, яке потрібно відвідати тільки для того, щоб пройти атестацію й отримати право лікувати людей далі. Недарма багато пацієнтів дивуються, що їх лікують за тими ж схемами, що і кілька десятиліть тому, — багато лікарі не бачать ніякої необхідності вчитися чомусь новому. Мовляв, схема працює і не треба її чіпати. Самі лікарі кажуть, що якби не надбавка до зарплати, то ніхто б цю саму атестацію не проходив.
Але в цьому році систему "пройшов атестацію і три роки відпочивай" ліквідували. Український Моз вирішив впровадити у вітчизняній охороні здоров'я принцип безперервного навчання медиків. Такий підхід давно поширений у багатьох країнах світу — фахівці у сфері охорони здоров'я постійно вдосконалюють свої навички на різних семінарах, конгресах та інших професійних заходах. Кожне відвідування конференції або навчання на курсах оцінюється певною кількістю балів. В Україні, щоб пройти атестацію, потрібно буде набрати 50 балів у рік. У Моз впевнені: завдяки принципу безперервного навчання лікарі зможуть бути конкурентними на ринку і отримувати нові навички відразу після появи технологій і практик.
В цьому році система почне працювати, тому поріг в 50 балів є рекомендованим, а ось вже з наступного року він стане обов'язковим. Верхньої планки немає — для лікарів, які активно вдосконалюють знання і набрали більше 150 балів за рік, передбачили можливість позачергового отримання категорії вище.
За дистанційне навчання на онлайн-курсах доктор зможе отримати 1 бал за годину занять, якщо ж мова про англомовних курсах, то враховуватися буде бал, зазначений у сертифікаті про закінчення курсів. Участь в одноденному симпозіумі в Україні оцінюється в 5 балів, за кордоном — в 10 балів. Стажування або навчання в українському медичному закладі — 3 бали в день, іноземною лікувальному закладі — 5 балів на день. Заробити бали можна, друкуючи статті в спеціалізованих виданнях, які фігурують у міжнародних базах наукових журналів і мають високий індекс цитування, — за один текст можна отримати 20 балів, а якщо стаття опублікована в іноземному виданні ще й англійською, то вже 30. Так що лікарям є з чого вибрати.
Але впровадження бальної системи — не єдине нововведення. Раніше передатестаційні курси проводилися виключно на базі трьох академій післядипломної освіти та на 14 факультетах післядипломної освіти державних вузів. Медики нарікали, що програми, за якими вони нібито повинні підвищувати кваліфікацію, насправді безнадійно застаріли, проте без сертифіката про проходження таких курсів отримати дозвіл і далі займатися лікарською діяльністю було неможливо. Тепер же лікарі зможуть самі вибирати, чому вчитися і де, — можна пройти онлайн-курси, вибрати програму в приватному вузі, з'їздити на конференцію за кордон. У Моз переконані: вітчизняним вишам, які займаються підвищенням кваліфікації лікарів, доведеться терміново задуматися про модернізацію своїх програм.
На той випадок, якщо лікарі вирішать піти по шляху найменшого опору і, наприклад, обмежитися тільки онлайн-курсами, передбачені обмеження: наприклад, за дистанційне навчання можна отримати не більше 15 балів (20 балів для англомовних курсів) в рік, не більше 25 балів в рік будуть враховуватися і за стажування в медустановах. Так що лікарям доведеться вибирати різні способи підвищувати кваліфікацію.
Разом з тим лікарям тепер не доведеться здавати для атестації звіт про професійну діяльність протягом останніх трьох років (від моменту останньої атестації до проходження передатестаційних курсів). Замість кількох десятків сторінок, списаних нікому не потрібної статистичною інформацією, досить буде одного аркуша портфоліо та копії документів, які підтверджують факт підвищення кваліфікації доктора (це можуть бути сертифікати, дипломи або свідоцтва). Якщо ж виявиться, що дані про навчання сфальсифіковані, докторові просто відмовлять в атестації, тобто в праві вести лікарську діяльність. Оскаржити таке рішення можна буде лише через суд.
У Моз наголошують: скасували також співбесіду з атестаційною комісією, так що і бюрократичні вимоги, і корупційні ризики в новій схемі зведені до мінімуму — лікарям більше не доведеться збирати "подяка в конверті" членам комісії, які вирішують, чи дозволити йому ще п'ять років практикувати. До того ж у найближчі роки процедуру взагалі мають намір ліквідувати, адже вона, по суті, лише підтверджує стаж медика, а не його професіоналізм і якість роботи. У Моз намір ввести ліцензування лікарів, підтверджувати ліцензії потрібно буде на спеціальному іспиті раз на три роки. В. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун сподівається, що закон про ліцензування приймуть до кінця цього року і з 2020-го почнеться п'ятирічний перехідний період, в ході якого всім українським лікарям доведеться отримати ліцензії. Причому отримання останніх залежатиме не тільки від результатів спеціального іспиту, але навіть від репутації доктора і кількості що надійшли на нього скарг. В Моз, правда, припускають, що мало не половина лікарів, що працюють в країні сьогодні, ліцензію отримати не зможе. Для цього і передбачений перехідний період, в ході якого лікарям доведеться щорічно підвищувати кваліфікацію, набираючи бали за навчання.
Самі доктора до нововведень поки що ставляться з побоюванням, як, втім, до всіх новацій у системі охорони здоров'я. Головне питання — за які кошти їздити на семінари, особливо за кордон? Скаржаться і не брак часу й на те, що держава висуває нові вимоги, а умови при цьому не створює. Втім, багато українських доктора і до цього знаходили можливість вдосконалювати свої вміння — за рахунок грантів, партнерських програм, власних коштів або приватних клінік, якщо працювали в останніх.
Що ж зміниться для звичайних українців? У відомстві запевняють: зміни затіяли саме в інтересах пацієнтів. Необхідність щорічно отримувати бали за навчання змусить лікарів дійсно підвищувати свою кваліфікацію, а не раз на кілька років отримувати папірці для галочки. В умовах реалізації в Україні медреформи саме кваліфікація лікаря стане ключовим чинником його працевлаштування — до нього і пацієнти будуть більш охоче йти, і керівники медустанов активніше переманювати. А значить, пацієнти зможуть бути впевнені в тому, що їх лікуючий лікар знайомий з останніми досягненнями світової медицини, а не лікувати їх старими добрими дідівськими методами.
