Півцарства за каску. Чому російські зірки злітаються на пряники від "ДНР"
"Мені заборонили їхати в Литву, Латвію, в Україну. Нехай. Я для своїх людей, для тих, кому потрібний. Я потрібен тут, і я тут", - так пояснив співак Олег Газманов свій вояж в "Л/ДНР" на минулих вихідних.
"Концерт приурочений до майбутнього Дня залізничника, який ДНР відзначається щорічно у першу неділю серпня, і організований в рамках гуманітарної програми за возз'єднання народу Донбасу", - так анонсували в донецьких ЗМІ приїзд артиста. Тобто так вже наразъединялись Донецьк і Луганськ, що без допомоги Газманова ніяк не обійтися.
Примітно, що напередодні концерту Газманову подарували військову каску і кулемет - на них були пов'язані георгіївська стрічка, а також стрічка кольору прапора "ДНР". Причому фото з "дорогими подарунками" в соцмережах розмістив сам співак. Мовляв, подарунок нагадує йому про війну, яка "йде зовсім поруч". Дивно, правда, забирати з війни, яка йде повним ходом, кулемет, але подарунок, як кажуть, не отдарок. Хоча в "ЛНР" пішли ще далі: вручили Газманову медаль за оборону міста. Що саме і яким місцем обороняв співак на Луганщині - питання риторичне.
Власне, тут питання не постав, все залишаться адже відповіді. "Я б хотів в наступний раз приїхати сюди, в країну, яка вільна, незалежна, могутня, в якій всі щасливі люди, у якій діти сміються, радіють. Я хотів би всім побажати, щоб наступного разу, щоб це було скоро, я приїхав би в країну, яка нічого не боялася, і все було б добре", - заявив Газманов в Донецьку. Простіше кажучи, "за все хороше і проти всього поганого". Як може стати незалежною і могутньою країна, яка вже тричі змінювала назву і все ніяк не може визначитися, їй в "розумні" або "красиві", у Газманова можна не питати. Відповіді на це питання немає і самих ватажків "ЛНР" і "ДНР". Примітно, що чоловік з кулеметом у руках говорить про "війну, яка йде поруч", але при цьому ні словом не згадує, що це саме за війна і в якому сільмазі куплений подарований йому кулемет. І радісно співає в Донецьку пісню "Я народжений в Радянському союзі".
Адже справа не в тому, хто за кого, а в самому слові "війна". Сакральне "дедывоевали" вимагає від нащадків хоча б спробувати дотягнутися до героїчної військової планки. Особливо з урахуванням того, що ця міфічна планка зведена в сучасній Росії в абсолют. Начебто "не був у Керчі - сиди і мовчи!" Звідси і постійні вояжі зірок різного штибу на окуповані території. Мовляв, знявся в касці - відразу малюй собі зірочки на фюзеляжі і розповідай про те, як з'їздив на війну. Не осоромив честь дідів, не побоявся куль! Правда, вельми цікаво, що сказали б справжні фронтовики, які пройшли Другу світову, з приводу новоявлених військових легенд начебто Гіві і Мотороллы. Думається, цензурного було небагато.
Втім, це з нашої точки зору гастролі "потужному Донбасу" виглядають як захудалое шапіто. Так само як і голий в'ялий торс нинішнього російського президента, показово відправився на полювання за щукою. Між тим для глядачів з іншого боку кордону всі ці історії мають героїчний, самовідданий відтінок. Мовляв, на сході України злісні бандерівці ведуть війну, а наші зірки, ризикуючи здоров'ям, їздять підтримати вільний народ Донбасу. А те, що цих самих зірок інші держави і на поріг не пускають, всього лише підтвердження того, що Росії всі заздрять і всіляко намагаються їй насолити.
До "кремлівського осавула" Газманова в "Л/ДНР" побувала ціла низка артистів. Щоправда, більшою мірою другого ешелону. Так сказати, і героїзм задекларувати, і на сторінки газет та в телеефіри повернутися. Тільки за останні кілька місяців в Донецьку засвітилися співак Олександр Буйнов, лідер рок-групи "Калинов мост" Дмитро Ревякін, Олександр Маршал, вже покійний екс-соліст групи "Іванушки International" Олег Яковлєв, групи "Челсі", "Авіатор" та "Міраж". Практично всі одні радісно позували разом з бойовиками у військовій формі.
На тлі загального "околовоенного" ажіотажу в РФ (чого вартий тільки молодіжна організація "Юнармия", стрімко розширює свої ряди) будь сусідство з військовим виглядає круто. Навіть якщо "військовий" цей - сепаратист з автомийки, який відзначився хіба що двоеженством. Але в суспільній свідомості, по вінця наповненим ностальгією за часто міфічного героїзму, будь відвідування театру військових дій - будь те Сирія або Донбас - те саме маркеру "справжній патріот Вітчизни". Те, що все це показуха - так нічого страшного. У Росії визнають, що ряд міфів про війну - найчистіше брехня, але вірити в них все одно треба. А хто не вірить, той, за твердженням міністра культури Володимира Мединського, "мерзота кончена".
Саме "победобесие", а не православ'я або "велика російська ідея", сьогодні стоїть на чолі кута в матінці-Рассее. Тому і їдуть співаки всіх розмірів і мастей то в окупований за допомогою своїх же співвітчизників Донбас, то на сирійську авіабазу Хмеймим, навіть якщо закінчується це все трагічно. Всім хочеться пряників в камуфляжі.
